Справа № 750/2799/21
Провадження № 2/750/1042/21
01 липня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря -Левченко А.С.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення витрат на лікування в сумі 230010 грн.
Обґрунтовано позов тим, що з 16 червня 2016 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу, а саме 11 липня 2016 року у ОСОБА_1 було виявлено онкологічне захворювання, у зв'язку із чим їй були проведені оперативні втручання у 2016, 2019 та 2020 роках. З 20.10.2020 позивачу встановлена перша група інвалідності. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися із серпня 2020 року, а саме після того, коли ОСОБА_1 були призначені дороговартісні препарати для лікування. У серпні 2020 року відповідач зібрав речі і пішов з тому, і з того часу вони проживають окремо. Єдиним джерелом доходів позивача є пенсія по інвалідності в розмірі 2100 грн. Відповідач не приймає участі у витратах, пов'язаних із хворобою другого з подружжя, хоча має фінансову можливість, оскільки працює інженером по пожежній безпеці ТОВ «ЮРАЛ СБ», у зв'язку із чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що після виявлення у його дружини через місяць після одруження захворювання, він допомагав їй як морально, так і матеріально. Також, на той час його мати ОСОБА_5 перебувала на заробітках в Іспанії та здійснювала грошові перекази на їх підтримку. Рідна сестра відповідача - ОСОБА_6 збирала грошові кошти на лікування ОСОБА_7 у соціальних мережах. Крім того, за місцем роботи відповідача надавалась допомога на лікування його дружини.
Також відповідач зазначає, що за час перебування у фактичних шлюбних відносинах були накопичені грошові кошти в розмірі 15000 доларів США та частково зроблений ремонт, було придбано побутову техніку в квартирі АДРЕСА_1 , де вони мешкали з дружиною. Відповідач у серпні 2020 року виїхав з вказаного житла, яке належить батьку позивача. Причиною розірвання їх відносин стало те, що стосунки між ними не склалися, а також тому, що мати відповідача виїхала з Іспанії і перестала надсилати грошові перекази. При цьому, відповідач зазначає, що він залишив дружині грошові заощадження та все майно, яке було нажито за час шлюбу. Саме за вказані заощадження і були придбані лікарські засоби, оскільки як зазначає сама позивач, єдиним джерелом її доходу є пенсія по інвалідності в розмірі 2100 грн.
На даний час відповідач немає можливості сплатити позивачу грошові кошти на її лікування в розмірі 230000 грн., оскільки проживає в орендованій квартирі та намагається фінансово допомагати матері. Крім того, відповідач просив звернути увагу суду на той факт, що позивачем до позовної заяви додано товарний чек від 30.09.2020 на загальну суму 112320 грн., проте чеків надано на 84240 грн.
Позивач надіслала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що ні відповідач, ні його родичі матеріальної допомоги на лікування їй не надавали, лише одного разу мати чоловіка дала їй на лікування 50 Євро. Також позивач зазначила, що їй не відомо про заощадження в сумі 15000 доларів США, зокрема, і про місце їх знаходження. Крім того, твердження відповідача, що вони роз'їхалися у зв'язку із тим, що його мати виїхала із Іспанії та перестала надсилати грошові кошти спростовуються копією закордонного паспорту ОСОБА_5 , оскільки відповідно до віз, остання була за кордоном у 2014 та 2015 роках, тобто ще до реєстрації шлюбу між сторонами. Також до відповіді на відзив позивач надала копії чеків на оплату лікування за 02.10.2020 на суму 112320 грн. замість 84240 грн.
Ухвалою суду від 12 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили суд його задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.06.2016, позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 червня 2016 року (а.с. 6).
Від даного шлюбу сторони дітей не мають.
Під час шлюбу, а саме 11.07.2016 у ОСОБА_1 було виявлено онкологічне захворювання, у зв'язку із чим 17.07.2016 їй було проведено операцію з видалення пухлини, в 2019-2020 роках проведено операції з видалення метастазів, що підтверджується копією виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 15.09.2020 (а.с. 7).
Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 876342 від 20.10.2020 ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності внаслідок загального захворювання (а.с. 4).
Згідно копії довідки про доходи № НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2100 грн. (а.с. 5).
З вересня 2020 року позивач за призначенням лікаря понесла витрати на придбання ліків та проходження обстежень, що підтверджується копіями чеків та квитанцій (а.с. 8, 9, 10, 11, 38).
Сторони у судовому засіданні підтвердили, що із серпня 2020 року шлюбні відносини між ними припинені, вони проживають окремо. Відповідач зазначив, що з того часу він жодної допомоги на лікування дружині не надавав.
Також відповідач у судовому засіданні пояснив, що він залишив дружині грошові заощадження в розмірі 15000 доларів США, проте на підтвердження вказаних обставин жодних доказів суду не надав.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 , який є рідним братом позивача, суду пояснив, що він з батьком займаються підприємницькою діяльністю, є засновниками ТОВ «Десна Авто», а тому кошти на чотири курси дорого вартісного лікування були надані саме ними. Коли позивачу було встановлено діагноз з приводу онкологічного захворювання та проводилися оперативні втручання, то лікування не було дорого вартісним, адже стандартна хіміотерапія надавалася безкоштовно. Проте, у травні 2020 було встановлено погіршення стану здоров'я позивача, прогресував ріст метастаз, а тому лікуючим лікарем було призначено чотири курси препарату «Китруда». Позивач була у пригніченому стані, втратила надію на життя, а відповідач довідавшись про вартість лікування, взагалі вирішив покинути дружину і в серпні 2020 року зібрав свої речі і пішов жити окремо. Саме свідок з батьком підтримали позивача, надали основну суму коштів на придбання препарату на всі чотири курси лікування. Це лікування фактично дало можливість позивачу жити.
Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до частини першої статті 90 СК України, дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.
Покладаючи взаємний обов'язок на кожного з подружжя брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою іншого, законодавець у статті 90 СК України не визначив чітко ніяких умов для покладення такого обов'язку. Зокрема, відповідно до вказаної правової норми такий обов'язок не обумовлено потребою хворого подружжя в матеріальній допомозі і можливістю другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.
Обов'язковому доведенню у вирішенні такого спору підлягають обставини щодо розміру та джерела цих витрат, а також їх підтвердженість належними і допустимими доказами.
Тому, виходячи безпосередньо з диспозиції норми закону, якою врегульовані спірні правовідносини, такий обов'язок обумовлений лише наявністю хвороби, потребою у її лікуванні та понесеними на це витратами хворого.
Позивач у судовому засіданні пояснила, що на даний час вона продовжує курс лікування іншими препаратами, завдяки яким вона живе, а чоловік участі у витратах на її лікування не приймає, адже покинув її і взагалі не цікавиться станом її здоров'я.
Відповідач в судовому засіданні визнав, що з серпня 2020 року він дружині коштів не давав, участі у витратах на її лікування не приймав, а доводи відповідача про те, що він, перед тим як пішов від дружини, залишив їй 15000 доларів США їх накопичень, жодними доказами не підтверджені і ця обставина спростовується позивачем, як і факт того, що в їх сім'ї взагалі були якісь накопичення.
Таким чином, судом встановлено, що на час виникнення у позивача права на участь відповідача у понесених нею витратах на лікування, сторони перебували у шлюбі та мали взаємні права та обов'язки як подружжя.
Оскільки наявність у позивача хвороби і пов'язаних з нею витрат підтверджені належними доказами, а саме: випискою із медичної карти хворого, товарними чеками та квитанціями про придбання ліків та витрат на проведення МРТ обстеження на загальну суму 460020 грн., а тому половина таких витрат в розмірі 230010 грн. має бути покладена на відповідача на підставі ст. 90 СК України, оскільки він у судовому засіданні визнав, що з серпня 2020 року з дружиною не проживає, участі у витратах на її лікування не приймав, розмір цих витрат відповідачем не спростовано.
Обставин, які б унеможливлювали виконання відповідачем свого, встановленого ст. 90 СК України, обов'язку ним не доведено і судом не встановлено, оскільки відповідач є працездатним, офіційно працевлаштований та має регулярний матеріальний дохід, на час понесення позивачем витрат лікування та на час розгляду справи сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази, суд знаходить підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 90 СК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) витрати на лікування пов'язані з хворобою в розмірі 230010 грн. (двісті тридцять тисяч десять грн.).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2300 грн. 10 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.07.2021.
Суддя