Справа №601/1199/21
Провадження № 2-а/601/14/2021
30 червня 2021 року м.Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Мочальської В.М.,
за участю секретаря Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративні правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 лютого 2021 року відносно нього поліцейським СРПП Кременецького РВП капралом поліції Мірецькою І.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 870180 від 05 лютого 2021 року, якою його було визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., однак він не здійснював перевезення небезпечного вантажу. Постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченогост. 132-1 КУпАП. У зв'язку із чим просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 870180 від 05 лютого 2021 року.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 травня 2021 року поновлено строк для оскарження постанови та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2021 року було замінено неналежного відповідача по справі Кременецький відділ поліції ГУНП в Тернопільській області на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Тернопільській області.
Відповідно до вимог ст. 261 КАС України відповідачу було встановлено строк на подачу відзиву та пояснень на позовну заяву з дня отримання ухвали суду.
16 червня 2021 року представник відповідача надав відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавств, уповноваженою на те особою, тому вважає, що підстави для задоволення позову та скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки вчинення позивачем зазначеного у постанові правопорушення знайшло своє підтвердження.
Позивач в судове засіданн не з'явився, однак від представника позивача адвоката Гаврилюка Є.О. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача Кобилянська О. в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України. Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що поліцейським СРПП Кременецького РВП капралом поліції Мірецькою І.В. винесено оскаржувану постанову серії БАБ № 870180 від 05 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що 05 лютого 2021 року о 16 годині 55 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом перевозив небезпечний вантаж та у якого було відсутнє свідоцтво про підготовку водіїв транспортного засобу, що перевозить небезпечні вантажі, чим порушив п. 2.1 г ПДР
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно зі ст. 213, 217 КУпАП визначено певні органи (посадові особи), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення та у межах наданих ним повноважень.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, в тому числі ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Диспозицією ч. 1 статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, крім іншого, за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Згідно із п. 22.5 ПДР, дорожнє перевезення небезпечних вантажів здійснюється за спеціальними правилами.
Пунктом 2.1 ПДР, визначено перелік документів, який повинен мати при собі водій механічного транспортного засобу.
Відповідно до п. 9.3. розділу І Правил №656, при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, такі документи, а саме, серед іншого зазначено - свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, передбачене розділом 9.1.3 додатка B до ДОПНВ, на кожну транспортну одиницю або транспортний засіб, що входить до її складу, зразок якого наведено в додатку 2 до цих Правил (свідоцтво має бути стандартного формату А4 (210 х 297 мм), білого кольору з рожевою діагональною смужкою).
Крім того, Статтею 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06 квітня 2000 року за №1644-ІІІ (далі - Закон №1644-ІІІ) визначено, що небезпечний вантаж це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей та за наявності певних обставин під час перевезення можуть спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки й шкоду довкіллю, призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин, а також які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань, залежно від ступеня їх впливу на довкілля чи людину, віднесено до одного з класів небезпечних речовин.
Згідно із ст.19 Закону №1644-ІІІ транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідні свідоцтва, згідно з законодавством, видаються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить відомостей про вид та вагу вантажу, який перевозився позивачем. Об'єктом правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 132-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку, об'єктивна сторона правопорушення виражається у формі (даний склад є формальним) - порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п. 2.1 г Правил Дорожнього перевезення небезпечних вантажів, за що передбачена відповідальність згідно ст. 132-1 КУпАП.
Позивач заперечує скоєння правопорушення, в якому його звинувачують, зазначивши, що відповідно до п.6.1 Технічних умов «Сечовина (карбамід)» ДСТУ 7312:2013, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1231 від 14.10.2013, сечовину за показниками та критеріями ДСТУ 4500-3 не класифікують як небезпечний вантаж.
Ні в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності серії БАБ №870180 від 05.02.2021 року, ні в ході розгляду даної справи відповідачем не надано жодного доказу, що вантаж, який перевозив позивач, а саме «сечовина» відноситься до категорії небезпечних вантажів.
Отже, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, а тому, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, - оскаржувану постанову необхідно скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 7, 77, 78, 139, 243-246, 293, 295 КАС України, -
Позовну задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 87180 від 05 лютого 2021 року, винесену поліцейським СРПП Кременецького РВП капралом поліції Мірецькою Інною Всеволодівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ( вул. Валова, 11 м. Тернопіль) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча В. М. Мочальська