463/5533/21
2-з/441/12/2021
про повернення заяви про забезпечення позову
29.06.2021 р. суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить накласти арешт на автомобіль KIA SPORTAGE, р.н.з. НОМЕР_1 , власником якого зареєстрований ОСОБА_2 .
Оглянувши заяву, вивчивши матеріали, долучені до неї, суд приходить до наступного висновку.
Так, за ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК Укра їни, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За положеннями п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі, крім іншого, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
До Городоцького районного суду Львівської області з Личаківського районного суду м. Львова надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Натомість, заявницею у заяві про забезпечення позову не вказано жодних даних про боржника, зокрема, його прізвище, імені та по батькові, дата народження, адреса місця проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, не зазначено про наявність третьої особи у справі.
За змістом п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 N 9 єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, така подана з порушенням вимог ст. 151 ЦПК України.
Заявником в обгрунтування заяви зазначено, що при поділі майна подружжя вона претендує на цей автомобіль, однак ним користується відповідач - ОСОБА_2 , який у будь який момент може його відчужити без її згоди.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявником ОСОБА_1 не подано доказу належності спірного автомобіля відповідачу, а саме витягу з Єдиного державного реєстру МВС, а також не надані докази вартості вказаного майна (орієнтовної, ринкової вартості, звіт про нормативно-грошову оцінку вартості транспортного засобу і т.д.).
Також заявником ОСОБА_1 не викладено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не в повній мірі обґрунтовано необхідність забезпечення позову.
Усупереч вимог Закону, жодних переконливих доказів обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, в тому числі, третьої особи - ОСОБА_3 , не вказала.
За положеннями ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого нею судового збору.
Керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Перетятько О.В.