604/293/21
3/604/217/21
04 червня 2021 року
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Полупанівка громадянина України, приватного підприємця, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 618393 вбачається, що 14 березня 2021 року о 18-00 год ОСОБА_1 , який являється приватним підприємцем, порушив правила карантину щодо людей, а саме ч. 2 п. 14 пп.3 Постанови КМУ № 1236 та ст.. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", зокрема : в магазині продовольчих товарів в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , обслуговування покупців проводилось без одягнутих засобів індивідуального захисту маски чи респіратора, що закривають ніс та рот, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву, в якій зазначив, що дійсно перебував на робочому місці, коли зайшли відвідувачі без маски. Він їх не обслуговував, товар їм не відпустив, навпаки зробив зауваження про необхідність одягнути маску. Окрім того на вхідних дверях магазину розміщений плакат щодо заборони заходити без маски.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Лише при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
За вказаних обставин справу слід розглянути у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Виходячи зі змісту ст.ст.7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Згідно зі ст. 256КУпАП та вимогами «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до абз. 4 п. 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла).
Приписами пунктів 6 та 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015року передбачено, що усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Відповідно до виписаних у ст.ст.252,254,255,256КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце,час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення повинен провадитися судовий розгляд.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, вирішується питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувані необхідні додаткові матеріали, які мають значення для правильного вирішення справи, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду.
Відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, настає в разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Стаття 44-3 КУпАП має бланкетний характер і відсилає до нормативно-правових актів, якими установлено правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вивченням протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що він не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому не чітко зазначене місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 618393 від 14 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , який являється приватним підприємцем, порушив правила карантину щодо людей, а саме ч. 2 п. 14 пп.3 Постанови КМУ № 1236 та ст.. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", зокрема: в магазині продовольчих товарів в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , обслуговування покупців проводилось без одягнутих засобів індивідуального захисту маски чи респіратора, що закривають ніс та рот, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Разом з тим, даний факт повністю заперечується письмовим поясненням ОСОБА_1 , який стверджує, що відвідувачам без маски товар не відпускав, обслуговування таких не здійснювалася, окрім того будь яких доказів на підтвердження його вини до матеріалів справи не додано, а з долученого відеозапису не можливо встановити, чи дійсно було здійснене обслуговування покупців без засобів індивідуального захисту ОСОБА_1 чи будь-якою іншою особою.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно до ст. ст. 8, 62 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Закріплений в ній принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-6, 247, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області.
Суддя - підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б. Сташків