Рішення від 24.06.2021 по справі 922/632/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/632/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків

до Комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча клінічна лікарня № 24" Харківської міської ради, м. Харків (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Харківліфт", м. Харків (другий відповідач)

про визнання незаконним та скасування рішення, та визнання недійсним договору

за участю представників учасників справи:

позивача - Бикова О.Ю.

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча клінічна лікарня №24" Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Харківліфт", в якій просить суд (з урахуванням заяви від 12.04.2021 вх.номер ):

- визнати незаконним та скасувати рішення Уповноваженої особи Комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча клінічна лікарня №24" Харківської міської ради №3 від 12.02.2021 щодо прийняття рішення про намір укласти договір під час проведення спрощеної закупівлі ДК 021:2015 - 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (Послуги з технічного обслуговування ліфтів за адресами: провулок Руставелі, будинок 4-А та провулок Плетнівський, будинок 7 у м. Харків) ідентифікатор закупівлі UA-2021-01-22-012243-b яким визнано переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Харківліфт" (ЄДРПОУ 41637745);

- визнати недійсним договір №43-24 від 23.02.2021 укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Міська дитяча клінічна лікарня №24" Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 31766242) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Харківліфт" (ЄДРПОУ: 41637745) щодо надання послуги з технічного обслуговування ліфтів за адресами: провулок Руставелі, будинок 4-А та провулок Плетнівський, будинок 7 у м. Харків, код класифікатора предмета закупівлі ДК 021:2015 - 50750000-7 послуги з технічного обслуговування ліфтів.

Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 10.03.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду

Відповідачами до суду були подані відзиві на позовну заяву, в яких відповідачі проти позову заперечували з підстав його безпідставності та недоведеності, та просили суд відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 24.06.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі ті просив суд його задовольнити.

Представник першого відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Разом з тим, 18.06.2021 до суду від представника першого відповідача надійшла заява в якій він просить суд відкласти судове засідання на іншу дату у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання. Розглянувши подану заяву, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи та не подання представником першого відповідача до заяви доказів, які б свідчили про неможливість явки у судове засідання, а також враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою судом не визначалась, суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви.

Присутній у судовому засіданні 24.06.2021 представник другого відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника другого відповідача, суд встановив наступне.

21.01.2021 Комунальне некомерційне підприємство “Міська дитяча клінічна лікарня №24” Харківської міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено оголошення про проведення спрощеної закупівлі послуги з технічного обслуговування ліфтів за адресами: провулок Руставелі, будинок 4-А та провулок Плетнівський, будинок 7 у м. Харків, відповідно до коду за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015- 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів.

КСП “Харківгорліфт” подана пропозиція у відповідності до оголошення про проведення спрощеної закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, а саме до 05.02.2021 до 14 години 00 хвилин.

08.02.2021 об 12 годині 32 хвилини відбувся аукціон, в якому прийняли участь два учасники закупівлі, а саме: Комунальне спеціалізоване підприємство “Харківгорліфт” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання Харківліфт”.

Комунальне некомерційне підприємство “Міська дитяча клінічна лікарня №24” Харківської міської ради відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою №3 визнало переможцем спрощеної закупівлі №UA-2021-01 -22-012243-b згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” - ДК 021:2015: 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (Послуги з технічного обслуговування ліфтів за адресами: провулок Руставелі, будинок 4-А та провулок Плетнівський, будинок 7 у м. Харків) учасника торгів - ТОВ “ВО Харківліфт” (код ЄДРПОУ 41637745, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м. Харків, Київський р-н, вул. Чернишевська, буд. 40), пропозиція якого найбільш економічно вигідна за результатами аукціону на загальну суму 127 600,00 грн., з ПДВ, відповідає умовам та вимогам до предмета закупівлі.

Крім того, зазначеним протоколом Уповноваженою особою Комунального некомерційного підприємства “Міська дитяча клінічна лікарня № 24” Харківської міської ради ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі, а саме з ТОВ “ВО Харківліфт”.

Не погодившись з прийнятим рішенням КСП “Харківгорліфт” звернулося через веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель з вимогою про усунення порушень Комунальним некомерційним підприємством “Міська дитяча клінічна лікарня № 24” Харківської міської під час розгляду тендерної пропозиції.

