Справа № 502/492/21
05 липня 2021 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М. В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради
про
встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною
06.04.2021 року до Кілійського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 позовною заявою до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною. В обгрунтовання позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина за законом у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач звернувся до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Богачової Н.М. із заявою про прийняття спадщини та 19.06.2020 року була заведена спадкова справа, але 27.10.2020 року позивач отримав інформаційного листа № 121/01-16 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок.
Рішенням № 253 від 22.07.1959 року про виділення земельних ділянок під будівництво індивідуальних жилих будинків батькам позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була надана земельна ділянка по АДРЕСА_2 ). 10.10.1959 року батьки позивача отримали дозвіл на будівництво та у 1972 році будівництво було завершено, виданий акт про завершення будівництва і вводу в експлуатацію будинку .
Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради народних депутатів № 340 від 05.11.1997 року батькам позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була передана у постійне користування земельна ділянка будинків, господарських будівель і споруд, адресою: АДРЕСА_1 , площею 859,5 кв. м, для обслуговування. Як зазначає позивач, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , усе життя, до самої смерті проживали разом у спірному будинку, тому ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка у відповідності до ч. 3 с 1268 ЦК України. Після смерті батька позивача ніхто не звертався до нотаріуса та спадщину не приймав. Отже, позивач є єдиним спадкоємцем. Єдиною підставою відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право спадщину є відсутність правовстановлюючих документів на будинок.
В зв'язку з зазначеним, позивач просив суд:
Встановити факт належності житлового будинку в АДРЕСА_3 ) - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частках по 1/2 частині кожному та відповідно факт прийняття спадщини 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_3 ) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 який складається з: «А1»- житловий будинок ( загальна площа 72,5 кв. метра, житлова площа 52,2 кв. метра), літ. «Б» - комора, літ. «В» - баня, літ. «Г» - навіс , літ. «Д1» - сарай, літ. «Е» - убиральня, літ. «Ж» - сарай, №1-6 - надвірні споруди, № І - замощення, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача - Кілійської міської ради, в підготовче судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав у повному обсязі.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Шлюб ОСОБА_3 , 1927 року народження та ОСОБА_4 , 1935 року народження, був зареєстрований 12.11.1955 року, Кілійським Р/б ЗАГС Одеської обл., що підтверджується свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 , виданого 12.11.1995 року, актовий запис № 185 /а. с. 19/.
Згідно рішення виконкому Кілійської міської ради народних депутатів № 253 від 22.07.1959 року встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передано ділянку для індивідуального будівництва житлового будинку по АДРЕСА_4 , площею - 600 кв. м., /а. с. 14/.
Дозволом від 10.10.1962 року виконкому Кілійської міської Ради депутатів трудящихся, надано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_4 , /а. с. 12/.
Згідно акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконкому Кілійської міської Ради депутатів трудящихся № 198 від 15.12.1982 року встановлено, що комісією пред'явлене домоволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , по АДРЕСА_5 - рахувати прийнятим, /а. с. 13/.
Рішенням виконкому Кілійської міської Ради депутатів трудящихся № 198 від 15.12.1982 року, затверджено акт по закінченню та прийняттю до експлуатації індивідуального житлового будинку: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , по АДРЕСА_5 , /а. с. 13/.
Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради народних депутатів № 340 від 05.11.1997 року батькам позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була передана у постійне користування земельна ділянка будинків, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_5 , площею 859,5 кв. м, для обслуговування, /а.с.17/.
Згідно довідки № 814 від 19.10.2020 року наданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" вбачається, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 - не зареєстроване, /а.с. 11/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 15.02.2017 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 94 від 15.02.2017 року /а. с. 4/.
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок від 10.10.2020 року, складеного Комунальним підприємством Кілійської міської ради "Бюро технічної інвентаризації", житловий будинок, розташований в АДРЕСА_5 складається: літ. «А1»- житловий будинок ( загальна площа 72,5 кв. метра, житлова площа 52,2 кв. метра), літ. «Б» - комора, літ. «В» - баня, літ. «Г» - навіс , літ. «Д1» - сарай, літ. «Е» - убиральня, літ. «Ж» - сарай, №1-6 - надвірні споруди, №І - замощення, /а.с. 6-10/.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Статтею 526 ЦК УРСР визначено, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Згідно ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_3 ) - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частках по 1/2 частині кожному. Також суд, вважає доведеним факт прийняття спадщини дружиною ОСОБА_2 після смерті спадкодавця та, відповідно, факт належності в цілому житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ) ОСОБА_2 , померлiй ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо визнання права власності за позивачем, після смерті ОСОБА_2 , суд приходить до наступних висновків.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 зареєстрованого та виданого повторно Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.06.2020 року, ОСОБА_1 народився, ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 174 від 03.07.1957 року. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , /а.с. 20/.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого Кілійським райбюро ЗАГС Одеської області від 23.04.1962 року, ОСОБА_5 народилась, ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 124 від 23.04.1962 року. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , /а.с. 42/.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 виданого м. Кілія Райвідділ ЗАГСА Одеської обл., вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 24.12.1988 року уклали шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 212. Після реєстрацію шлюбу дружині присвоєне прізвище " ОСОБА_7 ", /а.с. 49/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 07.04.2020 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 176 від 07.04.2020 року, /а. с. 42/.
Відповідно до заповіту від 06.04.1994 року посвідченого державним нотаріусом Кілійської державної нотаріальної контори Богачовою Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 754 вбачається, що ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_5 на випадок своє смерті зробила таке розпорядження: належну їй 1/2 долю житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_5 , заповіла дочці ОСОБА_8 , /а.с. 46/.
Згідно заяви ОСОБА_8 від 19.06.2020 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим № 158 (індекс 242/02-14) встановлено, що ОСОБА_8 усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для мене істотне значення, без застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, цією заявою відмовляється від спадщини з усіх підстав: за заповітом та за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 41/.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 19.06.2020 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим № 159 ( індекс 241/02-14) встановлено, що ОСОБА_1 приймає спадщину, яка залишилась після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 40/.
Відповідно до інформаційного листа за вих. № 121/01-16 від 27.10.2020 року, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, /а. с. 3/.
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять, усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Не підлягає задоволенню вимога спадкоємця про визнання за ним права власності на самочинно зведені спадкодавцем будівлі, або споруди, оскільки згідно ч. 2 ст. 376 УК України останній не може набути права власності на таке майно.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у нотаріуса через відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивачів на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.
На підставі ст. ст. 15, 16, 1233 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 6-13, 48, 51, 81, 89, 258, 264-265, 268, 315 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною - задовольнити повністю.
Встановити факт належності житлового будинку в АДРЕСА_3 ) - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частках по 1/2 частині кожному.
Встановити факт прийняття спадщини 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_3 ) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 який складається з: «А1»- житловий будинок ( загальна площа 72,5 кв. метра, житлова площа 52,2 кв. метра), літ. «Б» - комора, літ. «В» - баня, літ. «Г» - навіс , літ. «Д1» - сарай, літ. «Е» - убиральня, літ. «Ж» - сарай, №1-6 - надвірні споруди, № І - замощення, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан