Справа №521/1685/19
Провадження №2/521/367/21
17 червня 2021 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю. В.,
за участю секретарів Манюка Д.В., Черненко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять стягнути з відповідачів на їх користь майнову шкоду в розмірі 60535 грн. 61 коп. та 6300 грн., моральну шкоду в розмірі 50000 грн; грошову компенсацію за втрату товарного вигляду транспортного засобу у розмірі 25000 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 13 грудня 2017 року в м. Одесі по вул. Осипова 50/52 мало місце ДТП, за участі автомобілів марки «Хонда», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Автомобіль марки «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_2 належить позивачам на праві спільної сумісної власності подружжя, так як придбаний в період шлюбу. В результаті ДТП автомобілю позивачів були спричинені пошкодження механічного типу. Відповідно до квитанції б/н від 25 січня 2018 року та акту виконаних робіт про прийомку виконаних робіт по автомобілю «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_4 , вартість ремонту автомобіля становить 91 342 грн. Позивачі зазначають, що внаслідок пошкодження автомобіля та відсутності можливості його експлуатації, в період з 22.01.2018 року по 01.02.2018 року користувалися іншим автомобілем за договором прокату, витрати за що склали 6300 грн. Внаслідок ДТП позивачам також спричинено моральну шкоду, яка виразилась у відсутності можливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу, витрачанні часу по усуненню наслідків ДТП, почутті розчарування та моральних хвилювань. Моральну шкоду позивачі оцінюють в 50000 грн. Внаслідок ДТП також втрачений товарний вигляд автомобіля, що складає 25000 грн. Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПрАТ «Уніка» та ОСОБА_3 , страховиком було відшкодовано майнову шкоду частково в розмірі 30806 грн. 39 коп.
03 червня 2019 року представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що станом на 2017 рік страхова сума за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» та ОСОБА_3 складала 100 000 грн., а тому безпосередньо страховик- ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» має здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов страхування. Крім того, акт виконаних робіт від 25.01.2018 року та квитанція до прибуткового касового ордеру, які подані позивачами, як доказ понесених витрат на відновлення пошкодженого автомобіля є недопустимим доказом, так як не доводять, що пошкодження, які відремонтовані, відносяться саме до ушкоджень, які спричинені в результаті ДТП, що сталося 13.12.2017 року. На думку сторони відповідача ОСОБА_3 , автомобіль міг мати пошкодження і до ДТП, так як він є 2006 року випуску. Щодо витрат на прокат автомобіля, то вони, на думку відповідача, не є шкодою, спричиненою джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Моральна шкода, на думку відповідача, є необґрунтованою та неспіврозмірною, такою, що не підтверджена відповідними доказами.
15 жовтня 2020 року ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».
25 листопада 2020 року представником відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» подано відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які обґрунтовані тим, що позивач, скориставшись можливістю прямого врегулювання збитків, звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про відшкодування збитку та повідомив про ДТП. 28 січня 2018 року страховик та позивач досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування шляхом укладення Акту узгодження розміру страхового відшкодування, та погодили його розмір - 30806 грн. 39 коп. В пункті 4 Акту узгодження розміру страхового відшкодування, сторони визнали, що вказана сума є остаточною та підтверджує той факт, що по вказаному страховому випадку будь-яких майнових чи немайнових вимог до страховика та/або особи, винної у вчиненні ДТП мати не буде.
В підготовчому судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, у відкрите судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві, у відкрите судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача ПрАТ «СК «УНІКА» у відкрите судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутністю не подав.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належить задовольнити частково.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.
Відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2018 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. в дохід держави (а. с. 9).
Із постанови суду вбачається, що 13.12.2017 року о 21 год. 20 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Хонда» д/н НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Осіпова 50/52 не дотримав безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «Лексус» д/н НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Із копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вбачається, що автомобіль марки «Лексус» д/н НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 25.07.2007 року (а. с. 8).
З 01 жовтня 1994 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_4 (а. с. 7).
Таким чином, ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1 є власниками автомобіля марки «Лексус» д/н НОМЕР_2 .
На момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_3 , як власника автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11 лютого 2017 року № АК/3152213 (а. с. 57).
На момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_1 , як власника автомобіля «Лексус» д/н НОМЕР_2 застрахована у ПрАТ «СК «УНІКА» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16 серпня 2017 року № АК/7022215 (а. с. 170).
Згідно акту виконаних робіт від 25 січня 2018 року загальний розмір відновлювальних робіт по ремонту автомобіля позивачів складає 91342 грн. (а. с. 12).
Вказана сума була сплачена ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_4 (а. с. 11).
