Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2021 р. м. Рівне Справа№ 918/566/13(918/519/21)
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., перевіривши матеріали позовної заяви №02-28/68 від 05.05.2021
за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" (33027, м.Рівне, вул. Данила Галицького, 25, код ЄДРПОУ 14314989) від імені якого діє арбітражний керуючий (ліквідатор) Михайловський Сергій Володимирович (43010, Волинська обл, м.Луцьк, вул. Коперника, 36а (4 поверх))
до Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" (33003, м.Рівне, вул. Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 30461096)
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності
в межах справи №918/566/13 про банкрутство ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод"
без виклику сторін
У червні 2021 року Арбітражний керуючий (ліквідатор) Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" Михайловський Сергій Володимирович звернувся до Господарського суду Рівненської області від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" з позовною заявою до Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" про: 1) визнання недійсними договорів купівлі-продажу щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, укладених між ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» та ППФ «Інтерекопласт» 22.06.2011, а саме: об'єкта корпус № 2, літера «Ю-6», загальною площею 24 092,6 кв.м, об'єкта корпус № 1, літера «Ш-1», загальною площею 36 076 кв.м, об'єкта корпус № 9, літера «Щ-2», загальною площею 4 849 кв.м, об'єкта корпус № 7, літера «Л-2», загальною площею 792,4 кв.м, об'єкта корпус № 19, літера «Я-1», загальною площею 45,1 кв.м, об'єкта насосна, літера «У-1)», загальною площею 162,9 кв.м, об'єкта корпус № 196, літера «Т-1», загальною площею 29,5 кв.м; 2) скасування записів про право власності ППФ «Інтерекопласт» (код ЄДРПОУ 30461096) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, а саме: записи від 25.09.2017 №22503214, №22502840, №22501413, №22500501, №22499172, №22498257, №22495105.
Позовну заяву подано в межах справи №918/566/13 про банкрутство ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод".
Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання №02-28/102 від 11.06.2021 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов.
Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Тобто з метою дотримання принципу доступу до правосуддя, - законодавство передбачає підстави для звільнення від сплати судового збору.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18, юридична особа має право звернутися з клопотанням, а суд не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або звільнити від сплати. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняття рішення про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про розстрочення сплати судового збору.
Враховуючи надану законодавством можливість застосування правового інституту розстрочення, відстрочення, звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру до юридичної особи за майновим критерієм, суд вважає, що позивач має підстави отримати відстрочення сплати судового збору з огляду на незадовільний стан платоспроможності та відсутність грошових коштів.
Аналогічний підхід про можливість застосування майнового критерію на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» до юридичної особи приватного права або суб'єкта владних повноважень, але за обов'язкової умови перевірки її майнового стану в залежності від оцінки доказів, якими обґрунтовується її рівень, викладений у таких судових рішеннях: постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 905/974/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 910/17456/17.
Отже, звільнення (відстрочення) від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Враховуючи те, що позивач знаходиться в процедурі банкрутства, вбачаються усі ознаки тяжкого майнового стану Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" та зважаючи на повну відсутність коштів на рахунках боржника, як зазначає ліквідатор у позовній заяві, суд дійшов висновку про необхідність відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 6 Закону України "Про судовий збір", зокрема, встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень.
А від так, заявляючи вимоги про визнання недійсними семи договорів купівлі-продажу, позивачу належало сплатити 15 890,00 грн.
Окрім того, позивач заявив вимогу про скасування семи записів про право власності ППФ «Інтерекопласт» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що також є немайновими вимогами за які належить сплатити судовий збір в розмірі 15 890,00 грн.
Отже, загальна сума судового збору, яку належить сплатити позивачу, складає 31 780,00 грн.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за необхідне відстрочити сплату 31 780,00 грн судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (на даний час Кодекс України з процедур банкрутства).
Згідно частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Наведена норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Отже, судом встановлено, що позовна заява не містить належних доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належними доказами відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів є описи вкладення в поштовий конверт та документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі. Позивачем надано суду лише опис вкладення у цінний лист.
Разом з цим, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Всупереч вказаній нормі, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи те, що позовна заява не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, остання залишається судом без руху.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 45, 56, 91, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" №02-28/102 від 11.06.2021 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення задовольнити.
2. Відстрочити сплату 31 780,00 грн судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
3. Позовну заяву №02-28/68 Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" залишити без руху.
4. Публічному акціонерному товариству "Рівненський радіотехнічний завод" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, надавши суду:
- належні докази відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме: документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо);
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
5.Роз'яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 05.07.2021 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя І.О. Пашкевич