ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.07.2021Справа № 910/5713/21
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25), про стягнення 13 774,80 грн,
Без виклику сторін
08.04.2021 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (далі - позивач, ПРАТ «СК «АРКС») до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - відповідач ПРАТ «СК «Провідна»), про стягнення 13 774,80 грн, та була передана 09.04.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
11.05.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого, останній зазначив, що 15.04.2021 приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" було перераховану на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 13 546,37 грн, що підтверджується платіжним доручення № 016065 від15.04.2021 та зауважено, що у справі залишається спір на суму 228,43 грн - сума ремонту кришки паливного баку з якою відповідач не погоджується, оскільки вважає її не доведеною та такою, що не відноситься до події, що мала місце 03.11.2020, в цій частині просить відмовити.
01.07.2021 від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2021 надійшли відомості щодо умов укладеного відповідачем страхового договору (полісу).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
У зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному у період з 01.07.2021 по 05.07.2021, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з лікарняного - 06.07.2021 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
13.02.2020 між ПРАТ «СК «АРКС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 23166а0ка, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 03.11.2020.
Так, відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2021 в справі № 361/7906/20, водій ОСОБА_2 03.11.2020 о 08:50, керуючи автомобілем марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , при перестроюванні не надала перевагу в русі автомобілю марки «Toyota Corolla» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті чого скоїла з ним зіткнення, що призвело до пошкодження згаданих транспортних засобів.
Вищевказаною постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 05.11.2020 було встановлено наступні пошкодження автомобілю марки «Toyota Corolla» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди: крило заднє ліве, бампер задній.
Товариством з обмеженою відповідальністю «САМІТ МОТОРЗ УКРАЇНА» виставлено рахунок-фактури № СМУ00029649 від 09.11.2020 року на ремонт транспортного засобу «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 14 208,38 грн.
Згідно ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 11.11.2020 р вартість ремонту становить 13 774,80 грн.
Відповідно до Страхового акту №ARX2660566 від 17.11.2020 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 13774,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №723569 від 19.11.2020 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування згідно акту № ARX2660566, ОСОБА_1 ».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з виплатою ним страхового відшкодування страхувальнику як потерпілій у ДТП особі на підставі Договору добровільного страхування, до нього в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідача як страховика особи, винної у вчиненні ДТП. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 13774,80 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
З урахуванням наведеного, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором майнового страхування, отримало від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2021 в справі № 361/7906/20, ОСОБА_2 водія автомобіля марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відшкодовується ним як володільцем цього транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб внаслідок експлуатації автомобіля марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент скоєння вищезазначеного ДТП була застрахована у відповідача, згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200131703.
За приписами п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Полісом № ЕР/200131703 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн., франшиза - 0 грн.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача визначені полісом № ЕР/200131703, а також з врахуванням ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 11.11.2020 р де вартість ремонту становить 13 774,80 грн. з урахуванням фізичного зносу, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13 774,80 грн.
Разом з тим, під час розгляду справи відповідно до платіжного доручення № 016065 від 15.04.2021 відповідач оплатив позивачу 13 546,37 грн.
За таких обставин, залишок невідшкодованої відповідачем шкоди станом на час прийняття судом рішення складає 228,43 грн - сума ремонту кришки паливного баку з якою відповідач не погоджується, оскільки вважає її не доведеною та такою, що не відноситься до події, що мала місце 03.11.2020, в цій частині просить відмовити.
При цьому, в частині заявлених позовних вимог про стягнення 13 546,37 грн. провадження у справі слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Оскільки під час розгляду справи відповідно до платіжного доручення № 016065 від 15.04.2021 відповідач оплатив позивачу 13 546,37 грн., суд в цій частині закриває провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині 228,43 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню з огляд на наступне.
Актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 05.11.2020 встановлено, що внаслідок ДТП транспортний засіб «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримало пошкодження у крило заднє, ліве та бампер задній.
Як вбачається з ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від11.11.2020 р були здійснені роботи зокрема з фарбування кришки паливного баку.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується з вищевказаними роботами, зазначивши, що вони не відноситься до події, що мала місце 03.11.2020.
Відповідач, у свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що пошкодження, які стались в результаті ДТП, яка відбулась 03.11.2020 р виникли до його настання.
Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі №910/5713/21 в частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у сумі 13546,37 грн - закрити.
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 43 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІПерехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2021
Суддя В.О. Демидов