ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.07.2021Справа № 910/6354/21
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2) до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28) про стягнення 261 859,72 грн.
без повідомлення (виклику) сторін,
20.04.2021 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення 261 859,72 грн., та була передана 21.04.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» суму у розмірі 261 859,72 грн. компенсації за недотримання параметрів якості природного газу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
24.05.2021 відповідач засобами поштового зв'язку (відправлено 19.05.2021) подав відзив на позовну заяву, в якому учасник справи проти позову заперечує, посилаючись на відсутність договірних відносин між сторонами, які б були підставою для сплати АТ «Укргазвидобування» додаткової компенсації за недотримання параметрів якості газу; зауважує, що глава 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 суперечить нормам ст. 678 ЦК України, ст. 268 ГК України, ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки передбачає можливість сплати компенсації за неякісний товар особі, яка не є ані покупцем, ані споживачем товару; формування складу НКРЕКП здійснено в неконституційний спосіб, що свідчить про відсутність підстав для стягнення коштів у заявленій сумі на підставі постанови НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015.
31.05.2021 позивач на доводи відповідача подав відповідь на відзив, зі змісту якої надав пояснення, що відносини між АТ «Закарпатгаз», як оператором ГРМ та відповідачем - АТ «Укргазвидобування», як газовидобувним підприємством, виникли в силу прямої вказівки закону, посилання на невідповідність Кодексу газотранспортної системи нормам цивільного законодавства жодними доказами не підтверджено, Постановою апеляційного господарського суду у справі № 907/177/19 від 05.11.2020 р (залишеною без змін Постановою Верховного Суду від 17.03.2021 року), зобов'язано АТ «Укргазвидобування» укласти Технічну угоду про приймання-передачу газу газорозподільною системою укладеною в редакції позивача, що додатково підтверджує право на компенсацію; постанова НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, якою затверджено Кодекс газорозподільних систем, рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019 не скасовано; натомість Постановою апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 910/8276/19 встановлено, що у спірних правовідносинах АТ «Укргазвидобування», як суміжне газовидобувне підприємство, яке подало у газотранспортну систему позивача природний газ, відповідальне за якість цього газу.
07.06.2021 відповідач засобами поштового зв'язку (відправлено 03.06.2021) подав заперечення на відповідь на відзив.
18.06.2021 відповідач засобами поштового зв'язку (відправлено 11.06.2021) подав додаткові письмові пояснення.
Частиною першою статті 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
У зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному у період з 01.07.2021 по 05.07.2021, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з лікарняного - 06.07.2021 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» є оператором газорозподільних мереж (далі - оператор ГРМ), який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №201 від 16.02.2017.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" є суміжним газодобувним підприємством, яке подає газ у газорозподільну систему позивача.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Згідно з п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Частиною 2 ст.38 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний:
1) розробляти, щороку до 31 липня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;
2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи;
3) розробити і впроваджувати програму відповідності згідно із статтею 39 цього Закону;
4) вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності;
5) надавати інформацію, обов'язковість надання якої встановлена законодавством;
6) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;
7) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 р. № 2494, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пунктом 5 постанови НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року передбачено, що газодобувні підприємства, виробники біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які здійснюють передачу природного газу в газорозподільну систему, зобов'язані забезпечити в пунктах приймання-передачі газу до газорозподільної системи (на газорозподільних станціях) організацію та облаштування місць контрольного відбору проб природного газу протягом року з дати набрання чинності цією постановою.
Пунктом 7 глави 3 розділу I Кодексу газорозподільних систем визначено, що якість природного газу, що надходить до ГРМ, та якість природного газу, що передається Оператором ГРМ у пунктах призначення, має відповідати вимогам цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення.
Пунктом 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється цією главою та технічною угодою.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ, який передає газ) щодня до 12.00 години факсимільним зв'язком (або іншими засобами електронного зв'язку) надає Оператору ГРМ оперативні дані ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками його відбору, які мають містити такі чисельні значення: густину газу; вміст азоту; вміст вуглекислого газу; точку роси; число Воббе; теплотворність.
На підставі доведених до Оператора ГРМ оперативних даних ФХП природного газу ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) щодня з 14.00 години (з урахуванням одночасних дій Оператора ГРМ) забезпечує введення чисельних значень ФХП до баз даних обчислювачів або коректорів об'єму газу, що є складовими комерційних вузлів обліку на ГРС (в пунктах приймання-передачі газу до ГРМ). До 02 числа календарного місяця (включно), наступного за звітним, ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) надає Оператору ГРМ в електронному та паперовому вигляді розгорнутий паспорт ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками відбору газу за звітній місяць (місячний паспорт ФХП), який має бути погоджений Оператором ГРМ.
Глава 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем визначає додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості природного газу.
Позивачем зазначено, що у період з 01.06.2020 по 31.12.2020 мало місце виявлення недотримання параметрів якості природного газу, який був переданий до газорозподільної системи AT «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» від AT "Укргазвидобування".
