Справа № 523/10163/21
Провадження №2-зз/523/54/21
"15" червня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання Сирф Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 міста Одеси, клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, по цивільній справі №523/10163/21, за позовною заявою Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» м. Одеса до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
02.06.2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вжитих на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 15.08.2007 року. Обґрунтовано клопотання тим, що квартира АДРЕСА_1 ніколи не належала на праві власності ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 . Заявник клопотання - ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, судом помилкового було накладено арешт на квартиру, не належну відповідачам по справі.
Сторони до судового засідання не викликались, згідно вимог ст. 158 ЦПК України, оскільки законодавець не передбачив розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову у судовому засіданні з повідомленням сторін. Разом із тим, дата судового засідання розміщувалась на сайті суду, відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.
Судом не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши доводи клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, проаналізувавши матеріали справи № 523/10163/21, суд дійшов висновків щодо обґрунтованості поданого клопотання та необхідності його задоволення, з наступних підстав.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.08.2007 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи №523/10163/21, даний арешт був накладений за заявою позивача по справі КС «Промислова фінансова спілка». При цьому, матеріали справи не містять доказів належності квартири АДРЕСА_1 на праві власності саме відповідачам по справі, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Відповідно до наданих до клопотання ОСОБА_1 копій документів, судом встановлено, що право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 не зареєстрований за будь-якою особою, на даний час квартира не приватизована. Зокрема, це підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 15.06.2021 року, по квартирі АДРЕСА_1 . Наявність у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості графи «Власник» - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не свідчить про наявність у зазначених осіб права власності, а лише підтверджує факт виконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 15.08.2007 року, зокрема внесення до Реєстру заборон відомостей про обтяження, зокрема даних про особу (осіб) щодо майна якиї встановлено обтяження.
ОСОБА_1 , на дату вжиття судом заходів забезпечення позову, являлась власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 21.05.2021 року.
У відповідності до ст. 158 ЦПК України - суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107).
При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв при забезпечення позову» від 22.12.2006р. №9 встановлено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відповідно до п. 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, за змістом даних норм із заявою про скасування заходів забезпечення позову може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.
Враховуючи звернення до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову сторони по справі - відповідача ОСОБА_1 , підтвердження матеріалами справи не належності квартири АДРЕСА_1 на праві приватної власності відповідачам по справі, що фактично нівелює забезпечення виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.10.2007 року за рахунок майна, на яке накладено арешт, імовірність порушення прав третіх осіб на даний об'єкт нерухомого майна, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись: ст. 158 ЦПК України, суд
Скасувати заходи забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , застосовані на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2007 року по справі № 2-4475/07.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 22.06.2021.
Суддя: