Єдиний унікальний номер 226/347/21
Номер провадження 22-ц/804/1706/21
05 липня 2021 року м. Бахмут Донецька область
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Канурної О.Д.,
суддів: Корчистої О.І., Космачевської Т.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 01 квітня 2021 року у цивільній справі № 226/347/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором (суддя першої інстанції ОСОБА_2 ), -
У лютому 2021 року позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Димитровського міського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 29 квітня 2011 року.
14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПриватБанк») на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (скорочена назва - АТ КБ «ПриватБанк»).
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29 липня 2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05 жовтня 2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує. «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови - кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Виконання відповідачем договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 23000,00 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.51 договору - короткостроковий кредит, який надасться банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Пунктом 1.1.3.2.3 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін Договору виникають обов'язки: у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.3 договору).
На підставі п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.
Згідно п. п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору, зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами Умов та правил надання банківських послуг або Тарифів Банку клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4 договору.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно п. 2.1.1.12.3.
Погашення кредиту - це поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.
Таким чином, відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу.
Згідно до п. 1.1.1.49 договору, мінімальний обов'язків платіж - це розмір боргових зобов'язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії картки. Мінімальний обов'язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач зобов'язався: на підставі п. 2.1.1.5.5. договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його з використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення з овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7. договору, а у разі невиконання зобов'язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6., на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3. договору, відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п. п. 2.1.1.12.9. договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
Згідно п. 2.1.1.12.7.2. договору, в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.
Відповідно до п. п. 2.1.1.12.11. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01 березня 2019 згідно п. 2.1.1.2.12., сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 20 грудня 2020 року має заборгованість - 27302,01 грн., з яких: 23334,86 грн. - заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 23334,86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 3967,15 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» просив суд першої інстанції стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 квітня 2011 року у розмірі 27302,01 грн. станом на 20 грудня 2020 року та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 01 квітня 2021 року у задоволенні позову Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодився позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції не згодний, вважає, що воно є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» просить Донецький апеляційний суд скасувати рішення Димитровського міського суду Донецької області від 01 квітня 2021 року та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 травня 2021 відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано відповідачу по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі.
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження позивачем по справі отримана (а.с. 199, 200).
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги відповідачем по справі отримані (а.с. 198).
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду не надійшов.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 14 червня 2021 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Позов поданий до суду першої інстанції 08 лютого 2021 року.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 27302,01 грн. тому апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача - Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції послався на те, що оскільки судом встановлено, що домовленості між відповідачем та Банком щодо умов кредитування не було, нарахування за такою схемою заборгованості за тілом кредиту в сумі 23334,86 грн. є необґрунтованим, неприйнятим та таким, що порушує права відповідача як споживача у кредитних правовідносинах.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Із матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідач 29 квітня 2011 року отримав кредит у розмірі встановленого на картковому рахунку кредитного ліміту на строк, що відповідає строку дії картки.
Відповідачем ОСОБА_1 не виконувались умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 20 грудня 2020 року згідно з розрахунком позивача він має заборгованість 27302,01 грн, яка складається з: 23334,86 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3967,15 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Позивачу ОСОБА_1 надавались кредитні картки з терміном дії з 16.08.2010 по квітень місяць 2014 року, з 04.01.2013 по січень місяць 2015 року, з 29.05.2012 по жовтень місяць 2015 року, з 27.02.2012 року по лютий місяць 2016 року, з 04.01.2013 по грудень місяць 2016 року, з 18.01.2014 по серпень місяць 2017 року, з 28.07.2017 по червень місяць 2021 року.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 2.1.1.12.11 Умов та правил банківських послуг передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеної банком долі у випадку невиконання боржником своїх боргових або інших зобов'язань за цим кредитом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зі справи вбачається, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх боргових обов'язків станом на 20 грудня 2020 року у нього перед банком виникла заборгованість в розмірі 27302,01 грн., яка підтверджується відповідним розрахунком. ОСОБА_1 не надано суду належних доказів щодо спростування розміру заборгованості та не заявлено клопотання щодо проведення судової економічної експертизи.
Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 642/5533/15-ц, провадження № 61 - 13458св18; а також у Постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 127/7543/17, провадження № 61 - 26680св18.
Даний договір є договором приєднання, який регулюється статтею 634 ЦК України, 29 квітня 2011 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, таким чином, відповідач приєднався до запропонованої банком пропозиції. Відповідно до даної анкети-заяви, відповідач ознайомлений та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, їх зміст розуміє, та їх положень зобов'язується неухильно дотримуватись. Більш того, відповідач підтвердив, що в подальшому зобов'язується самостійно знайомитися зі всіма змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів на сайті банку.
Відсутність підпису боржника на відповідних умовах, тарифах та правилах не свідчить про неукладеність договору, позаяк суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово і викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них, зокрема підписавши анкету-заяву. Тарифи, які діяли на момент укладення договору, викладені в Пам'ятці клієнта, яка є брошурою та видається клієнту разом із карткою.
Внесення змін до Умов та правил надання банківських послуг узгоджується із пунктами 1.1.6.1, 1.1.6.2 Умов та правил надання банківських послуг, якими передбачено, що зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку у випадках, не заборонених діючим законодавством України. У тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання вказаних каналів зв'язку. Таким чином, в будь-який час відповідач міг вільно та самостійно знайомитися з Умовами та правилами, Тарифами банку, як у відділенні банку, так і на сайті банку, саме на відповідача покладено обов'язок доведення, що він не був ознайомлений з Умовами та правилами та Тарифами Банку.
Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у Поставі від 23 грудня 2019 року у справі № 375/250/18, провадження № 61 - 46168св18.
Посилання в рішенні суду першої інстанції на правову позицію, викладену у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 є безпідставним, оскільки там інші обставини справи, де відповідач заперечував проти позовних вимог, у справі, яка переглядається, є заява відповідача ОСОБА_1 (а.с. 165) про те, що він просить суд розглянути справу без його участі і винести рішення на розсуд суду.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову 2270,00 грн. (а.с. 1) і за подання апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн. (а.с. 183), а всього 5675,00 грн.
Керуючись ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 01 квітня 2021 року скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 23334 (двадцять три тисячі триста тридцять чотири) грн. 86 коп., заборгованість за процентами в розмірі 3967 (три тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 15 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку, як така, що ухвалена у малозначній справі, не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді:
Повний текст постанови складений 05 липня 2021 року
Суддя: О.Д.Канурна