"05" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1176/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” до комунального некомерційного підприємства „Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” Любашівської селищної ради про стягнення 10 615,92 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” (далі по тексту - ТОВ „ООЕК ”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до комунального некомерційного підприємства „Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” Любашівської селищної ради (далі по тексту - Лікарня) про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 10 615,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань прийнятих на себе за умовами договору про постачання електричної енергії в частині оплати вартості спожитої у 2019р. електричної енергії.
Ухвалою суду від 05.05.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. ч. 5, 9 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.
Лікарня була повідомлено про розгляд господарським судом даної справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням, з якого вбачається, що ухвала суду від 05.05.2021р. була вручена відповідачеві 14.05.2021р.
Слід зазначити, що 26.05.2021р. на електронну пошту господарського суду надійшла підписана керівником та відсканована заява Лікарні про направлення на адресу останнього копії позовної заяви та доданих до неї документів. Проте, на вказану заяву було накладено кваліфікований електронний підпис ОСОБА_1 , доказів на підтвердження наявності у останньої повноважень на представництво інтересів Лікарні суду надано не було.
Листом від 31.05.2021р. судом було повідомлено Лікарню та ОСОБА_1 , що питання про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів буде вирішено після надходження до суду заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом керівника Лікарні або надання суду доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 повноважень на представництво інтересів відповідача.
Проте, підписана кваліфікованим електронним підписом керівника Лікарні заява або докази на підтвердження наявності у ОСОБА_1 повноважень на представництво інтересів відповідача до господарського суду так і не надійшли. Оскільки Лікарнею не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
14.06.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №429 про видачу, зокрема, ТОВ „ООЕК” ліцензії з постачання електричної енергії.
26.10.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1268 „Про затвердження Методичних рекомендації щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України „Про ринок електричної енергії” покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території”. При цьому, згідно додатку до вказаної постанови ТОВ „ООЕК” є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.
01.01.2019р. Лікарнею було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання ТОВ „ООЕК” електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії з 01.01.2019р.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „ООЕК” було виставлено Лікарні наступні рахунки на оплату спожитої електричної енергії:
- рахунок №35-776614/1 від 07.02.2019р. на суму 16 328,42 грн. із строком оплати до 14.02.2019р.;
- рахунок №35-776614/1 від 05.04.2019р. на суму 16 486,34 грн. із строком оплати до 12.04.2019р.;
- рахунок №35-776614/1 від 06.05.2019р. на суму 16 561,94 грн. із строком оплати до 13.05.2019р.;
- рахунок №35-776614/1 від 05.06.2019р. на суму 16 657,70 грн. із строком оплати до 12.06.2019р.;
- рахунок №35-776614/1 від 19.04.2021р. на суму 10 615,92 грн.
Слід зазначити, що обсяги спожитої відповідачем протягом вищевказаного періоду електричної енергії підтверджуються листом №ЕЕЦ-17/1287 від 02.04.2021р. Філії „Енергозбут” ВП „Одеське регіональне відділення „Енергозбут” АТ „Українська залізниця”, який виконує функції оператора системи розподілу.
Звертаючись до господарського суду із даними позовними вимогами позивачем було наголошено про наявність підстав для стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 10 615,92 грн. При цьому, по тексту позовної заяви ТОВ „ООЕК” було зазначено, що заборгованість за спожиту активну електричну енергію на суму 10 615,92 грн. була перерахована позивачем у зв'язку з помилковим застосуванням тарифу у раніше виставлених рахунках.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
11.06.2017р. набув чинності Закон України „Про ринок електричної енергії” від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту - Закон України „Про ринок електричної енергії”), пунктом 13 розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення” якого передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно зі ч. 1,2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України „Про ринок електричної енергії” споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
Господарський судом під час вирішення даного спору було встановлено, що Лікарнею 01.01.2019р. було надано ТОВ „ОПЕК” підписану заяву про приєднання до умов договору про постачання електричної енергії. Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність у Лікарні обов'язку сплачувати за електричну енергію.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань, які виникли у Лікарні на підставі положень договору про постачання електричної енергії, Закону України „Про ринок електричної енергії” у зв'язку із споживанням електричної енергії, відповідачем не було оплачено вартості спожитої протягом січня, березня, квітня, травня 2019р. електричної енергії. З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „ООЕК” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із Лікарні заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 10 615,92 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, позов товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” до комунального некомерційного підприємства „Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” Любашівської селищної ради підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 10 615,92 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з комунального некомерційного підприємства „Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” Любашівської селищної ради /66502, Одеська обл., Любашівський р-н, смт. Любашівка, вул. Софіївська, буд. 47; ідентифікаційний код 01998822/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” /65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, ідентифікаційний код 42114410/ заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 10 615,92 грн. /десять тисяч шістсот п'ятнадцять грн. 92 коп./ судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 05 липня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна