36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.07.2021 Справа № 917/494/21
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ІБК Інтерпромбуд” (Ідентифікаційний код юридичної особи 36911453, 69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, будинок 6А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” (ідентифікаційний код юридичної особи 35713283, 39802, Полтав ська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, будинок 15)
про стягнення 74 271,78 грн.,
без виклику представників сторін
Товарист во з обмеженою відповідальністю “ІБК Інтерпромбуд” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення 74 271,78 грн. заборгованості по договору поставки №419/50110 від 08.08.2014, у тому числі: 60 000 грн. 00 коп. основного боргу, 9 720 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 4 551 грн. 78 коп. три відсотки річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.04.2021р. прийнято позовну заяву ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» до розгляду та відкрито провадження по справі №917/494/21
Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
05.05.2021 відповідач подав заяву про відвід судді Киричука О. А. від розгляду цієї справи.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2021 вирішено питання про відвід судді Киричука О. А. у справі № 917/349/20 передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 заява про відвід судді передана на розгляд судді Сірошу Д. М.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 суд постановив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" у задоволенні заяви про відвід судді Киричука О. А. від розгляду справи № 917/494/21.
З огляду на зазначене, рішення у справі ухвалюється суддею Киричуком О.А.
Суд зазначає, що 05.05.21 від відповідача надійшов відзив, в якому вважає позовні вимоги ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» не обґрунтованими і незаконними та заперечує щодо них в повному обсязі.
17.05.21 від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
24.05.21 від позивача надійшла відповідь на позовну заяву.
28.05.21 (на електронну пошту суду) та від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
08 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК Інтерпромбуд» було укладено договір поставки №419/50110 (далі по тексту Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у визначені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, номенклатура, загальна кількість та вартість товару, що підлягає поставці, визначаються сторонами у додатках, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до додатку №1 до Договору постачальник зобов'язується поставити та передати покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: бетонозмішувальну установку «МЕКАМ1Х-60С».
Відповідно до Договору, протоколу узгодження розбіжностей від 29 серпня 2014 року до Договору, Додаткової угоди №1 до Договору, Додаткової угоди №3 до Договору, оплата за товар здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника таким чином:
1 етап: авансовий платіж в розмірі 30% від загальної вартості товару протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку;
2 етап: оплата 65% від загальної суми товару здійснюється покупцем постачальнику протягом десяти діб - з 10 по 20 лютого 2015 року пропорційними сумами згідно виставлених постачальником рахунків;
3 етап: оплата 2% від загальної суми здійснюється протягом 10 банківських днів з дати перетину товаром державного кордону України на підставі підтверджуючих документів згідно виставленого постачальником рахунку;
4 етап: оплата 3% від загальної суми здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання покупцем видаткової накладної та отримання відповідного рахунку.
Оскільки товар, що постачається є імпортним, то його вартість розраховується по формулі з прив'язкою до курсу гривні по відношенню до євро (EUR).
Суд зазначає, що правовідносини, що склалися між сторонами по договору поставки №419/50110 від 08.08.2014 досліджувалися судом, зокрема, при розгляді справ № № 917/1342/19, 917/869/20.
Так, Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31 жовтня 2019 року по справі №917/1342/19 (дата набрання законної сили: 03.02.2020) встановлено наступне:
"... Судом встановлено, що 31 травня 2016 року ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» було поставлено ТОВ «Єристівський ГЗК» бетонозмішувальну установку «МЕКАМІХ-60С» вартістю 9 663 237,22 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 31 травня 2019 року. Факт поставки також підтверджується актом приймання-передачі від 31 травня 2016 року за Договором.
ТОВ «Єристівський ГЗК» здійснив наступний розрахунок за вартість поставленого товару відповідно до етапів розрахунку встановленого Договором:
перший платіж на суму 2 266 023,23 грн. (в т.ч. ПДВ 377670.54 грн.) було здійснено Відповідачем 02.09.2014р. згідно рахунку № СФ-0000070 від 02.09.14р. (платіжне доручення від 02.09.14р. №8671 ).
другий платіж на суму 900730,79 грн. (в т.ч, ПДВ 150121.80 грн.) було здійснено Відповідачем 10.02.15р. згідно рахунку № СФ-00095 від 10.02.15р. (платіжне доручення від 10.02.2015 №1230).
третій платіж на суму 904709,06 грн. (в т.ч ПДВ 150784.84 грн.) було здійснено Відповідачем 12.02.15р. згідно рахунку №СФ-00096 від 11.02.15р. (платіжне доручення від 12.02.15 №1260).
четвертий платіж на суму 4984952.93 (в т.ч ПДВ 830825.49 грн.) було здійснено Відповідачем 12.03.15р. згідно рахунку №СФ-00114 від 12.03.15р. (платіжне доручення від 12.03.15 №3).
п"ятий платіж на суму 242536.74 грн. (в т.ч. ПДВ 40422,79 грн.) було здійснено Відповідачем 30.05.16р. згідно рахунку №0ф-0000002 від 30.05.16 (платіжне доручення від 30.05.16 №2988).
Всього, Відповідач на підставі рахунків-фактур сплатив позивачу за Договором грошові кошти на загальну суму 9 298 952,75 грн.
31 травня 2016 року ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» було виставлено ТОВ «Єристівський ГЗК» рахунок-фактуру № СФ-000003 від 31 травня 2016 року на суму 364 284,47 грн., який оплачений відповідачем не був.
04 липня 2018 року між ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» та ТОВ «Єристівський ГЗК» було укладено додаткову угоду №4 до Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди про наступне:
Сторони дійшли згоди про внесення змін та доповнень до пункту 7 додатку №1 договору, виклавши його в наступній редакції:
«В строк до 30.06.2019 року Покупець зобов'язаний сплатити на поточний рахунок Постачальника 304284,47грн. в рахунок оплати за поставлений Товар.
В строк до 18.09.2018 року Покупець зобов'язаний підготувати майданчик для проведення Постачальником шеф-монтажних робіт, для чого виконати усі вимоги, що викладені у Додатку №3 до Договору, та направити на адресу Постачальника Повідомлення про готовність до проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.
Постачальник зобов'язаний провести шеф-монтаж, пусконалагоджувальні роботи бетонозмішувальної установки «МЕКАМІХ-60С» та навчання працівників, пов'язаних з його обслуговуванням, в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від Покупця.
Після завершення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, навчання працівників - Покупця стосовно обслуговування Товару, Покупець зобов'язаний остаточно розрахуватися за поставлений Товар шляхом сплати Постачальнику залишку вартості Товару на протязі 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту пусконалагоджувальних робіт
У випадку порушення Постачальником строку виконання/невиконання шеф-монтажу та пусконалагоджувальних робіт, або невиконання обов'язку щодо навчання працівників Покупця стосовно обслуговування Товару, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю штрафу розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.»
2. Всі інші умови Договору, що не зазначені і не змінені, цією Додатковою угодою залишаються без змін, і Сторони підтверджують їх обов'язковість.
3. Дана Додаткова угода складена українською мовою в двох автентичних примірниках, по одному примірнику для кожної із Сторін, кожний примірник має однакову юридичну силу.
Позивач, звертаючись з позовом заявив про стягнення заборгованості у розмірі у розмірі 364 284,47 грн. (сума основного боргу).
При цьому, за висновком суду, позивач при визначенні розміру заборгованості не врахував умови додаткової угоди №4 до Договору, якою, як зазначено вище, передбачено, що в строк до 30.06.2019 року Покупець зобов'язаний сплатити на поточний рахунок Постачальника 304284,47грн. в рахунок оплати за поставлений Товар.
Доказів того, що вказана сума змінена за погодженням сторін, матеріали справи не містять.
Посилання позивача про наявність Акту звірення розрахунків, підписаного уповноваженими особами ТОВ «Єристівський ГЗК» та ТОВ «ІБК Інтерпромбуд», згідно якого станом на 31.10.2018 у бухгалтерському обліку Відповідача наявна кредиторська забор гованість перед Позивачем у сумі 364 284, 47 грн., як на доказ визнання відповідачем наявності станом на 31.10.2018 у бухгалтерському обліку відповідача кредиторської заборгованості перед по зивачем у сумі 364 284, 47 грн. суд вважає необгрунтованим з огляду на відсутність в Акті посилань на договір, що унеможливлює встановлення факту щодо розміру заборгованості саме в рамках існування правовідносин по договору поставки №419/50110 від 08 серпня 2014 року з врахуванням внесених до нього змін та доповнень.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач виконав свої зобов"язання за Договором в редакції додаткової угоди №4 в частині своєчасного розрахунку в строк до 30.06.2019 року.
Таким чином, позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 304284,47 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню, в іншій частині вимог про стягнення основного боргу суд відмовляє у задоволенні вимог у зв"язку їх необгрутованістю та безпідставністю.
При цьому, судом враховано, що умовами додаткової угоди № 4, сторони узгодили, що остаточно розрахуватися за поставлений Товар Покупець зобов'язаний після завершення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, навчання працівників - Покупця стосовно обслуговування Товару на протязі 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту пусконалагоджувальних робіт. Такий Акт в матеріалах справи відсутній, про його наявність сторони суду не повідомляли..."
Позивач при зверненні до суду з позовом по даній справі (917/494/21) вказує, що господарський суд Полтавської області відмовив у задо воленні позовних вимог у частині стягнення 60 000,00 грн., оскільки на момент розгляду справи № 917/1342/19 в цій частині вартості товару строк оплати є таким, що не настав, оскільки сторонами не складений акт пусконалагоджувальних робіт згідно з Додатковою угодою № 4 від 04.07.2018 до Договору. Тобто станом на 31.10.2019 позовні вимоги про стягнення 60 000, 00 грн. були передчасними.
На обгрунтування позовних вимог у справі № 917/494/21 ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» по слалось на обставини, що встановив господарський суд Полтавської області при розг ляді справи № 917/869/20, а саме:
"У додатковій угоді № 4 від 04 липня 2018 року до Договору, сторони домовилися, що в строк до 18.09.2018 року покупець (ТОВ “Єристівський ГЗК”) зобов'язаний підготувати майданчик для проведення постачальником шеф-монтажних робіт, для чого виконати усі вимоги, що викладені у Додатку № 3 до Договору.
Тобто, сторони встановили чіткий строк для вчинення ТОВ “Єристівський ГЗК” дій з підготовки майданчика - до 18.09.2018 року.
ТОВ “Єристівський ГЗК” не заперечує, що у вказаний строк дії з підготовки майданчика для проведення постачальником шеф-монтажних робіт ним проведені не були.
Лише листом від 29.07.2019р. (тобто майже через рік) ТОВ “Єристівський ГЗК” повідомив ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” про готовність майданчика для проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Даний лист було отримано первісним відповідачем 09.08.2019р.
ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” у відзиві на первісний позов посилається на те, що оскільки ТОВ “Єристівський ГЗК” у встановлений строк до 18.09.2018 року не виконав свого зобов'язання з підготовки майданчика для проведення робіт та 15.07.2019 уклав договір з іншим товариством на виконання цих робіт, то ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” прийшов до висновку, що ТОВ “Єристівський ГЗК” відмовився виконувати умови Додаткової угоди № 4.
ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” у відзиві на первісний позов вказує, що оскільки у Додатковій угоді № 4 встановлено строк для підготовки майданчика - до 18.09.2018, а постачальник зобов'язався провести шеф-монтажні, пусконалагоджувальні роботи в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від покупця, то первісний відповідач вважає датою виконання робіт 08.10.2018 року.
Також, ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” у відзиві на первісний позов зазначає, що внаслідок прострочення первісним позивачем виконання зобов'язання з підготовки майданчику у строк до 18.09.2018 року, то ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” має право відмовитися від виконання робіт.
...ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” у відзиві на первісний позов наполягає на тому, що у встановлений строк майданчик не був підготовлений.
У додатку № 3 до договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014р. (т.1 а.с.18) сторони узгодили, що для проведення шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт покупець до моменту поставки товару зобов'язаний:
- підготувати фундамент (завдання на фундамент надається покупцю протягом 3-х календарних днів з моменту підписання даного додатку та договору);
- забезпечити наявність підіймального крана (Q = 40 тн) для монтажу;
- забезпечити наявність 2-3 підсобних працівників для виконання монтажних робіт;
- виконати роботи по забезпеченню водопостачання (7-10 куб. м./г) з необхідним тиском (4-5 бар) та електропостачання (180 кВт/г) на місце монтажу товару (креслення з місцями підключення надаються покупцю протягом 3-х календарних днів після підписання даного додатку та договору).
Доказів виконання вказаних у додатку № 3 вимог на дату направлення первісному відповідачу повідомлення від 29.07.2019 первісний позивач суду не надав. Вказані докази також не були надані під час розгляду цієї справи.
... 15.07.2019 року між ТОВ “Єристівський ГЗК” (за текстом договору - замовник) та ТОВ “Феррострой” (за текстом договору - підрядник) було укладено договір підряду № 294/51000 від 15.07.2019 року. Предметом вищевказаного договору підряду є виконання підрядником за завданням замовника будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з монтажу бетонозмішувальної установки “МЕКАМІХ-60С”.
Листом від 29.07.2019р. ТОВ “Єристівський ГЗК” направив ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” повідомлення про готовність майданчика для проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Даний лист було отримано первісним відповідачем 09.08.2019р., що підтверджено рекомендованим повідомленням.
Зазначене свідчить, що первісний позивач доручив виконання спірних робіт іншій особі ще до направлення первісному відповідачу передбаченого Додатковою угодою № 4 повідомлення про готовність до початку робіт.
З огляду на викладене, підстави для застосування статті 621 Цивільного кодексу України у даному випадку відсутні, оскільки первісний позивач "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на дату направлення відповідачу вимоги про виконання договору вже уклав договір на виконання тих же робіт з іншою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Феррострой".
Твердження первісного позивача про те, що шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи визначені у додатковій угоді № 4 від 04.07.2018р., укладеної з первісним відповідачем, та у договорі підряду № 294/51000 від 15.07.2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Феррострой", є різними за своїм предметом не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно ч. 3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У додатковій угоді № 4 від 04.07.2018р. до Договору сторони не конкретизували які саме шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи повинен провести підрядник, не визначили їх вартість. Кошторисна документація до цієї угоди також укладена не була.
У п. 1 Додатку № 1 до Договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014р. сторони узгодили Товар, що підлягає поставці, - бетонозмішувальна установка “МЕКАМІХ-60С” у кількості 1 одиниця.
Згідно з п. 6 Додатку № 1 до Договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014р. умови поставки товару: DDP - склад Покупця, за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 15, будівельний майданчик кар'єру ТОВ “Єристівський ГЗК”.
У додатковій угоді № 4 до Договору, зазначено, що постачальник зобов'язаний провести шеф-монтажні, пусконалагоджувальні роботи Товару та навчання працівників, пов'язаних з його обслуговуванням, в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від Покупця (т.1 а.с.30).
У п. 1.1 договору підряду № 294/51000 від 15.07.2019 року, укладеного первісним позивачем з ТОВ “Феррострой”, зазначено, що на умовах даного договору підрядник (ТОВ “Феррострой”) за завданням замовника (ТОВ “Єристівський ГЗК”) зобов'язується на свій ризик виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з монтажу бетонозмішувальної установки “МЕКАМІХ-60С”, що розташована на території ТОВ “Єристівський ГЗК”.
Згідно з п. 1.1 договору підряду № 294/51000 від 15.07.2019 року, укладеного первісним позивачем з ТОВ “Феррострой”, склад і обсяг робіт зазначені сторонами у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).
У специфікації № 1 - додатку № 1 до договору підряду № 294/51000 від 15.07.2019 вказано перелік, який повністю співпадає з переліком комплектації, зазначеному у додатку № 2 до Договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014р.
Таким чином, твердження первісного позивача про те, що договір підряду № 294/51000 від 15.07.2019 року, укладений з ТОВ “Феррострой”, стосувався іншого виду робіт, ніж ті, що зазначені у Додатковій угоді № 4 до Договору поставки, не підтверджуються.
Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 294/1 від 12.12.2019 року ТОВ “Феррострой” здав, а первісний позивач прийняв будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з монтажу бетонозмішувальної установки “МЕКАМІХ-60С” на загальну суму 1000000,00 грн.
...Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 294/2 від 30.01.2020 року на об'єкті: “Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з монтажу бетонозмішувальної установки “МЕКАМІХ-60С”, що розташована на території підрядника” підрядник - ТОВ “Феррострой” здав, а замовник - первісний позивач прийняв пусконалагоджувальні роботи парогенератора та пусконалагоджувальні роботи бетонозмішувальної установки, загальна вартість робіт - 86821,36 грн.
... Первісним позивачем не доведено протиправної поведінки первісного відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та настанням збитків, вини відповідача у понесенні заявлених позивачем збитків.
Отже, відсутні підстави для стягнення з первісного відповідача збитків у вигляді вартості додаткових робіт, сплачених первісним позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" за договором підряду № 294/51000 від 15.07.2019 року.".
Позивач вказує, що оскільки Відпо відач відмовився у односторонньому порядку від виконання умов Додаткової угоди № 4 від 04.07.2018 до Договору у частині підготовки в строк до 18.09.2018 майданчика для прове дення постачальником шеф-монтажних робіт та виконання усіх вимог, що викладені у Дода тку № 3 до Договору, він має здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар за четвертим етапом оплати у сумі 60 000,00 грн., згідно виставленого на його адресу рахунку від 31.05.2016.
З огляду на вказане, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 74 271,78 грн. заборгованості по договору поставки №419/50110 від 08.08.2014, у тому числі: 60 000 грн. 00 коп. основного боргу, 9 720 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 4 551 грн. 78 коп. три відсотки річних.
У відзиві відповідач зазначив, що щодо цієї суми вже існує судове рішення, яке набуло законної сили, а саме: рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.19 по справі №917/1342/19, тому потрібно закрити провадження у справі на підставі п.3 ч.І ст.231 ГПК України.
Крім того, вказує відповідач, згідно додаткової угоди №4 від 04 липня 2018 року до договору поставки після завершення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, навчання працівників - Покупця стосовно обслуговування Товару, Покупець зобов'язаний остаточно розрахуватися за поставлений Товар шляхом сплати Постачальнику залишку вартості Товару на протязі 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту пусконалагоджувальних робіт. За твердженням відповідача, оскільки сторони договору поставки акт пусконалагоджувальних робіт не підписували, тому вимоги Позивача є не правомірними та недоведеними належними допустимими доказами.
У відповіді на відзив позивач вказав на наступні обставини:
- на обгрунтування позовних вимог у справі № 917/494/21 ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» по силалось на інші обставини, а саме на те, що господарський суд Полтавської області при розг ляді справи № 917/869/20 встановив, що ТОВ «Єристівський ГЗК» доручив виконання шеф-монтажних, пусконалагоджувальних робіт бетонозмішувальної установки «МЕКАМІХ-60С» іншій особі (ТОВ «Феррострой») ще до направлення ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» передбаченого Додатковою угодою № 4 від 04.07.2018 повідомлення про готовність до початку робіт. Тобто Відповідач відмовився у односторонньому порядку від виконання умов Додаткової угоди № 4 від 04.07.2018 до Договору у частині підготовки в строк до 18.09.2018 майданчика для прове дення постачальником шеф-монтажних робіт та виконання усіх вимог, що викладені у Додат ку № 3 до Договору.
ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» звернулось до суду із позовом про стягнення з ТОВ «Єрис тівський ГЗК» заборгованості за Договором поставки від 08.08.2014 №419/50110, оскільки вважає, що одностороння відмова ТОВ «Єристівський ГЗК» від виконання обов'язку з підго товки майданчика для проведення шеф-монтажних робіт та залучення до проведення таких робіт іншої особи не звільняє Відповідача від обов'язку здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар з Позивачем, в силу ст. ст. 655, ч. 1 ст. 691, ст. 692 ЦК України. Станом на момент подання даного позову у матеріалах справи № 917/494/21 наявний Акт пусконалаго джувальних робіт бетонозмішувальної установки МЕКАМІХ-60С.
Враховуючи наведене, позови ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» не є тотожними, оскільки в них не збігаються підстави спору, отже вони не збігаються за обставинами, що обгрунтовують звернення до суду. Отже нетотожність підстави позову не перешкоджає повторному звернен ню до суду ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» за вирішенням спору, що виключає наявність підстав для закриття провадження на підставі п. З ч. 1 ст. 231 ГПК України.
- сторони Договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014 акт пусконалагоджувальних робіт дійсно не підписували, проте це є наслідком вільного воле виявлення Відповідача, який діючи на власний розсуд доручив виконання шеф-монтажних, пусконалагоджувальних робіт бетонозмішувальної установки «МЕКАМІХ-60С» іншій особі - ТОВ «Феррострой». Такі дії з боку Відповідача не підставою для припинення його обов'язку провести остаточний розрахунок за поставлений товар з постачальником ТОВ «ІБК Інтерпро мбуд», доказів припинення даного зобов'язання на підставі закону чи договору Відповідач не надав.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав таке:
- Позивач в позовній заяві від 29.07.2019р. просив суд стягнути з Відповідача 365 186,10 грн. заборгованості за неналежні виконання зобов'язань за договором поставки №419/50110 від 08 серпня 2014 року, з яких 364 284,47 гри. - сума основного боргу, 808,41 грн. - сума 3% річних, 93,22 грн. - сума пені Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019р. по справі №917/1342/19 (набрало законної сили після апеляційного перегляду східним апеляційним господарським судом 03.02.2020р.) стягнуто з Відповідача 304284,47 грн. - сума основного боргу, 700,27 грн. - сума 3% річних, 93,22 грн. - сума пені, 4576,17 грн. витрат по сплаті судового збору, 25 897,53 грн. витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині - у позові відмовлено (в тому числі - в стягненні 60 000 гривень основного боргу).
За позовом по справі №917/494/21 Позивач просить стягнути з Відповідач 60 000 гривень основного боргу, 9 720 гривень втрат від інфляції та 4551,78 гривень - три відсотки річних.
Отже, предмет позовів є тотожним.
- Згідно встановлених рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019р. по справі №917/1342/19 суду обставин «Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив оплату за переданий товар у строк, визначений договором поставки №419/501 10 від 08 серпня 2014 року, чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом». Свої позовні вимоги по справі №917/494/21 Позивач обґрунтовує тим, що в повному обсязі виконав умови договору, а Відповідач не здійснив оплату залишку вартості Товару на суму 60000 гривань за договором поставки №419/50110 від 08 серпня 2014 року, посилаючись на акт здачі-приймання виконаних робіт N294/2 від 30.01.2020 року, який, до речі, є не належним та не допустимим доказом виконання зобов'язань Позивача за договором поставки №419/50110 від 08 серпня 2014 року. Тобто - фактична підстава співпадає. Як в позові по справі №917/1342/19, так і в позові по справі №917/494/21 Позивач посилається на ст.ст.525, 525, 655, 691, 692,712 Цивільного кодексу України та на ст. 193 Господарського кодексу України, отже, і юридична підстава позовів тотожна.
Таким чином підстави позовів є тотожними.
- Не належність та не допустимість акту здачі-приймання виконаних робіт N 294/2 від 30.01.2020 року у як доказу виконання зобов'язань Позивача за договором поставки №419/50110 від 08 серпня 2014 року полягає в наступному:
Позивачем з Відповідачем було укладено договір поставки №419/50110 від 08.08.2014р., який підписаний сторонами з протоколом узгодження розбіжностей від 29.08.2014р. (далі по тексту - Договір). Відповідно до умов Договору, Постачальник (Позивач) був зобов'язаний поставити та передати у визначені строки Покупцеві (Відповідачу) Товар, а Покупець був зобов'язаний прийняти та оплатити Товар. Асортимент, номенклатура, загальна кількість та вартість Товару, що підлягав поставці, визначені у Додатку №1 до Договору. Згідно з п. 6 Додатку № 1 до Договору умови поставки товару: DDP - склад Покупця, за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 15, будівельний майданчик кар'єру ТОВ Єристівський ГЗК. Відповідно до п.7 та п.8 Додатку №1 до Договору Відповідач зобов'язаний, також, здійснити шеф-монтаж і пусконаладку Товару та провести навчання працівників, пов'язаних з його обслуговуванням. Таким чином договір поставки №419/50110 від 08.08.2014р. є комбінованим договором, так як містить зобов'язання поставки та зобов'язання виконання робіт і здійснення навчання працівників.
Умовами додаткової угоди N 4 до Договору, сторони узгодили, що остаточно розрахуватися за поставлений Товар Покупець зобов'язаний після завершения монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, навчання працівників Покупця стосовно обслуговування Товару на протязі 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту пусконалагоджувальних робіт. Позивач не виконав до цього часу обов'язків з проведення шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт та навчання працівників підприємства стосовно обслуговування Товару. Акт здачі-приймання виконаних робіт N 294/2 від 30.01.2020 року, на який посилається Позивач, як на підставу здійснення оплати, по перше, підписаний іншими сторонами (ТОВ «Феррострой» та ТОВ «Єристівський ГЗК»), по друге, роботи за цим актом проводилися на підставі іншого правочину і не на території ТОВ «Єристівський ГЗК», а на території ТОВ «Феррострой», по - третє акт здачі-приймання виконаних робіт не є актом пусконалагоджувальних робіт. Взагалі Позивач не надав належні допустимі достатні докази виконання зобов'язань визначених сторонами в п.7 та п.8 Додатку №1 до Договору зі здійснення шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт Товару та доказів проведення навчання працівників підприємства, пов'язаних з його обслуговуванням Товару.
- Щодо односторонньої відмови Відповідач вказав, що уклавши договір підряду № 294/51000 від 15.07.2019 року з ТОВ Феррострой, він не припинив господарське зобов'язання за договором поставки №419/50110 від 08.08.2014р., тим більше - в односторонньому порядку, а скористався своїм правом, визначеним ч.І ст.194 Господарського кодексу України, так як не був упевнений, що Позивач виконає свої зобов'язання за п.7 та п.8 Додатку №1 до договору поставки №419/50110 від 08.08.2014р. зі здійснення шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт Товару. Дане зобов'язання було припинене виконанням, проведеним належним чином іншою особою (ТОВ Феррострой) 30.01.2020 року (Акт здачі-приймання виконаних робіт N 294/2).
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Матеріалами справи підтверджується, що Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31 жовтня 2019 року по справі №917/1342/19 (дата набрання законної сили: 03.02.2020) встановлено наступне:
"... Судом встановлено, що 31 травня 2016 року ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» було поставлено ТОВ «Єристівський ГЗК» бетонозмішувальну установку «МЕКАМІХ-60С» вартістю 9 663 237,22 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 31 травня 2019 року. Факт поставки також підтверджується актом приймання-передачі від 31 травня 2016 року за Договором.
