Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05 липня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3642/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
розглянувши заяву відповідача вх. №14983 від 25.06.2021 по справі
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер"
до Фізична особа-підприємець Новрузов Асіф Рашид огли
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Андрійчук Н.В.
відповідача - Мица Ю.В.
ТОВ "Бренд Мастер" 11.11.2020 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Новрузова Асіф Рашид огли про стягнення заборгованості за договором оренди №01-ШБ від 04.12.2017 у розмірі 120000,00грн (т.1, а.с.1-171).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/3642/20, залишеним в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 позов задоволено повністю, стягнуто з ФОП Новрузова Асіф Рашид огли на користь ТОВ "Бренд Мастер" 120000,00грн заборгованості та судові витрати.
05.05.2021 на виконання вказаного рішення було видано наказ.
25.06.2021 до суду надійшла заява відповідача вх. №14983 в якій він просить суд відстрочити виконання рішення по справі №922/3642/20 на один рік з дня ухвалення рішення.
Ухвалою суду від 29.06.2021 було призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2021.
Позивачем надані заперечення на заяву відповідача вх. №15477 від 02.07.2021. На думку позивача, відсутні обґрунтовані підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у справі, оскільки вказані заявником підстави не є виключними та вагомими, що унеможливлюють виконання рішення суду. До того ж , позивач зазначає про наявність у боржника нерухомого майна.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти заяви та просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача заяву підтримував, вказував про відсутність можливості погашення заборгованості на теперішній час.
Суд, дослідивши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.
Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Так, Господарським судом Харківської області на виконання судового рішення у справі № 922/3642/20 видано 05.05.2021 наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Новрузова Асіф Рашид огли на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" 120 000,00 грн. заборгованості та 2 102,00 грн. судового збору.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз'яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Про необхідність встановлення зазначених обставин також роз'яснено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».
Як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для відстрочення виконання судового рішення у даній справі відповідач (боржник) посилається на неможливість виконання цього рішення суду, у зв'язку з тим, що виконання рішення суду ускладнюється у зв'язку із його складним матеріальним становищем, та що сплативши заборгованість за рішенням суду найближчим часом відповідач не матиме можливості продовжувати здійснення підприємницької діяльності, оскільки протягом тривалого часу здійснює мінімальні обсяги господарської діяльності.
Також, з наданих до заяви доказів вбачається, що наразі відповідач протягом тривалого часу здійснює мінімальні обсяги господарської діяльності, що доводиться податковою декларацією, поданою відповідачем.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши всі наведені обставини та надані відповідачем до заяви про відстрочення виконання рішення суду докази, суд доходить до висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату відповідачем заборгованості на користь позивача одним разовим платежем на теперішній час, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.
При цьому, відповідач не просить суд звільнити його від відповідальності перед позивачем, або визнати відсутнім його грошовий обов'язок, а лише просить про відстрочення виконання рішення суду за наявності обставин, що створюють ускладнення для такого, тому твердження позивача щодо відсутності підстав для задоволення заяви не ґрунтується на обставинах справи.
Наразі слід зазначити, що відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Так, дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з відстроченням сплати боргу.
При цьому, суд враховує, що карантинні обмеження вплинули на господарську діяльність відповідача, як фізичної особи-підприємця, що полягає у роздрібній торгівлі на ринках та наданні послуг харчування і діяльності ресторанів, які тривалий час не працювали, у зв'язку з введеним карантином.
Суд враховує, що інтерес стягувача полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні підприємницької діяльності відповідача, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутнього прибутку, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання відстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення такої діяльності відповідача.
Прийнявши до уваги обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення - фінансовий стан боржника, види його діяльності та установлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами від 16 березня 2020 року) № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року, а в подальшому до 31.08.2021 на усій території України карантину, суд дійшов висновку, що у даній справі відстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.
Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 905/1885/18.
Відтак, з огляду на вказані приписи ГПК України, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін у справі, матеріальний стан відповідача, що не дозволяє останньому погасити заборгованість перед позивачем одним разовим платежем, з метою реального виконання рішення суду із дотриманням балансу інтересів сторін суд вважає за можливе задовольнити заяву ФОП Новрузова А.Р. огли та відстрочити виконання рішення суду у даній справі щодо сплати відповідачем стягнутої суми заборгованості на строк до 15.02.2022 року.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити заяву ФОП Новрузова Асіф Рашид огли вх. № 14983 від 25.06.2021 про відстрочку виконання рішення .
Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/3642/20 від 15.02.2021 до 15.02.2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею - 05.07.2021.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано "05" липня 2021 р.
Суддя С.А. Прохоров
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.