18.02.2021 рішенням замовника вимога КСП "Харківгорліфт" була відхилена.

У свою чергу, як вказує позивач, Уповноваженою особою Комунального некомерційного підприємства “Міська дитяча клінічна лікарня № 24” Харківської міської не було відхилено пропозицію спрощеної закупівлі, яка підлягала відхиленню у зв'язку з невідповідністю вимогам тендерної документації відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме: ТОВ "ВО Харківліфт" не надало документальне підтвердження наявності обладнання, вказаного учасником у довідці, що не відповідає вимогам п. 10 Додатку № 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі; наданий Статут ТОВ "ВО Харківліфт" не відповідає вимогам Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, а саме ч. 5 ст. 11 цього Закону та п.3 його Прикінцевих та перехідних положень. Таким чином, положення Статуту ТОВ “ВО Харківліфт” є не чинними, оскільки не приведені у відповідність до діючого законодавства; скановані посвідчення працівників, які надавав ТОВ “ВО Харківліфт” не відповідають вимогам загальних положень оголошення, оскільки посвідчення ОСОБА_2 №2732 та ОСОБА_3 № 159 видані російською мовою без перекладу; ТОВ "ВО Харківліфт" надано витяг зі штатного розкладу згідно якого ОСОБА_4 займає посаду “директор”, проте згідно наказу №19-Л від 30 жовтня 2020 року ОСОБА_4 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов'язки директора. Позивач вважає, що ТОВ "ВО Харківліфт" надано недостовірну інформацію; ТОВ "ВО Харківліфт" надано розрахунок вартості послуги (калькуляція) від 05.02.2021 №9/8 в якому ПДВ середньомісячної вартості послуг розраховано з помилкою; ТОВ “ВО Харківліфт” було надано скановану копію договору співпраці №3180/20 від 15 грудня 2020 року з ХНУМГ ім. О.М. Бекетова зі строком дії до 15.12.2021 (п.7.1. Договору № 3180/20 від 15.12.2020), що не відповідає вимогам оголошення, про проведення спрощеної закупівлі та не надано дозвіл (або копію дозволу) або декларацію (копію декларації) на виконання робіт понад 1000 В. В тендерній пропозиції ТОВ “ВО Харківліфт” міститься довідка щодо дозволу на виконання робіт понад 1000 В №9/12 від 05.02.2021 в якій ТОВ “ВО Харківліфт” не надає дозвіл на виконання робіт понад 1000 В.; у довідці з вихідним номером №2/4 від 14.01.2021, яку надавало ТОВ “ВО Харківліфт” у складі пропозиції зазначено, що: “ТОВ “ВО Харківліфт” цією довідкою повідомляє, що для виконання норм ПУЕ має договір співпраці №3180/20 від 15.12.2020 з ХНУМГ ім. О.М. Бекетова на виконання комплексних електротехнічних вимірювань ізоляції та освітлювальних електропроводок машинних приміщень ліфтів, що є дійсним до 31.12.2021”. Але у наданому скані договору №3180/20 від 15 грудня 2020 року строк його дії вказаний до 15.12.2021, отже, наведена інформація у вищезазначеній довідці є недостовірною.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач вважає рішення Уповноваженої особи Комунального некомерційного підприємства “Міська дитяча клінічна лікарня № 24” Харківської міської ради щодо прийняття рішення про намір укласти договір під час проведення спрощеної закупівлі незаконним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом про скасування зазначеного рішення та визнання недійсним договору, укладеного на його виконання.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов наступних висновків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі" (Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону визначено, що: публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі; пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту); договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

Цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом (ч. ч. 1-2 ст. 3 Закону).

Спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.

У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.

Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій.

Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу.

Кожен учасник має право подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).

Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.

Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.

За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:

1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;

2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;

4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через не укладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.

Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов'язаний надати йому відповідь.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.

Звіт про результати проведення закупівлі оприлюднюється у порядку, передбаченому статтями 10 і 19 цього Закону.

З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.

Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку (ч. ч. 1-2, 4-5, 8-16, 20 ст. 14 Закону).

Інформація про публічну закупівлю UA-2021-01-22-012243-b знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно статті 3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані (15) надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Отже, пред'явник оригіналу товарного чеку та оригіналу гарантійного талону є власником об'єкту що зазначений у цих документах.

Суд зауважує, що авансовий звіт та/або виписка банку про видачу коштів на придбання ТМЦ, не є документами що підтверджують факт наявності у власності ТМЦ. Згідно змісту долученого до тендерної пропозиції товарного чеку № Кнк/НЗ-0445400 від 14.05.2018, цей документ є оригіналом і дає можливість встановити ідентифікаційні ознаки (найменування та технічну характеристику) придбаного товару, а та обставина що оригінал чеку знаходиться у пред'явника і доводить факт, що він є власником придбаного майна. Форма та зміст товарного чеку на теперішній час законодавчо не визначена. Тому рукописний текст на товарному чеку не суперечить вимогам чинного законодавства та жодним чином не скасовує дійсність чеку - як документу, а також не спростовує того, що оригінал чеку знаходиться у покупця товару.

ТОВ “ВО Харківліфт” подано розрахунок вартості послуги (калькуляція) від 05.02.2021 №9/8, в якому ПДВ середньомісячної вартості послуг розраховано з арифметичною помилкою з різницею в 1 копійку. Разом з тим відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 "Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів" та пункту 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 (зі змінами) починаючи з 01.10.2020 з обігу виводитьсь монета (1 одна копійка). Тож вказана помилка до не свідчить про невідповідність тендерної пропозиції вимогам оголошення спрощеної закупівлі.

Відповідно до Статуту ТОВ “ВО Харківліфт” затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 05.10.2017 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-22-012243-b), а саме: згідно п. 6.1. Статуту - вищим органом товариства є загальні збори учасників. Згідно п. 6.1.5 до компетенції загальних зборів учасників входить обрання та відкликання директора. Згідно статті 37 закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. Відповідно до змісту наданого рішення учасника від 30.10.2020, а саме п. 2, прийнято рішення призначити ОСОБА_4 на посаду директора, як тимчасово виконуючого обов'язки директора. “Тимчасово виконуючий обов'язки” є поняттям родовим і для розуміння, які ж норми і до яких відносин воно застосовуються в рішенні вказано, що суб'єкт буде виконувати обов'язки директора. Згідно ДК 003:2010 “Класифікатор професій” у переліку професій не визначається такої професії як “тимчасово виконуючий обов'язки”. Відповідно до п. 6.2. Статуту виконавчим органом є Директор товариства. Відповідно до вказаного пункту передбачено права і обов'язки Директора. Отже наданий Товариством витяг із штатного розкладу ніяким чином не суперечить наданому рішенню від 30.10.2020 та відповідають вимогам оголошення про проведення спрощеної закупівлі UА-2021-01-22-012243-b. ТОВ "ВО Харківліфт" подано до тендерної пропозиції витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.01.2021, в якому міститься інформація, що керівником юридичної особи є саме ОСОБА_4 та вказано, що він має право від імені юридичної особи підписувати договори.

У довідці з вихідним номером №2/4 від 14.01.2021 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-22-012243-b), яку надавало ТОВ “ВО Харківліфт” у складі пропозиції зазначено, що: “ТОВ “ВО Харківліфт” цією довідкою повідомляє, що для виконання норм ПУЕ має договір співпраці №3180/20 від 15.12.2020 з ХНУМГ ім. О.М. Бекетова на виконання комплексних електротехнічних вимірювань ізоляції та освітлювальних електропроводок машинних приміщень ліфтів, що є дійсним до 31.12.2021. Проте у наданому скані договору №3180/20 від 15 грудня 2020 року (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-22-012243-b) строк його дії вказаний до 15.12.2021. Разом з тим суд зауважує, що вказаний договір на момент прийняття спірного рішення є діючим, а помилка у наданій довідці з вихідним номером №2/4 від 14.01.2021 є формальною та ніяким чином не впливає на зміст пропозиції учасника спрощеної закупівлі.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У п. 1 розділу IV "Оцінка пропозиції" Оголошення про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель ДК 021:2015 - 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів визначено, що єдиним критерієм оцінки пропозицій є ціна. Питома вага цінового критерію - 100%.

Таким чином, заперечення позивача не свідчать про порушення вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2021-01-22-012243-b та не можуть бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ “ВО Харківліфт”.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи

Згідно положень ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином суд, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог позивачем в частині визнання незаконним та скасування рішення Уповноваженої особи Комунального некомерційного підприємства “Міська дитяча клінічна лікарня №24” Харківської міської ради №3 від 12.02.2021 щодо прийняття рішення про намір укласти договір під час проведення спрощеної закупівлі ДК 021:2015 - 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (Послуги з технічного обслуговування ліфтів за адресами: провулок Руставелі, будинок 4-А та провулок Плетнівський, будинок 7 у м. Харків) ідентифікатор закупівлі UА-2021-01-22-012243-b, яким визнано переможцем ТОВ "ВО Харківліфт" та, відповідно про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Частинами 2 та 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, крім того істотні умови не відрізняються від умов, що зазначені у закупівлі.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

З урахуванням приписів ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст. 220, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Суд зазначає, що вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Однак, зважаючи на вищевикладене, позивачем, не зазначено та не доведено, яким вимогам цивільного законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Також суд зауважує, що оскаржуваний договір було укладено на виконання рішення Уповноваженої особи Комунального некомерційного підприємства “Міська дитяча клінічна лікарня №24” Харківської міської ради №3 від 12.02.2021 щодо прийняття рішення про намір укласти договір під час проведення спрощеної закупівлі.

Тобто вимога про визнання недійсним договору є похідною від вимоги про визнання недійсним вищезазначеного рішення, в задоволенні якої судом було відмовлено.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини щодо відповідності кваліфікаційним критеріям пропозиції ТОВ "ВО Харківліфт", а також те, що договір про закупівлю між відповідачами, укладено з дотриманням всіх вимог, передбачених чинним законодавством для укладання договорів, підстави для визнання вказаного договору недійсним відсутні.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії), від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України”).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Другим відповідачем у відзиві на позовну заяву викладено вимогу про стягнення з позивача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених ним витрат другий відповідач надав копії договору №88 від 22.03.2021 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ "ВО Харківліфт" та Адвокатським бюро "Олександра Кулаковського"; ордеру №1013035 від 05.04.2021; акт приймання-передачі наданої правової допомоги до договору №88 від 22.03.2021 від 12.04.2021; додаткової угоди №1 від 12.04.2021 до договору про надання правової допомоги №88 від 22.03.2021; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР №000123 від 07.09.2017.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, розподіляючи витрати, понесені другим відповідачем на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що надані копії договору №88 від 22.03.2021 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ "ВО Харківліфт" та Адвокатським бюро "Олександра Кулаковського"; ордеру №1013035 від 05.04.2021; акт приймання-передачі наданої правової допомоги до договору №88 від 22.03.2021 від 12.04.2021; додаткової угоди №1 від 12.04.2021 до договору про надання правової допомоги №88 від 22.03.2021; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР №000123 від 07.09.2017 в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх співрозмірності у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд констатує, що позивач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надав суду належних доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю понесені другим відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн., відповідно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30, код ЄДРПОУ 34754617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Виробниче об'єднання Харківліфт" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 40, код ЄДРПОУ 41637745) - 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт" (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30, код ЄДРПОУ 34754617).

Перший відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Міська дитяча клінічна лікарня №24" Харківської міської ради (61050, м. Харків, провулок Руставелі, 4-А, код ЄДРПОУ 31766242).

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Виробниче об'єднання Харківліфт" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 40, код ЄДРПОУ 41637745).

Повне рішення підписано 05 липня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова

Попередній документ
98104934
Наступний документ
98104936
Інформація про рішення:
№ рішення: 98104935
№ справи: 922/632/21
Дата рішення: 24.06.2021
Дата публікації: 08.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.08.2021)
Дата надходження: 26.07.2021
Предмет позову: визнання недійсним договору
Розклад засідань:
30.03.2021 10:45 Господарський суд Харківської області
13.04.2021 10:45 Господарський суд Харківської області
27.05.2021 09:15 Господарський суд Харківської області
03.06.2021 09:10 Господарський суд Харківської області
24.06.2021 10:45 Господарський суд Харківської області
12.08.2021 15:00 Східний апеляційний господарський суд