Справа № 442/4713/21
Провадження № 6/442/101/2021
05 липня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Павлів З.С.
з участю секретаря судового засідання - Леськів О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі заяву Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про відстрочення виконання рішення, -
встановив:
Голова правління ПАТ «НПК-Галичина» Б.С.Барадний звернувся до суду із заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2013 по справі №442/3539/13-ц про стягнення з ПАТ «НПК-Галичина» на користь Державного унітарного підприємства «Бішгіпронефтехім» 294316,06 грн. - строком на 1 рік.
В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2013 по справі №442/3539/13-ц вирішено стягнути з ПАТ «НПК-Галичина» на користь ДУП «Бішгіпронефтехім» 267786,23 грн. вартості виконаних робіт, 26529,83 грн. компенсації видатків за оплату арбітражного збору, а всього: 294316,06 грн. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.05.2020 виконання вищевказаного рішення відстрочено строком на 1 рік. Станом на дату подання даної заяви Товариство надалі немає фінансової можливості виконати вказане судове рішення, оскільки обставини, які унеможливлювали виконання судового рішення, зазначені в ухвалі Дрогобицького міськрайоного суду Львівської області від 04.05.2020 не змінилися, причини неможливості виконати судове рішення на даний час не усунуті. Виробничо-господарська діяльність Товариства зупинена, у зв'язку з цим, з метою приведення штатного розпису Товариства у відповідність з реальними можливостями виробництва, що склались на поточний момент, правління Товариства за погодженням зі спостережною радою прийняло рішення про внесення змін до штатного розпису шляхом зменшення чисельності штатних одиниць. Внесення змін до штатного розпису є єдиною реальною можливістю оптимізувати діяльність товариства, зберегти виробничі потужності, фаховий кадровий потенціал, відповідні соціальні гарантії, а найголовніше - уникнути повного закриття товариства. Прийняття цього рішення, в перш чергу, було зумовлено подальшим посиленням кризових явищ в нафтопереробній галузі України. Протягом останніх років переробка сировини на ПАТ «НПК-Галичина» зупинена. Господарська діяльність Товариства стала збитковою, збитки по результатам фінансово-господарської діяльності за 2020 рік становить 15 млн.1 тис. грн. Оскільки відсутні на даний час обігові кошти для сплати вищенаведеної заборгованості, негайне примусове виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2013 унеможливить виплату поточної заробітної плати працівникам Товариства та здійснення бюджетних платежів, що призведе до повної зупинки виробництва з не прогнозованими наслідками щодо можливості відновлення виробництва та платоспроможності Товариства.
Представник заявника (боржника) подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує повністю, просить таку задоволити.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив суду причини неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 15.07.2013 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення про стягнення з ПАТ з ПАТ «НПК-Галичина» на користь ДУП «Бішгіпронефтехім» 267786,23 грн. вартості виконаних робіт, 26529,83 грн. компенсації видатків за оплату арбітражного збору, а всього: 294316,06 грн.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.05.2020 виконання вищевказаного рішення відстрочено строком на 1 рік.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановленні відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Цивільному процесуальному кодексі України, а саме в ст.18 ЦПК України.
Зі змісту ст.435 ЦПК України вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Отже, при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які він визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для цього можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.
У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд зазначив, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду.
Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Крім цього, у п.10постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 суд у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно з ч.1ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
У п. 49 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд в черговий раз наголосив на тому, що втручання, яким можна вважати відстрочення виконання рішення суду має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
Враховуючи вищенаведене, зокрема, представлений суду Звіт про фінансові результати діяльності ПАТ «НК «Галичина» за 2018-2020 рр. суд вважає обґрунтованою заяву про відстрочення виконання рішення, та приходить до висновку, що задоволення такої не призведе до порушення принципу обов'язковості судового рішення, оскільки таке лише відтерміновує обов'язок боржника виконати рішення у часі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 247, 435 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про відстрочення виконання рішення - задоволити.
Вістрочити виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2013 по справі №442/3539/13-ц про стягнення з ПАТ «НПК-Галичина» на користь Державного унітарного підприємства «Бішгіпронефтехім» 294316,06 грн. - строком на 1 рік.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Павлів З.С.