Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1599/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків,
до Головного управління Національної поліції в Харківській області, м.Харків,
про стягнення 73669,74 грн,
за участю представників:
позивача - Парахіної В.В. (довіреність № 01-15/291 від 18.12.2020);
відповідача - Маслоша С.М., в порядку самопредставництва;
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", м.Харків, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 1599/21 від 28.04.2021) до Головного управління Національної поліції в Харківській області, м.Харків, про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 73106,64 грн; пені в розмірі 456,08 грн; 3% річних у розмірі 107,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53988,01 від 01.01.2019 та приписів чинного законодавства, не здійснив у повному обсязі оплату спожитої електричної енергії згідно рахунків за січень, лютий, березень 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2021 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі 922/1599/21; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 21.05.2021, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у 2021 році будь-яких договорів між позивачем та відповідачем не укладалось. Договори про закупівлю електричної енергії: № 739/19 від 14.02.2019; № 739/20 від 02.03.2020; № 739/20-1 від 20.12.2020, які було укладено між сторонами на період, починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2020, сторонами виконано. Вказані договори та комерційні пропозиції до них умов щодо його продовження на 2021 рік не містили, тому на думку відповідача, твердження позивача про існування укладеного договору про постачання електричної енергії у 2021 році та невиконання його умов відповідачем є безпідставними. 24.12.2020 відповідачем було розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі шляхом застосування конкурентної процедури відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії для потреб ГУНП в Харківській області на 2021 рік. У зв'язку із тривалістю процедури закупівлі відповідачем було оприлюднено оголошення про проведення переддоговірної процедури закупівлі з постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на 90 днів у 2021 році (до укладення договору про постачання електричної енергії). На думку відповідача, позивач повинен був припинити постачання електричної енергії для відповідача починаючи з 01.01.2021 та з цієї дати постачання електричної енергії для відповідача повинно здійснювати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго". Як зазначає відповідач, позивач належних доказів того, що саме його товариство здійснювало постачання електричної енергії для відповідача у період з січня по березень 2021 року не надав. За результатами проведення відкритих торгів між ГУНП в Харківській області та ТОВ "ЕК" Енол" 15.03.2021 було укладено договір № 255т/НР/ХОЕ/УЗ про постачання електричної енергії у 2021 році. Також, між ГУНП в Харківській області та АТ "Харківобленерго" 12.04.2021 було укладено договір № 739/21 про надання послуг у 2021 році з розподілу електричної енергії (строк дії договору з 15.03.2021 по 31.12.2021). Також, відповідач вказав про те, що у позивача відсутні правові підстави для вимоги щодо стягнення грошових коштів в сумі 70428,73 грн за розподіл електричної енергії для подальшого їх перерахунку до Акціонерної компанії "Харківобленерго", так як такий обов'язок міг бути у позивача, як постачальника універсальних послуг, тільки за наявності відповідного договору на постачання електричної енергії. Відповідач також заперечує проти нарахування позивачем пені та 3% річних.
26.05.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій позивач не погодився з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, та, зокрема, зазначив, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання та відповідач споживши електричну енергію у січні 2019 року приєднався до публічного договору № 53988,01 від 01.01.2019. Позивач не заперечує факт укладання договорів № 739/19 від 14.02.2019, № 739/20 від 02.03.2020 та № 739/20-1 від 22.12.2020, де невід'ємними частинами договорів були Комерційні пропозиції б/н, № 2 та № 2/7. Проте, зазначає, що у п.1.1 зазначених договорів про закупівлю електричної енергії сторони погодили, що всі умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53988,01 від 01.01.2019 залишаються чинними та обов'язковими для виконання їх сторонами. У разі виникнення спірних питань між умовами вказаних вище договорів та умовами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53988,01 від 01.01.2019 пріоритет має зазначений публічний договір.
Також, позивач зазначив, що п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено зобов'язання споживача повідомити електоропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів. Проте, відповідач до позивача із заявою про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 70696 від 01.01.2019 не звертався, звернення від відповідача про намір змінити електропостачальника також не надходило, а тому, на думку позивача, у нього були відсутні правові підстави щодо припинення дії вищезазначеного договору, зокрема, у січні 2021 року, та переведення відповідача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". На думку позивача, у 2021 році до моменту укладання відповідачем договору про постачання електричної енергії з ТОВ "ЕК "Енолл" від 15.03.2021, у ПАТ "Харківенергнозбут" не було підстав припиняти постачання електричної енергії відповідачу. Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго", позивачем було проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію, згідно відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" з 01.01.2021 по 15.03.2021.
У судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2021, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву, у разі задоволення позову просить зменшити розмір пені до однієї облікової ставки НБУ.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 №1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території", згідно Переліку постачальників універсальних послуг на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ "Харківенергозбут". ПрАТ "Харківенергозбут" має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505).
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Законом України від 23.11.2018 № 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону".
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
Дані про споживача передані від попереднього постачальника АТ "Харківобленерго".
Головне управління Національної поліції в Харківській області приєдналося до умов Договору № 53988,01 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 2.
02.03.2020 року відповідачу (споживачу) змінено Комерційну пропозицію № 2 на Комерційну пропозицію № 2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.
Порядок розрахунків за Договором № 53988,01 від 01.01.2019 (далі по тексту - договір) визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 2/7, яка є невід'ємним додатком до Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 Договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок).
При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п. 5.10 Договору, оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього Договору.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію щодо адрес, телефонів, офіційних веб - сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з п. 5.13 Договору, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію споживачу постачальник зобов'язаний окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.
За умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється платником один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані платником за електричну енергію. Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Відповідно до п. 6.2 Договору, споживач зобов'язується зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений не пізніше 20 календарних днів після закінчення розрахункового періоду; рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 Комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних від простроченої суми.
При цьому, сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання відповідачем.
Відповідно п.13.1 Договору № 53988,01 від 01.01.2019, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви - приєднання. Умови Цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві приєднанні.
Відповідно до п. 10 Комерційної пропозиції № 2/7 від 02.03.2020 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №53988,01 з 01.01.2019, договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
В подальшому, 14.02.2019, 02.03.2020 та 22.12.2020 між відповідачем та позивачем було укладено договори про закупівлю електричної енергії №№ 739/19, 739/20 та 739/20-1, відповідно до умов яких позивач зобов'язався постачати електричну енергію, як різновид товару для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі з умовами договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, зокрема, на умовах договору № 53988,01 від 01.01.2019.
Пунктом 1.2 Договору № 739/19 від 14.02.2019 сторони визначили, що позивач постачає електричну енергію відповідачу за бюджетні кошти відповідно до додатка №1 "Відомості фізичних величин електроенергії на 2019 р.", який є невід'ємною частиною цих договорів. При цьому, згідно з п. 5.1 вказаного договору, строком (терміном) постачання електричної енергії є період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Пунктом 1.2 Договору № 739/20 від 02.03.2020 сторони визначили, що позивач постачає електричну енергію відповідачу за бюджетні кошти відповідно до додатка №1 "Відомості фізичних величин електроенергії на 2020 р.", який є невід'ємною частиною цих договорів. При цьому, згідно з п. 5.1 вказаного договору строком (терміном) постачання електричної енергії є період з 01.01.2020 по 31.12.2020.
Пунктом 1.2 Договору № 739/20-1 від 22.12.2020 сторони визначили, що позивач постачає електричну енергію відповідачу за бюджетні кошти відповідно до додатка № 1 "Відомості фізичних величин електроенергії на 2020 р.", який є невід'ємною частиною цих договорів. При цьому, згідно з п. 5.1 вказаного договору строком (терміном) постачання електричної енергії є період з 01.12.2020 по 31.12.2020.
Розрахунки відповідача за електричну енергію здійснюються на підставі виставленого позивачем рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії.
Розрахунки проводяться у відповідності до додатку 2 "Комерційна пропозиція", яка є невід'ємною частиною цього договору (розділ 4 договору №№ 739/19, 739/20 та 739/20-1).
Згідно з пунктом 4 Комерційної пропозиції для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, до Договору № 739/19, акт приймання-передачі електричної енергії надається замовнику протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.
Акт приймання-передачі електричної енергії має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка замовнику.
