Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/340/21
Єдиний унікальний №733/727/21
про залишення заяви без руху
05 липня 2021 року м.Ічня
Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Фетісова Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області та Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа,
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області та Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що розпорядженням Ічнянської районної державної адміністрації №229 від 24 липня 1997 року позивачу видано сертифікат серії ЧН №0342563 на право на земельну частку (пай) розміром 3,95 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Ічнянською райдержадміністрацією 20 квітня 1998 року за №715 по колишньому КПСП «Колос» Іваницької сільради Ічнянського району Чернігівської області. Оскільки, даний сертифікат втрачений, а отримати дублікат сертифікату позивач не має можливості, тому позивач і звернувся до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Зокрема, п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що у позовах про право власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн. 00 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу майнового характері, а саме, визнання права на земельну частку (пай) розміром 3,95 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). При цьому, вартість земельної частки (паю) визначена позивачем на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 29 липня 1997 року (так читається) за №229, що не відповідає дійсній вартості спірного майна на момент пред'явлення позову, а саме 30 червня 2021 року.
Позивачем додано до позовної заяви дублікат квитанції від 30 червня 2021 року про сплату судового збору в розмірі 908 грн.
Оскільки, визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на момент пред'явлення позову; докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову позивачем не надано, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахованої позивачем суми судового збору, відповідно до вимог ЦПК України та ставок, встановлених ст.4 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна, надавши суду документальне підтвердження вартості спірного майна на момент пред'явлення позову, сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі визначеному п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та надати оригінал документу, що підтверджує сплату (доплату) судового збору.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.1,2 ст.185 ЦПК України).
Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
За таких обставин, оскільки, позивачем подано до суду позовну заяву про визнання права на земельну часку (пай) у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа, проте, не надано документального підтвердження щодо дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову, що позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахованої позивачем суми судового збору, відповідно до вимог ЦПК України та ставок, встановлених ст.4 Закону України «Про судовий збір», тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 293-294 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області та Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа - залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що якщо відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В.Фетісова