З метою врегулювання правовідносин, на підставі паспортів фізико-хімічних показників переданого/прийнятого природного газу, позивачем розрахована компенсація за недотримання параметрів якості природного газу за вищевказаний період, що склала 261859,72 грн.
Вищевказана вимога позивача щодо необхідності сплати додаткової компенсації на загальну суму 261859,72 грн., протягом 7 - ми днів з моменту їх отримання залишена відповідачем без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється, зокрема, розділом VIII Кодексу газорозподільних систем "Якість газу в газорозподільних системах".
Згідно з абз.2 п.1 гл.1 Розділу VIII Кодексу газорозподільних систем порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством (також по тексту - ГДП) та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел (також по тексту - ВБГ), що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється цією главою та технічною угодою.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу, що подається до газорозподільної системи від ГДП чи ВБГ (суміжного Оператора ГРМ), повинні відповідати параметрам та принципам, визначеним в Кодексі ГТС, як для точок виходу з ГТС, за виключенням вимог вмісту меркаптанової сірки. Якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.
Глава 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем визначає додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості газу природного газу. Відтак, Відповідач, як сторона, що передає природний газ зобов'язаний сплатити Позивачу, як стороні, яка приймає природний газ, додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості газу, порядок розрахунку та пред'явлення до сплати якої визначено виключно в рамках Кодексу газорозподільних систем.
Отже, враховуючи викладене, відповідач як газовидобувне підприємство, яке подало до газорозподільної системи позивача природний газ, відповідальне за якість цього газу відповідно до норм Кодексу газорозподільних систем.
Згідно розрахунку позивача, проведеного відповідно та вимог чинного законодавства, розмір додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу переданого за період з 01.06.2020 по 31.12.2020 становить 261859,72 грн.
Доказів невідповідності проведеного розрахунку та визначеного на його підставі розміру додаткової плати відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідача, стосовно того, що глава 1 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем суперечить Закону України "Про захист прав споживачів", cт. 678 ЦK України, cт. 268 ГК України, суд зазначає наступне.
Кодекс газорозподільних систем виданий на виконання та відповідно до вимог Законів України "Про ринок природного газу", "Про природні монополії", Положення про Національну комісію, що здійснює регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - НКРЕКП) є спеціальним нормативно-правовим актом в системі законодавства про ринок природного газу.
Згідно ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Закон України "Про НКРЕКП" визначає правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Стаття 1 Закону України "Про НКРЕКП" визначає, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки постачання природного газу;
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про НКРЕКП" регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом.
Відповідно до ст.17 цього Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор серед іншого, розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, кодекси газорозподільних систем.
Таким чином, затверджений НКРЕКП Кодекс газорозподільних систем є нормативно - правовим актом, який регулює відносини між оператором ГРМ та газовидобувним підприємством в силу прямої вказівки Закону України "Про НКРЕКП".
Отже, доводи відповідача про те, що позивач не є ні покупцем, ні споживачем, не можуть братися до уваги, з огляду на п. 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, який регулює взаємовідносини, зокрема, між операторами ГРМ і газовидобувними підприємствами, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи.
Порядок взаємовідносин оператора ГРМ з газовидобувним підприємством щодо якості природного газу, який подається до ГРМ та визначення додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу регулюється, зокрема, розділом VIII Кодексу газорозподільних систем.
Відтак, при розгляді даної справи сторони слід розуміти як: оператор ГРМ (АТ «Закарпатгаз») - сторона яка приймає газ у розумінні гл.3 р.8 Кодексу газорозподільних систем, та газовидобувне підприємство (АТ "Укргазвидобування") - сторона, яка передає газ у розумінні гл.3 р.8. Кодексу газорозподільних систем, а не покупця чи продавця.
Щодо тверджень відповідача стосовно того, що постанова НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р. прийнята всупереч ч.2 ст. 19 Конституції України, суд зазначає наступне.
Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - "Про НКРЕКП") визначає правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Стаття 1 Закону України "Про НКРЕКП" визначає, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про НКРЕКП" регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом.
Відповідно до ст. 17 цього Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор серед іншого, розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, кодекси газорозподільних систем.
Більш того, Законом України "Про ринок природного газу" до компетенції регулятора на ринку природного газу належать, в тому числі, затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG.
Таким чином, затверджений НКРЕКП Кодекс газорозподільних систем є нормативно - правовим актом, який регулює відносини між Оператором ГРМ (АТ "Харківгаз") та газовидобувним підприємством (АТ "Укргазвидобування") в силу прямої вказівки Законів України "Про НКРЕКП" та "Про ринок природного газу".
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.
Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05448610) 261 859 (двісті шістдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп. компенсації за недотримання параметрів якості природнього газу, 3 927 (три тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 90 коп витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 06.07.2021.
Суддя В.О. Демидов