Акти приймання-передачі на оплату надаються замовнику у відповідних структурних підрозділах постачальника (учасника). В разі неотримання замовником актів приймання-передачі постачальник (учасник) направляє акти приймання-передачі замовнику поштовим зв'язком. У такому разі акти приймання-передачі вважаються отриманими замовником з дня їх відправлення.
Оплата вартості електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється замовником на рахунок Код ЄДРПОУ 42206328 р/р НОМЕР_1 МФО 351823 ХОУ АТ Ощадбанк.
Згідно з пунктом 4 комерційної пропозиції № 2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, до договору № 739/20 та Комерційної пропозиції № 2 до договору 739/20-1, які за своїм змістом є ідентичними, сторони визначили те, що рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання-передачі електричної енергії надається замовнику протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання-передачі електричної енергії має бути оплачений не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Рахунки на оплату та акти приймання-передачі електричної енергії надаються замовнику у відповідних структурних підрозділах Учасника. В разі неотримання замовником рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії Учасник направляє рахунки та акти приймання-передачі електричної енергії замовнику поштовим зв'язком. У такому разі рахунки та акти приймання-передачі електричної енергії вважаються отриманими замовником з дня їх відправлення.
Оплата вартості електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Замовником на поточний рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_2 в філії ХОУ АТ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.
Пунктом 6 комерційної пропозиції для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, до договору № 739/19, сторони визначили, що замовник здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника з наступним проведенням його негайно, протягом 1 банківського дня, цієї оплати Постачальником оператору системи розподілу.
Пунктом 6 Комерційної пропозиції № 2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, до договору № 739/20 та Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, до договору 739/20-1 сторони визначили те, що замовник здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через учасника (позивача) з наступним переведенням цієї оплати позивачем оператору системи розподілу.
Також, у пункті 7 комерційної пропозиції для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, до договору № 739/19, Комерційної пропозиції №2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, до договору № 739/20 та Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, до договору № 739/20-1 сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції, позивач, проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому, сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання відповідачем.
Відповідно до п.10.1 Договору № 739/20 та Договору № 739/20-1, вказані договори набирають чинності з дня їх підписання і діють до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
За умовами п.11.1 Договорів №№ 739/19, 739/20 та № 739/20-1, дія вказаних договорів відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та вимог ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго", відповідачу було проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
- за січень 2021 на суму 19 872,49 грн, ПДВ 20% - 3 974,50 грн, разом з ПДВ - 23846,99 грн. Відповідачем за січень 2021 року спожито 6712 кВт*год., згідно з фактичними даними, а саме: відомостями з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за січень 2021 року було відправлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 03.02.2021.
- за лютий 2021 на суму 28 229,06 грн, ПДВ 20% - 5645,81 грн, разом з ПДВ - 33874,87 грн. Відповідачем за лютий 2021 року спожито 9444 кВт*год., згідно з фактичними даними, а саме: відомостями з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Станом на 01.02.2021 існувала заборгованість у розмірі 23846,99 грн. У лютому 2021 року сплат не надходило. Рахунок за лютий 2021 року було відправлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 01.03.2021.
- за березень 2021 на суму 12820,65 грн, ПДВ 20% - 2564,13 грн, разом з ПДВ - 15384,78 грн. Відповідачем за березень 2021 року спожито 4271 кВт*год., згідно з фактичними даними, а саме: відомостями з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Станом на 01.03.2021 існувала заборгованість 57721,86 грн. У березні 2021 року оплат не поступало. Рахунок за березень 2021 було відправлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 01.04.2021.
Отже, станом на 01.04.2021 загальна сума заборгованості ГУНП в Харківській області за спожиту електричну енергію по Договору № 53988,01 від 01.01.2019 становить 73106,64 грн. Наразі відповідач свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав.
Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем оплати поставленої електричної енергії, позивачем нараховано пеню в розмірі 456,08 грн та 3% річних у розмірі 107,02 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що за результатами проведення відкритих торгів 15.03.2021 між ГУНП в Харківській області та ТОВ "ЕК "Енол" було укладено Договір № 255т/НР/ХОЕ/УЗ про постачання електричної енергії у 2021 році. На 2021 рік договір про постачання електричної енергії з ПрАТ "Харківенергозбут" не укладався, у зв'язку з чим акти приймання-передачі електричної енергії за січень-березень 2021 року повернуті позивачу без підписання.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключено побутовим та малим не побутовим споживачам.
Відповідно до п. 93 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії", універсальна послуга це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Пунктами 62 та 42 ч.1 зазначеного вище Закону визначено, що: побутовий споживач це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); малий непобутовий споживач це споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем фактично спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору №53988,01 з 01.01.2019 з Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, дані про якого передані від попереднього постачальника Акціонерного товариства "Харківобленерго".
Оскільки за умовами Договору № 53988,01 від 01.01.2019 (п. 2.1 Договору) величина встановленої договірної потужності не перевищує 50 кВт, відповідач є малим непобутовим споживачем та має право на отримання універсальних послуг.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії на суму 64428,73 грн у встановлений договором строк не виконав. Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 73106,64 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом не приймаються заперечення відповідача щодо відсутності договірних відносин між позивачем та відповідачем у 2021 році, з огляду на наступне.
Як вже зазначалось вище, у пункті 13.1 Договору № 53988,01 від 01.01.2019, сторони погодили, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач.
У пункті 10 комерційної пропозиції № 2/7 від 02.03.2020 до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53988,01 від 01.01.2019 сторони погодили, що строком договору є 1 календарний рік та договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік за відсутності не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін про припинення його дії.
Відповідач, укладаючи Договори про закупівлю електричної енергії №№ 739/19 від 14.02.2019, 739/20 від 02.03.2020 та № 739/20-1 від 22.12.2020, взяв на себе зобов'язання оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53988,01 від 01.01.2019.
Сторони у зазначених вище договорах погодили, що всі умови Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 70696 від 01.01.2019 залишаються чинними та обов'язковими для виконання їх сторонами. У разі виникнення спірних питань між умовами Договорів про закупівлю електричної енергії від 14.02.2019 № 739/19, від 02.03.2020 № 739/20 та від 22.12.2020 № 739/20-1 та умовами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53988,01 від 01.01.2019 пріоритет має Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53988,01 від 01.01.2019.
Таким чином, умови Договорів про закупівлю, на які посилається відповідач, лише доповнюють умови Договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53988,01 від 01.01.2019, який має пріоритет перед Договорами про закупівлю.
Згідно з п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.
Відповідно до ч. 4 п. 6.2.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (припинення його дії) електропостачальник за 20 днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії споживачу повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу.
Проте, відповідач на адресу позивача з відповідними зверненнями про намір припинити Договір № 53988,01 від 01.01.2019 не звертався, заяву про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не надавав, а тому переведення позивачем відповідача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не здійснювалось.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано. Факт постачання електричної енергії позивачем підтверджується матеріалами справи, а саме: відомостями з витягу Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" з 01.01.2021 по 15.03.2021, наявними в матеріалах справи.
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, про те, що з 01.01.2021 постачання електричної енергії для відповідача повинно було здійснювати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії", суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Частиною 6 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з ч. 8. ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Проте, доказів того, що відповідач отримував електричну енергію від постачальника "останньої надії" відповідачем суду не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 456,08 грн, що нарахована позивачем за період з 21.02.2021 по 31.03.2021.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 614 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Так, відповідно до ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених вище норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Згідно з п. 5.11 Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені.
Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Пунктом 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на рахунок постачальника.
У п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши правильність нарахування пені в розмірі 456,08 грн, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно, відповідно до цього позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 456,08 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені до однієї облікової ставки НБУ, оскільки дане клопотання є безпідставним та не містить під собою будь-якого обґрунтування.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 107,02 грн.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 626 ЦК України).
За змістом наведених норм закону, нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 107,02 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40108599) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса місцезнаходження: 61037, м.Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; адреса для листування: 61057, м.Харків, вул. Гоголя, буд. 10; код ЄДРПОУ: 42206328):
- на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_3 , МФО 351823 - заборгованість за електричну енергію в сумі 73106,64 грн;
- на п/р НОМЕР_4 в АТ "Мегабанк", МФО 351629 - пеню в розмірі 456,08 грн; 3% річних у розмірі 107,02 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "05" липня 2021 р.
Суддя Н.М. Кухар