05.07.2021 Справа№ 914/1976/21
Господарський суд Львівської області у складі судді У.І. Ділай, розглянувши матеріали заяви Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич, Львівська область
про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №914/1976/21
За позовною заявою: Дрогобицької міської ради Львівської області, м.Дрогобич, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара-3», с.Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область
про витребування майна
встановив:
02.07.2021 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Дрогобицької міської ради Львівської області про забезпечення позову до подання позовної заяви у спосіб:
-накладення арешту на земельну ділянку, на якій знаходиться наступне майно Відповідача: Гідротехнічні споруди - дамба довжиною 573 метри, водозливний колодязь, залізобетонна споруда з бетонним водозливом, водобійна стіна, залізобетонний перепад, яке знаходиться - Львівська обл., Дрогобицький р., с/р Доброгостівська, Колодниця урочище, будинок б/н. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1875043346212);
-заборони вчинення будь-яких дій по відчуженню, вчиненні інших правочинів, в тому числі:
-заборони надавати дозвіл на виготовлення та затвердження проекту відведення земельної ділянки, на якій знаходиться наступне майно Відповідача: Гідротехнічні споруди - дамба довжиною 573 метри, водозливний колодязь, залізобетонна споруда з бетонним водозливом, водобійна стіна, залізобетонний перепад, яке знаходиться - Львівська обл., Дрогобицький р., с/р Доброгостівська, Колодниця урочище, будинок б/н. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1875043346212);
-заборони надавати у користування на умовах оренди земельної ділянки, на якій знаходиться наступне майно Відповідача: Гідротехнічні споруди - дамба довжиною 573 метри, водозливний колодязь, залізобетонна споруда з бетонним водозливом, водобійна стіна, залізобетонний перепад, яке знаходиться - Львівська обл., Дрогобицький р., с/р Доброгостівська, Колодниця урочище, будинок б/н. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1875043346212).
В заяві вказано, що заявник має намір звернутись з позовною заявою про витребування наступного майна: Гідротехнічні споруди - дамба довжиною 573 метри, водозливний колодязь, залізобетонна споруда з бетонним водозливом, водобійна стіна, залізобетонний перепад (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 1875043346212).
В обґрунтування вимоги Дрогобицька міська рада зазначає таке:
Відповідно до деталізованої інформації про право власності від 05.12.2019, долученої до заяви, 25.07.2003 укладено договір купівлі-продажу, внаслідок якого вказане майно - дамба довжиною 573 метри, водозливний колодязь, залізобетонна споруда з бетонним водозливом, водобійна стіна, залізобетонний перепад було продано Стебницьким державного гірничо-хімічним підприємством «Полімінерал» Малому приватному підприємству «Персональні технології».
Згідно із рішенням Стебницької міської ради № 238 від 19.11.2003 Стебницька міська рада вирішила підтримати пропозицію Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» про реорганізацію підприємства та надала згоду на прийняття в комунальну власність Стебницької міської ради від Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» цілісний майновий комплекс - водосховище на р. Колодниця, фільтрувальну станцію, магістральні трубопроводи.
Відповідно до Акту прийому-передачі основних фондів від 15.10.2004, з Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» було передано на баланс Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» водосховище на р. Колодниця, водопровід від водосховища р. Колодниця до водоочисної станції (азбестно- цементний», водопровід від водосховища р. Колодниця до водоочисної станції(азбестно-цементний (стальний), фільтрувальну станцію (комплекс), які вказані в розпорядженні виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 85/1 від 15.07.2004.
Рішенням Стебницької міської ради № 182 від 31.08.2007 вирішено зобов'язати Державне комунальне підприємство «Стебниктеплокомуненерго» безоплатно передати міській раді комплекс водозабору, водопідготовки та водопостачання, що знаходиться в комунальній власності, згідно додатку. Також вирішено зобов'язати комісію після прийняття майна від Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» передати його до ТзОВ «Стебникводоканал» в якості внеску територіальної громади м. Стебник.
