Справа № 2-4-1763/10
нп 6/490/307/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
05 липня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», боржник - ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
15.06.2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», боржник - ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування вимог представник заявника посилається на те, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.02.2010 року стягнуто заборгованість за кредитним договором №28.3/84-КЕК-01-07 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» 38 122 грн. 76 коп. та судовий збір в розмірі 501,23 грн. На виконання вказаного рішення було видано відповідний виконавчий лист.
21.02.2019 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва замінено сторону стягувача з Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на його правонаступника "Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.11.2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа на правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
На виконанні у відділі ДВС перебував виконавчий лист виданий Центральним районним судом міста Миколаєва від 18.03.2010 року №2 ц-41763/10 про стягнення боргу із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 38623,99 грн.
12.09.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Виконавче провадження завершено 27.09.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна).
Вважає, що є підстави для визнання причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлення такого строку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
16.06.2021 року матеріали справи передано судді.
Розглянувши заяву про видачу дубліката виконавчого документа, суд дійшов наступного висновку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення по справі №2-4-1763/10 було ухвалено 23.02.2010 року, а в подальшому, ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.02.2019 року замінено сторону стягувача з Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на його правонаступника "Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".
06.11.2020 року, замінено сторону стягувача у виконавчому листі по справі №2-4-1763/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, з "Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на його Правонаступника - «Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Як вбачається зі змісту листа від 22.02.2021 року №10892, на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало ВП №34223679 з примусового виконання виконавчого листа Центрального районного суду міста Миколаєва від 18.03.2010 року №2 ц-41763/10 про стягнення боргу із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 38623,99 грн.
12.09.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Виконавче провадження завершено 27.09.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна).
Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Як визначено в ч. 1 та ч 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).У разі пропуску строку давності пред'явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред'явленню виконавчого документа до виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи, що стягувачем виконавчий лист пред'являвся до виконання та у виконавчому провадженні №34223679 постанова про завершення виконавчого провадження була винесена Центральним ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області 27.09.2013 року, тому кінцевим строком пред'явлення виконавчого листа до виконання було 28.09.2016 року.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що стягувач - Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» чи його правонаступники, після 27.09.2013 року вчиняли дії по пред'явленню виконавчого документа до виконання. Також судом враховано, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання, звернулось лише 15.06.2021 року, тобто зі спливом майже шести місяців після заміни стягувача та зі спливом більше ніж 5 років після закінчення трирічного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Також, заявником не надано суду доказів на підтвердження обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкоджали стягувачам в строки встановлені законом вчинити дії по пред'явленню виконавчого документа до виконання.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Керуючись ст.ст. 258-261, 433 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 код ЄДРПОУ 35625014), боржник - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - залишити без задоволення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін