79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.2021 Справа № 914/1051/21
місто Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг», м. Львів,
про стягнення 21192,83грн.
Суддя Щигельська О.І.
Представники сторін не викликались
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» не здійснювалось.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг» про стягнення боргу за договором поставки в розмірі 21192,83грн.
Ухвалою суду від 22.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та подання відзиву на позовну заяву.
Зазначена ухвала суду отримана сторонами, що підтверджено відомостями установи зв'язку, у тому числі відповідачем 26.04.2021.
Заперечень від відповідача проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.
Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи письмових пояснень не подав.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
У позовній заяві стверджується, що між Дніпропетровською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайторг» укладено договір поставки товару № 0810/23 від 08.10.2018, на виконання умов якого відповідачу поставлено товар на суму 18738,91 грн., який всупереч умовам договору не оплачено, що й зумовило звернення до суду із відповідною позовною заявою, в якій окрім зазначеної суми основного боргу до стягнення також заявлено 1464,94 грн. пені, 632,82 грн. інфляційних втрат та 356,16 грн. 3% річних.
Аргументи відповідача.
Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Дніпропетровською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (позивач по справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайторг» (відповідач по справі, покупець за договором) укладено договір поставки № 0810/23 від 08.10.2018, за яким постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця для комерційного використання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої (надалі - «товар» або «продукція») в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах, визначених у цьому Договорі. Безпосередній перелік, кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється за даним Договором, визначається у відповідних додатках (специфікаціях) до даного Договору або можуть погоджуватись сторонами при підписанні видаткових (товарних чи товарно-транспортних) накладної(них), що є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.1).
Дніпропетровською філією ТОВ «Фірма «Дісна» поставлено ТОВ «Скайторг» товар на загальну суму 18738,91 грн., що підтверджується видатковими накладними №ДП-0000264 від 28.02.2020 на суму 1488,82 грн.; №ДП-0000424 від 01.04.2020 на суму 2637,17 грн.; №ДП-0000444 від 08.04.2020 на суму 319,03 грн.; №ДП-0000461 від 15.04.2020 на суму 3149,86 грн.; №ДП-0000489 від 22.04.2020 на суму 405,72 грн.; №ДП-0000550 від 05.05.2020 на суму 1277,14 грн.; №ДП-0000581 від 12.05.2020 на суму 764,90 грн.; №ДП-0000619 від 19.05.2020 на суму 638,06 грн.; №ДП-0000626 від 20.05.2020 на суму 618,41 грн.; №ДП-0000627 від 20.05.2020 на суму 638,06 грн.; №ДП-0000663 від 27.05.2020 на суму 806,72 грн.; №ДП-0000675 від 29.05.2020 на суму 606,10 грн.; №ДП-0000676 від 29.05.2020 на суму 1063,44 грн.; №ДП-0000693 від 03.06.2020 на суму 988,15 грн.; №ДП-0000719 від 05.06.2020 на суму 1276,13 грн.; №ДП-0000723 від 09.06.2020 на суму 1335,94 грн.; №ДП-0000747 від 10.06.2020 на суму 725,26 грн. Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
Згідно з п.п. 3.1.-3.2. Договору загальна вартість Договору становить загальну вартість товару поставленого згідно накладних. Безпосередня вартість кожної партії товару визначається згідно цін, що визначені у відповідному додатку (специфікації) до Договору, або вказуватись у видаткових (товарних чи товарно-транспортних) накладних, що є його невід'ємною частиною.
Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки (п. 4.1. Договору).
Відповідно до Протоколу узгодження розбіжностей №1 до договору №0810/23 від 08.10.2018 днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на поточний рахунок постачальника, підстава для оплати покупцем отриманого за даним Договором товару є видаткова накладна і ТТН.
Всупереч прийнятим на себе зобов'язанням за Договором, поставлений позивачем товар відповідачем не оплачено, в результаті чого у ТОВ «Скайторг» утворилася заборгованість на суму 18738,91 грн.
Протоколом узгодження розбіжностей №1 до договору №0810/23 від 08.10.2018 сторони погодили, що за порушення строків оплати згідно п. 4.1. Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Зважаючи на неналежне виконання ТОВ «Скайторг» зобов'язань за договором, ТОВ «Фірма «Дісна» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 18738,91 грн., 1464,94 грн. пені, 632,82 грн. інфляційних втрат та 356,16 грн. 3% річних, що є предметом розгляду в даній справі.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений сторонами 08.10.2018 договір поставки №0810/23 з врахуванням Протоколу узгодження розбіжностей №1 до договору №0810/23 від 08.10.2018 є договором поставки.
Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 692, ч. 1 ст. 693 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Так, у п. 4.1 Договору, сторони погодили такий порядок оплати за товар: оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.
Відповідно до Протоколу узгодження розбіжностей №1 до договору №0810/23 від 08.10.2018 днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на поточний рахунок постачальника, підстава для оплати покупцем отриманого за даним Договором товару є видаткова накладна і ТТН.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Беручи до уваги встановлені сторонами у Договорі строки та порядок оплати за поставлений товар, враховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати 18738,91 грн. за поставлений товар.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором. Відтак, позовна вимога про стягнення 18738,91грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).
Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Договором №0810/23 від 08.10.2018 з врахуванням Протоколу узгодження розбіжностей №1 до договору №0810/23 від 08.10.2018 сторони погодили, що за порушення строків оплати згідно п. 4.1. Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань із оплати вартості поставленого товару, позивачем, відповідно до п.8.1. Договору, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1464,94 грн.
Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, суд, провівши відповідний перерахунок з врахуванням настання моменту прострочення боржника із оплати наданих послуг та встановлених законом обмежень, дійшов висновку, що вимога ТОВ «Фірма «Дісна» про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, однак підлягає частковому задоволенню на суму 1130,79 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням ТОВ «Скайторг» грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 356,16 грн. 3% річних та 632,82 грн. інфляційних втрат.
Провівши перерахунок за визначений позивачем період з врахуванням кількості календарних днів у високосному 2020 році, суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача належить 356,16 грн. 3% річних.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 632,82 грн. суд дійшов висновку, що така вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення, оскільки фактичний розмір інфляційних втрат за відповідні періоди перевищують суму, заявлену позивачем до стягнення.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» до ТОВ «Скайторг» підлягають частковому задоволенню в розмірі 18738,91 грн. основного боргу, 1130,79 грн. пені, 356,16 грн. 3% річних, 632,82 грн. індексу інфляції. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір в розмірі 2233,68 грн. слід покласти на відповідача, а в решті - на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг», (79035, Львівська обл., місто Львів, вул. Зелена, будинок 115Б; ідентифікаційний код 38954216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15; ідентифікаційний код 31566495) 18738,91 грн. основного боргу, 1130,79 грн. пені, 356,16 грн. 3% річних, 632,82 грн. індексу інфляції та 2233,68 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення, у зв'язку із відпусткою судді, складено та підписано 05.07.2021
Суддя О.І. Щигельська