ТОВ «Єристівський ГЗК» здійснив наступний розрахунок за вартість поставленого товару відповідно до етапів розрахунку встановленого Договором:
перший платіж на суму 2 266 023,23 грн. (в т.ч. ПДВ 377670.54 грн.) було здійснено Відповідачем 02.09.2014р. згідно рахунку № СФ-0000070 від 02.09.14р. (платіжне доручення від 02.09.14р. №8671 ).
другий платіж на суму 900730,79 грн. (в т.ч, ПДВ 150121.80 грн.) було здійснено Відповідачем 10.02.15р. згідно рахунку № СФ-00095 від 10.02.15р. (платіжне доручення від 10.02.2015 №1230).
третій платіж на суму 904709,06 грн. (в т.ч ПДВ 150784.84 грн.) було здійснено Відповідачем 12.02.15р. згідно рахунку №СФ-00096 від 11.02.15р. (платіжне доручення від 12.02.15 №1260).
четвертий платіж на суму 4984952.93 (в т.ч ПДВ 830825.49 грн.) було здійснено Відповідачем 12.03.15р. згідно рахунку №СФ-00114 від 12.03.15р. (платіжне доручення від 12.03.15 №3).
п"ятий платіж на суму 242536.74 грн. (в т.ч. ПДВ 40422,79 грн.) було здійснено Відповідачем 30.05.16р. згідно рахунку №0ф-0000002 від 30.05.16 (платіжне доручення від 30.05.16 №2988).
Всього, Відповідач на підставі рахунків-фактур сплатив позивачу за Договором грошові кошти на загальну суму 9 298 952,75 грн.
31 травня 2016 року ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» було виставлено ТОВ «Єристівський ГЗК» рахунок-фактуру № СФ-000003 від 31 травня 2016 року на суму 364 284,47 грн., який оплачений відповідачем не був.
04 липня 2018 року між ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» та ТОВ «Єристівський ГЗК» було укладено додаткову угоду №4 до Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди про наступне:
Сторони дійшли згоди про внесення змін та доповнень до пункту 7 додатку №1 договору, виклавши його в наступній редакції:
«В строк до 30.06.2019 року Покупець зобов'язаний сплатити на поточний рахунок Постачальника 304284,47грн. в рахунок оплати за поставлений Товар.
В строк до 18.09.2018 року Покупець зобов'язаний підготувати майданчик для проведення Постачальником шеф-монтажних робіт, для чого виконати усі вимоги, що викладені у Додатку №3 до Договору, та направити на адресу Постачальника Повідомлення про готовність до проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.
Постачальник зобов'язаний провести шеф-монтаж, пусконалагоджувальні роботи бетонозмішувальної установки «МЕКАМІХ-60С» та навчання працівників, пов'язаних з його обслуговуванням, в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від Покупця.
Після завершення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, навчання працівників - Покупця стосовно обслуговування Товару, Покупець зобов'язаний остаточно розрахуватися за поставлений Товар шляхом сплати Постачальнику залишку вартості Товару на протязі 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту пусконалагоджувальних робіт».
При цьому, Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31 жовтня 2019 року по справі №917/1342/19 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Інтерпромбуд» 304284,47 грн. - сума основного боргу, 700,27 грн. - сума 3% річних, 93,22 грн. - сума пені, 4576,17 грн. витрат по сплаті судового збору, 25 897,53 грн. витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині - у позові відмовлено.
У справі № 917/494/21 Позивач просить стягнути за цим же Договором поставки № 419/50110 від 08.08.2014 залишок суми в розмірі 60 000 грн. основного боргу.
Судом враховано, що при ухваленні рішення по справі №917/1342/19 в частині вимог про стягнення 60 000 грн. основного боргу суд відмовив у задоволенні вимог у зв"язку їх необгрутованістю та безпідставністю, оскільки "умовами додаткової угоди № 4, сторони узгодили, що остаточно розрахуватися за поставлений Товар Покупець зобов'язаний після завершення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, навчання працівників - Покупця стосовно обслуговування Товару на протязі 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту пусконалагоджувальних робіт. Такий Акт в матеріалах справи відсутній, про його наявність сторони суду не повідомляли.".
Разом з тим, господарський суд Полтавської області при розг ляді справи № 917/869/20 встановив, що "Листом від 29.07.2019р. ТОВ “Єристівський ГЗК” направив ТОВ “ІБК Інтерпромбуд” повідомлення про готовність майданчика для проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (т.1 а.с.31). Даний лист було отримано первісним відповідачем 09.08.2019р., що підтверджено рекомендованим повідомленням.
Зазначене свідчить, що первісний позивач доручив виконання спірних робіт іншій особі ще до направлення первісному відповідачу передбаченого Додатковою угодою № 4 повідомлення про готовність до початку робіт.
Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 294/1 від 12.12.2019 року ТОВ “Феррострой” здав, а первісний позивач прийняв будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з монтажу бетонозмішувальної установки “МЕКАМІХ-60С” на загальну суму 1000000,00 грн.
Суд зазначає, що обставини, встановлені при роз гляді господарським судом Полтавської області справи №917/1342/19 та справи № 917/869/20 суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.
Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Оскільки, на момент розгляду даної справи набрали законної сили та діють рішення Господарського суду Полтавської області у справах №917/1342/19 та справи № 917/869/20, то встановлені ним факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що встановлені вище обставини вказують на те, Відпо відач відмовився у односторонньому порядку від виконання умов Додаткової угоди № 4 від до Договору у частині підготовки в строк до 18.09.2018 майданчика для прове дення постачальником шеф-монтажних робіт та виконання усіх вимог, що викладені у Дода тку № 3 до Договору, а отже у позивача виникло право на отримання остаточної вартості Товару, розрахованої відповідно до Договору з врахуванням протоколу узгодження розбіжностей та Додаткових угод до Договору, що складає 60 000,00 грн.
Вказане вище спростовує посилання відповідача на те, що оскільки сторони договору поставки №419/50110 акт пусконалагоджувальних робіт не підписували, тому вимоги Позивача є неправомірними та не доведеними належними допустимими доказами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вказаної суми позивача для здійснення повного розрахунку за товар, поставлений по договору поставки №419/50110 за видатковою накладною № РН-0000002 від 31 травня 2019 року (факт поставки також підтверджується актом приймання-передачі від 31 травня 2016 року за Договором).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 60 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідача на те, що щодо цієї суми вже існує судове рішення, яке набуло законної сили, тому є підстави для закриття провадження на підставі п. З ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд зазначає наступне.
На обґрунтування вказаного Відповідач вказує, що рішенням госпо дарського суду Полтавської області від 31.10.2019 по справі № 917/1342/19 частково задово лено позов ТОВ «ІБК Інтерпромбуд». Стягнуто з ТОВ «Єристівський ГЗК» на користь ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» 304 284,47 грн. основного боргу, 700,27 грн. 3% річних, 93,22 грн. пені, 4 576,17 грн. витрат по сплаті судового збору, 25 897,53 грн. витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в позові відмовлено. У справі № 917/494/21 Позивач просить стягнути за цим же Договором поставки № 419/50110 від 08.08.2014 залишок суми в розмірі 60 000 грн. основного боргу, втрати від інфляції, три відсотки річних та судові витрати. На думку Відповідача щодо цієї суми вже існує судове рішення, яке набрало законної сили, а тому на підставі п. З ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі має бути закрито. Вказане твердження Відповідача спростовується наступним.
Суд зазначає, що п.3 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо: суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкрит ті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав за конної сили за тими самими вимогами.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до від повідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позо ву становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Верховний Суд у Постанові від 22.05.2019 у справі № 640/7778/18 роз'яснив, що закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та пред мет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Визначаючи підстави позову як елементу його змі сту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону по зивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рі шення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європей ського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який перед бачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Проте підстави позову у справі № 917/1342/19 та у цій справі не є тотожними, оскільки спір між сторонами у справах виник з різних підстав, а тому твердження Відповідача про не обхідність закриття провадження у справі на підставі п.3 ч. 1 ст. 231 ГПК України п. З ч. 1 ст. 231 ГПК України є помилковим.
Так, у справі № 917/1342/19 ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» у якості підстави позову посилалось на те, що ТОВ «Єристівський ГЗК» в порушення умов додаткової угоди від 04.07.2018 до До говору поставки від 08.08.2014 №419/50110 не було підготовлено майданчик для проведення шеф-монтажних робіт та не сплачено ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» заборгованість у розмірі 364 284,47 грн. При розгляді справи №917/1342/19 господарський суд Полтавської області дійшов висновку, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 304 284,47 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в іншій частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 60 000,00 грн. суд відмовив у задоволенні вимог у зв'язку з їх необґрунтовані стю та безпідставністю. Суд вказав, що умовами додаткової угоди № 4, сторони узгодили, що остаточно розрахуватися за поставлений Товар Покупець зобов'язаний після завершення мон тажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, навчання працівників Покупця сто совно обслуговування Товару на протязі 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту пусконалагоджувальних робіт. Такий Акт в матеріалах справи відсутній, про його наявність сторони суду не повідомляли. Отже господарський суд Полтавської області відмовив у задо воленні позовних вимог у частині стягнення 60 000,00 грн., оскільки на момент розгляду справи № 917/1342/19 в цій частині вартості товару строк оплати є таким, що не настав, оскільки сторонами не складений акт пусконалагоджувальних робіт згідно з Додатковою угодою № 4 від 04.07.2018 до Договору. Тобто станом на 31.10.2019 позовні вимоги про стягнення 60 000, 00 грн. були передчасними.
На обгрунтування позовних вимог у справі № 917/494/21 ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» по силалось на інші обставини, а саме на те, що господарський суд Полтавської області при розг ляді справи № 917/869/20 встановив, що ТОВ «Єристівський ГЗК» доручив виконання шеф- монтажних, пусконалагоджувальних робіт бетонозмішувальної установки «МЕКАМІХ-60С» іншій особі (ТОВ «Феррострой») ще до направлення ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» передбаченого Додатковою угодою № 4 від 04.07.2018 повідомлення про готовність до початку робіт. Тобто Відповідач відмовився у односторонньому порядку від виконання умов Додаткової угоди № 4 від 04.07.2018 до Договору у частині підготовки в строк до 18.09.2018 майданчика для прове дення постачальником шеф-монтажних робіт та виконання усіх вимог, що викладені у Додат ку № 3 до Договору.
Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 294/1 від 12.12.2019 року ТОВ «Феррострой» здав, а ТОВ «Єристівський ГЗК» прийняв будівельно-монтажні та пуско налагоджувальні роботи з монтажу бетонозмішувальної установки МЕКАМІХ-60С на загаль ну суму 1 000 000,00 грн. ...Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 294/2 від 30.01.2020 на об'єкті: «Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з монтажу бетонозмішуваль ної установки МЕКАМІХ-60С, що розташована на території підрядника» підрядник - ТОВ «Феррострой» здав, а замовник - ТОВ «Єристівський ГЗК» прийняв пусконалагоджува льні роботи парогенератора та пусконалагоджувальні роботи бетонозмішувальної установки, загальна вартість робіт - 86821,36 грн.
Вказані обставини, а саме виконання ТОВ «Феррострой» будівельно-монтажних та пу сконалагоджувальних робіт з монтажу бетонозмішувальної установки МЕКАМІХ-60С виник ли пізніше, аніж було ухвалене рішення у справі № 917/1342/19.
ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» звернулось до суду із позовом про стягнення з ТОВ «Єрис тівський ГЗК» заборгованості за Договором поставки від 08.08.2014 №419/50110, оскільки вважає, що одностороння відмова ТОВ «Єристівський ГЗК» від виконання обов'язку з підго товки майданчика для проведення шеф-монтажних робіт та залучення до проведення таких робіт іншої особи не звільняє Відповідача від обов'язку здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар з Позивачем, в силу ст. ст. 655, ч. 1 ст. 691, ст. 692 ЦК України. Станом на момент подання даного позову у матеріалах справи № 917/494/21 наявний Акт пусконалаго джувальних робіт бетонозмішувальної установки МЕКАМІХ-60С.
Враховуючи наведене, позови ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» не є тотожними, оскільки в них не збігаються підстави спору, отже вони не збігаються за обставинами, що обгрунтовують звернення до суду. Отже нетотожність підстави позову не перешкоджає повторному звернен ню до суду ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» за вирішенням спору, що виключає наявність підстав для закриття провадження на підставі п.3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено нарахування втрат від інфляції та 3 % річних від простроченої суми, починаючи з дати спливу строку підготовки ТОВ «Єристівський ГЗК» майданчика для проведення ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» шеф-монтажних робіт - 18.09.2018 (п. 1 Додаткової угоди № 4 від 04.07.2018 до Договору), а саме:
- 9 720 грн. 00 коп. втрат від інфляції (за період з жовтня 2018 по лютий 2021);
- 4 551 грн. 78 коп. три відсотки річних (за період з 19.09.2018 по 29.03.21).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 74 271,78 грн. заборгованості по договору поставки №419/50110 від 08.08.2014, у тому числі: 60 000 грн. 00 коп. основного боргу, 9 720 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 4 551 грн. 78 коп. три відсотки річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.
За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі даного позову позивачем сплачено 2270,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 7 від 23.03.2021. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 23.03.21.
Оскільки позов підлягають задоволенню у повному обсязі, то відповідно витрати на сплату судового збору відшкодуванню підлягають у розмірі 2270,00 грн.
Сторонами подані заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Так, за заявою позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівськийгірничо- збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ІБК Інтерпромбуд» грошові кошти у сумі 10 000 грн. 00 коп. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а відповідач - просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««ІБК Інтерпромбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівськийгірничо-збагачувальний комбінат» грошові кошти у сумі 6 000 грн. 00 коп. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші витрати покладаються на інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу пов'язані з розглядом позову понесені ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" покладаються на ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", а заява відповідача про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, задоволенню не підлягає.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зазначає, що частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складаються з судового збору у розмірі становить 12 270,00 грн., які складаються з судового збору у сумі 2 270,00 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн.
В підтвердження факту понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду під час розгляду справи було надано договір про надання правової допомоги № 01/07/20 від 01.07.2020р., укладений між ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" та адвокатським бюро “Пшець Олександр”, ордер на надання правової допомоги № 1042075 від 29.03.2021р. адвокатським бюро “Пшець Олександр”.
Відповідно до договору про надання правової допомоги № 01/07/20 від 01.07.2020р., укладеного між ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" (далі - Клієнт) та адвокатським бюро “Пшець Олександр” (далі - Бюро), Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснення правових питань, складання з правом підпису від імені Клієнта процесуальних документів, представництва та захисту інтересів Клієнта у судах усіх рівнів під час здійснення господарського судочинства.
Згідно з п. 2.2 Договору № 01/07/20 від 01.07.2020р. безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Пшець Олександр Вікторович. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
За умовами п. 2 Додаткової угоди № 3 від 29.03.2021 до Договору № 01/07/20 від 1 01.07.2.020. за надання правової допомоги згідно Договору № 01/07/20 про надання правової допомоги від 01.07.2020 в суді першої інстанції Клієнт сплатить Бюро гонорар у розмірі 10 000,00 гривень.
В акті приймання-передачі виконаних робіт № 3 від 23.04.2021 ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" та Адвокатським бюро “Пшець Олександр” підтверджено надання правової допомоги у справі № 917/494/21. Вартість наданих послуг за актом становить 10 000,00 грн.
За платіжним дорученням № 25 від 28.04.2021 ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" сплатило на користь Адвокатського бюро “Пшець Олександр” 10 000,00 грн. за надання правової допомоги згідно договору № 01/07/20 від 01.07.2020р.
Як зазначалося вище, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката), покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті витрат на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача повністю в сумі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (Ідентифікаційний код юридичної особи 35713283 39802, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, будинок 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Інтерпромбуд» (Ідентифікаційний код юридичної особи 36911453 69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, будинок 6А) 60 000 грн. 00 коп. основного боргу, 9 720 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 4 551 грн. 78 коп. три відсотки річних, 2 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 10 000 грн. 00 коп. витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.07.21
Суддя Киричук О.А.