15 лютого 2018 року на підставі страхового акту № 00245513/ПВЗ ПрАТ СК «Уніка» прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 30 806, 39 грн. (а. с. 178-179), яке сплачено у відповідній сумі на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 20 лютого 2018 року № 008173 (а. с. 182).
Відповідно до висновку експерта № 20-2432 автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу LEXUS IS250 від 15 липня 2020 року вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу LEXUS IS250, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 13.12.2017 року, станом на 25 січня 2018 року становить 91 335 грн. 89 коп. Величина втрати товарної вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу не нараховується та дорівнює нулю (а. с. 133-138).
Отже, між сторонами виникли зобов'язання у зв'язку із завданням майнової та моральної шкоди, які регулюються главою 82 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Положеннями статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Положеннями статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 скористалась можливістю прямого врегулювання збитків та звернулась до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про відшкодування збитку. При цьому страхова сума за полісом за шкоду, заподіяну майну дорівнює 100 000 грн., франшиза - о грн.
У постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18000/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши таке. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72). Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України від 9 лютого 2012 року № 4391-VI «Про страхування» шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, враховуючи достатність суми страхового відшкодування, передбаченого страховим полісом, суд вважає, що витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом автомобіля необхідно стягнути із Страховика - ПрАТ «СК «УНІКА» в повному обсязі.
Разом із цим, позовні вимоги про стягнення грошової компенсації із відповідачів за втрату товарного вигляду транспортного засобу в розмірі 25 000 грн. є необґрунтованими, так як висновком експерта встановлено, що величина втрати товарної вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу не нараховується та дорівнює нулю.
Суд не погоджується із доводами ПрАТ «СК «УНІКА» щодо досягнення згоди між страховиком і страхувальником про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування шляхом укладення Акту узгодження розміру страхового відшкодування - 30 806,39 грн, так як вказана згода порушує право страхувальника щодо отримання страхового відшкодування в розмірі, достатньому для відшкодування шкоди та не відповідає ані умовам договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ані положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Щодо позовних вимог позивачів про стягнення витрат, пов'язаних із прокатом автомобіля в період з 22.01.2018 року по 01.02.2018 року в розмірі 6 300 грн., суд зазначає, що статтею 1187 ЦК України та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено перелік витрат, які підлягають відшкодуванню у зв'язку із завданням шкоди джерелом підвищеною небезпеки. Витрати на прокат автомобіля не є шкодою, спричиненою джерелом підвищеної небезпеки в розумінні зазначених правових норм, та, відповідно, відшкодуванню не підлягають.
Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди на користь позивачів в розмірі 50 000 грн., суд вважає ці вимоги частково обґрунтованими.
Відповідно до ст. 23 ЦК України під моральним збитком закон передбачає фізичний біль та страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку, в тому числі із знищенням чи пошкодженням її майна, приниження ділової репутації, чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних і душевних страждань, ступеня вини особи, що заподіяла моральну шкоду, а також інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла її, за наявності її вини.
Суд погоджується з тим, що внаслідок ДТП позивачам було завдано моральні страждання у вигляді душевних переживань через пошкодження автомобіля, який перебуває у їх власності, а також незручності, пов'язані з відновленням попереднього стану автомобіля.
Разом із тим, суд, враховуючи вимоги закону щодо розумності і справедливості, а також щодо обов'язку доказування вважає, що сума моральної шкоди в розмірі 50000 грн., заявлена позивачами є завищеною, не підтверджується жодним належним та допустимим доказом, і не відповідає характеру та обсягу їх страждань та немайнових втрат, тому суд оцінює завдану позивачам моральну шкоду в розмірі 5000 грн., яку необхідно стягнути з ОСОБА_3 як особи, яка є винною у ДТП.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , пов'язані із проведенням експертизи.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачами було сплачено кожним суму в розмірі 3 768 грн. за проведення експертизи у справі (а. с. 103), яку необхідно стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» в зв'язку із задоволенням позовних вимог щодо стягнення майнової шкоди.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачами сплачено судовий збір у розмірі 1418 грн., який суд вважає необхідним стягнути з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ 20033533, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 майнову шкоду в розмірі 60529 (шістдесят тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 50 копійок, на відшкодування вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу LEXUS IS250, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, заподіяну внаслідок пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу LEXUS IS250, реєстраційний номер НОМЕР_2 по 2500 грн. на кожну особу.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ 20033533, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 21 копійок та витрати, пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 7536 (сім тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. в рівних частках по 3768 грн. на кожну особу.
Стягнути з ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 50 (п'ятдесят) грн. 06 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 29 червня 2021 року.
Суддя: Ю.В. Тополева