Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/549/20
Провадження № 2/670/21/21
24 червня 2021 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Волкової О.М.
з участю секретаря Кушнір О.В.
за відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2020 року до суду надійшов позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.02.2015 року, у якому позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 97913,35 грн та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.02.2015 року ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлений початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 5000,00 грн.
Відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, чим підтвердила свою згоду на те що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua та складають Договір про надання банківських послуг. Відповідно до пунктів 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору відповідач надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Також відповідно до п. 1.1.3.2.3 Договору передбачено можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору.
АТКБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав, однак відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, та за станом на 31.05.2020 року вона має заборгованість по кредиту у розмірі 97913,35 грн, яка складається із: 64089,18 грн - заборгованість за кредитом, в тому числі: 64089,18 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5348,89 - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 28475,28 грн - нарахована пеня.
Ухвалою судді від 30.09.2020 року відкрито провадження у справі, та її розгляд призначений у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.
Представник позивача за довіреністю Кіріченко В.М. при подачі позову до суду надав письмове клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю, справу просив розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
У судовому засіданні 13.01.2021 року відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково, а саме не погоджувалась із розміром заборгованості за кредитом,однак вказувала,що має намір врегулювати спір із позивачем у добровільному порядку.
У судове засідання 24.06.2021 року відповідач, будучи повідомленою належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з'явилася, причини неявки не повідомила, заяви про неможливість прибуття до суду чи відкладення розгляду справи не подавала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 14.02.2015 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, за змістом якої відповідач визнала, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.
До позовної заяви Банк додав анкету-заяву, витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Разом з цим в Анкеті-заяві ОСОБА_1 засвідчила, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.pb.ua та погоджується з ними.
За умовами вказаного договору позичальник 17.06.2015 року отримала кредитну картку номер НОМЕР_1 з терміном дії 03/18 року, із встановленим кредитним лімітом 2000,00 грн, який в подальшому 09.02.2016 року збільшено до 5000,00 грн, 11.02.2016 року збільшено до 11200,00 грн, та 31.01.2017 року збільшено до 17200 грн, а 04.08.2018 року - зменшено до 0,00 грн.
Кредитними коштами та відповідно кредитною карткою відповідач користувалася, періодично витрачаючи кредитні кошти та, відповідно, періодично погашаючи кредит.
За розрахунком Банку, доданим до позову, за станом на 31.05.2020 року відповідач має кредитну заборгованість в розмірі 97913,35 грн, яка складається із: 64089,18 грн - заборгованість за кредитом, в тому числі: 64089,18 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5348,89 - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 28475,28 грн - нарахована пеня.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження своїх вимог АТКБ «Приватбанк» надало суду: розрахунок заборгованості за кредитним договором за станом на 31.05.2020 року, Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 14.02.2015 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, довідку про видані картки.
Однак підписана відповідачем Анкета-заява від 14.02.2015 року не містить процентної ставки за використання наданих кредитних коштів, а також відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання та їх розміру.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення на його користь заборгованості за нарахованими та простроченими відсотками за користування кредитом, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14.02.2015 року, посилався на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору тощо.
Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла позичальник та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), саме у зазначеному в документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність в Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи також не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_1 14.02.2015 року шляхом підписання Анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою і другою ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач пред'явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі, крім тіла кредиту, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України у сумі 5348,89 грн, а також пені у сумі 28475,28 грн. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг і витяг з Тарифів, як невід'ємні частини укладеного договору.
Умовами та Правилами надання банківських послуг, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг і витяг з Тарифів розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафів, зокрема саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати прострочених процентів, процентів на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, а також настання відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді сплати пені.
Тому у суду наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за кредитом в розмірі 64089,18 грн, а щодо стягнення заборгованості за нарахованими та простроченими відсотками та пені слід відмовити у зв'язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 97913,35 грн, а задоволено на суму 64089,18 грн, тобто на 65,45 % (64089,18 х100: 97913,35).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1375,76 грн судового збору (2102,00х65,45%).
Керуючись ст.ст. 10-13, ст. 17, ст. 141, ст.ст. 258-259, ст.ст. 263-265, ст.ст. 280-283 ЦПК України, ст.202, ст.204, ст. 525, ст. 526, ст. 530, ст. 547, ст. 549, ст. 598, ст. 599, ст. 610, ст.628, ст. 629,ст.638, ст.1048, ст. 1054, ст.1055, ЦК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.02.2015 року за станом на 31.05.2020 року, у розмірі 64089,18 грн (шістдесят чотири тисячі вісімдесят дев'ять гривень 18 копійок), в т.ч. 64089,18 грн (шістдесят чотири тисячі вісімдесят дев'ять гривень 18 копійок) заборгованості за простроченим тілом кредиту, та судовий збір в сумі 1375,76 грн (одна тисяча триста сімдесят п'ять гривень 76 копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.07.2021 року.
Суддя О.М. Волкова