Провадження № 2/493/474/21
Справа 493/845/21
02 липня 2021 року м.Балта Одеської області
Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчий кредит» про захист прав споживачів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Споживчий кредит» про захист прав споживачів.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач до позовної заяви долучила клопотання про витребування доказів, яким просила суд витребувати копію договору позики.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказала, що вона зверталася до відповідача з вимогою надати належним чином завірену копію договору та отримувала відмови або ігнорування.
Проте доказів такого звернення або доказів відмови до матеріалів справи не долучено, що не відповідає ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Крім того, позивачу потрібно підтвердити належними доказами факт того, що отримана нею позика не пов'язана з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, що необхідно для визначення підсудності вказаної справи.
Позивач до позовної заяви не додала документи, що підтверджують сплату судового збору, та будь-яких документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В обґрунтування звільнення від сплати судового збору посилалася на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, відповідно до Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
За змістом Закону України «Про судовий збір» зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», вбачається, що з 01 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.
Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». У зв'язку з викладеним позивач має сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви не майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позивач має сплатити судовий збір за позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 908,00 грн.
У відповідності із ст. 185 ЦПК України заява, подана із вказаними вище недоліками, залишається без руху з наданням заявнику строку для виправлення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчий кредит» про захист прав споживачів залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання позивачем ухвали для виправлення вищевказаних недоліків, інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.