:
"01" липня 2021 р. Справа № 608/1725/20
Номер провадження2/608/261/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого суду судді Парфенюка В. І.
з участю секретаря Южди Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу стягнення аліментів,-
В серпні 2020 року позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу стягнення аліментів.
В позовній заяві позивачка вказала, що згідно рішення Чортківського районного суду від 12 травня 2017 року з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 2 березня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. На даний час вказаної суми аліментів недостатньо для нормального утримання дитини, відповідач приховує свої реальні доходи, а дитина потребує значних коштів для харчування, навчання, дозвілля. Також з часу ухвалення вищевказаного рішення суду збільшився розмір прожиткового мінімуму, чинним законодавством встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому позивачка ОСОБА_2 просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Волинця С. А. надійшла заява, в якій він зазначив, що відповідач заперечує проти визначеного розміру аліментів, який просить стягувати позивачка з урахуванням наданих суду доказів про його матеріальне становище, а також з огляду на те, що і на позивачку в рівній мірі покладається обов'язок у матеріальному утриманні дитини. Вважає, що стягнення аліментів є можливим у розмірі 1/5 частини його доходу, просить розгляд справи проводити без участі позивача та представника.
Представник третьої особи - Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з'явився, від відділу надійшла заява про слухання справи без участі представника.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що рішенням Чортківського районного суду від 12 травня 2017 року з ОСОБА_2 стягуються в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 02 березня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Підставою звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів є те, що позивачці вказаної суми аліментів недостатньо для нормального утримання дитини, відповідач приховує свої реальні доходи, а дитина потребує значних коштів для харчування, навчання, дозвілля.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Приписами ст. 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користуються рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов'язки по утриманні та матеріальному забезпеченні дітей, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов'язаний утримувати своїх малолітніх (неповнолітніх) дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога міститься і в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року.
Тобто зазначена законодавча норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства, суд приходить до висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
В зв'язку з наведеним позовна вимога про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку заробітку (доходу) батька підлягає задоволенню.
Щодо визначення частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому розмір аліментів визначається судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що розмір частки від заробітку (доходу), що приходиться на утримання дитини, законом не встановлюється, а визначається судом у кожному конкретному випадку стягнення аліментів з урахуванням обставин, які передбачені у ст. 182 СК України.
Визначаючи частку заробітку (доходу) відповідача, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, суд враховує стан здоров'я дитини, відсутність даних про незадовільний стан здоров'я платника аліментів та його матеріальне становище. При цьому суд зазначає, що перебування на утриманні відповідача його батька, який отримує мінімальний розмір пенсії, не може бути обставиною, яка впливає на розмір аліментів на утримання малолітньої дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи вищевказані обставини по справі, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність прав як позивача, так і відповідача щодо обов'язків по вихованню та утриманню дитини, можливість відповідача сплачувати аліменти, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визначення розміру частки заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, та визначає розмір 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
У відповідності до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 180, 182-184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Давидківці Чортківського району Тернопільської області, зареєстрованого с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області, жителя с. Крилів Дубнівського району Рівненської області, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. І. Парфенюк