Відповідно до Розпорядження міського голови Стебницької міської ради № 123 від 30.11.2007 було створено комісію з приймання- передачі майнового комплексу водозабору, водопідготовки та водопостачання від Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» до Стебницької міської ради та вирішено провести безоплатну передачу майна комплексу водозабору, водопідготовки та водопостачання від Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» до Стебницької міської ради, а також створено комісію з приймання-передачі майнового комплексу водозабору, водопідготовки та водопостачання від Стебницької міської ради до Статутного фонду ТзОВ «Стебникводоканал» та вирішено провести передачу майна комплексу водозабору, водопідготовки та водопостачання від Стебницької міської ради до Статутного фонду ТзОВ «Стебникводоканал».
На підставі рішення сесії Стебницької міської ради № 182 від 31.08.2007 та розпорядження міського голови № 123 від 30.11.2007, затвердженого міським головою м. Стебник ОСОБА_1 складно Акт прийому-передачі основних засобів і малоцінних необоротних матеріальних активів з Стебницької міської ради на баланс ТзОВ «Стебникводоканал» передано, згідно, водопровід від водосховища р. Колодниця до водоочисної станції (азбестно-цементний», водопровід від водосховища р. Колодниця до водоочисної станції (азбестно-цементний» (стальний), фільтрувальну станцію (комплекс).
Як зазначено в заяві, правонаступником Стебницької міської ради є Дрогобицька міська рада Львівської області, оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 624-р від 27.05.2020 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» до складу Дрогобицької територіальної громади включено ряд територіальних громад, в тому числі і Стебницьку територіальну громаду.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 за № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» визначено і затверджено Дрогобицьку територіальну громаду з адміністративним центром у місті Дрогобичі, до складу якої входить, зокрема, і Стебницька територіальна громада.
10.12.2020 Дрогобицькою міською радою Львівської області прийнято рішення № 18 «Про початок реорганізації Стебницької міської ради.Бистрицької, Болехівської, Броницької, Верхньогаївської, Волянської, Дережицької, Добрівлянської, Долішньолужецької, Лішнянської, Михайлевицької, Медвежанської, Нижньогаївської, Нагуєвицької, Почаєвицької, Раневицької, Рихтицької, Снятинської, Ступницької, Унятицької сільських рад шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради та початок реорганізації виконавчого комітету Стебницької міської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради», Дрогобицька міська рада вирішила почати процедуру реорганізації Стебницької міської ради Львівської області шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради. У відповідності до п.1.1. даного рішення, Дрогобицька міська рада є правонаступником всього майна, прав і обов'язків Стебницької міської ради.
Заявник вважає, що спірне майно може бути передано (відчужено) на користь третіх осіб, та, у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, що може утруднити чи зробити неможливим розгляд позову по суті та виконання рішення суду, оскільки, за повідомленням Дрогобицької міської ради, відповідачем ведеться пошук потенційних покупців.
Також Дрогобицька міська рада Львівської області звернула увагу, що Трускавецька міська рада в червні місяці 2021 року винесла на розгляд сесії Трускавецької міської ради проект рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки ТзОВ «Ніагара» в с.Доброгостів в урочищі Колодниця».
При прийнятті ухвали суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, з урахуванням вимог, передбачених вищенаведеними нормами ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
До заяви не долучено доказів, які дають змогу безсумнівно ідентифікувати, що Стебницькій міській раді від Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» передано саме ті об'єкти, що зазначені за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - 1875043346212 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Також до заяви не долучено підтверджуючих доказів, що спірне майно відповідач має намір відчужити.
Окрім того, заявником не надано правовстановлюючих документів та доказів про статус земельної ділянки, яка розташована у Львівській області, Дрогобицький район, с. Доброгостів, урочище Колодниця. Також не подано доказів звернення відповідача до компетентних органів про відведення земельної ділянки.
Як вбачається із змісту заяви позивач має намір подати віндикаційний позов про витребування спірного майна, однак, в порушення ч. 1 ст. 74 ГПК України, не обґрунтовано яким чином невжиття забезпечення шляхом накладення арешту на земельну ділянку унеможливить чи утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 139 ГПК України встановлено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову. Так, відповідно до п.6 ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Суд зазначає про недотримання наведених вище вимог закону щодо змісту і форми заяви, оскільки позивачем не вказано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що вимагається п.6 ч.1 ст. 139 ГПК України.
За вказаних обставин суд прийшов до висновку відмовити в задоволенні заяви про забезпечення.
Керуючись ст.ст. 136-141, 144, 234 ГПК України, суд, -
У задоволенні заяви Дрогобицької міської ради Львівської області про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя У.І. Ділай