Рішення від 20.05.2021 по справі 761/23241/20

Справа № 761/23241/20

Провадження № 2/761/2736/2021

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:судді - Притули Н.Г.

при секретарі: за участі представника позивача:Колодяжному В.Є., Афанасієва Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Сіті Фінанс», приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11836, вчинений 13 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем.

Вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема: нотаріус не перевірив безспірність заборгованості, при визначені суми заборгованості нотаріусом не було враховано платежі, зроблені ОСОБА_1 впродовж часу з 25.01.2016 р. до 17.05.2017 р. Також позивач вказує на пропущення встановленого трирічного строку з моменту коли у кредитора виникло право вимоги, оскільки заборгованість існує з 25.05.2017 р., а виконавчий напис вчинено 30.05.2020 р. В порушення порядку вчинення виконавчого напису, нотаріусу не було надано доказів направлення вимоги про усунення порушень та спливу 30 денного строку з дня її отримання. Також позивач зазначає, що вона має сумніви щодо правонаступництва ТОВ «Сіті Фінанс». Позивач вказує, що діюче на той час законодавство не надавало права нотаріусу вчиняти виконавчий напис на договорі, який не є нотаріально посвідченим.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання представників не направили, хоча про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не надавали.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Пояснення на заявлені вимоги до суду не надходили.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши представника позивача, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено в судовому засіданні, 30.12.2015 року між ПАТ Банк «Траст» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у вигляді заяви про надання кредиту на споживчі цілі (№R071.0058691), за яким ОСОБА_1 надано кредитні кошти в розмірі 61824,00 грн., з процентною ставкою за кредитом 36% річних та процентною ставкою за кредитом 16% річних після виконання п. 2.6 умов надання та обслуговування кредитів, з комісією за супроводження кредиту 1,79%. Відповідно до умов договору, строк користування кредитом становить 36 місяців (згідно із графіком - до 28.12.2018 року).

Разом з тим, 13.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №R071.0058691 від 30.12.2015 року, укладеного з ПАТ Банк «Траст», правонаступниками всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Як зазначено у виконавчому написі, строк платежу за кредитним договором №R071.0058691 від 30.12.2015 року, настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.06.2019 року по 30.01.2020 року, сума заборгованості складає 139 842,65 грн. в тому числі:

- прострочена заборгованість за кредитом становить -45 617,09 грн.;

- прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам -14 474,56 грн;

- прострочена заборгованість за комісією - 22 133,00 грн.;

- строкова заборгованість за штрафами і пенями - 57 618,00 грн.

Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №11836.

На підставі зазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. 24.06.2020 року відкрито виконавче провадження №62404287.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, на підтвердження тієї обставини, що ПАТ Банк «Траст» дійсно переуступив ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» право вимоги за кредитним договором №R071.0058691від 30.12.2015 року. Так само не надано суду доказів, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису надавались відповідні копії документів.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

дата набрання юридичної сили;

строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Суду не надано доказів, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» з яких нотаріус міг встановити безспірність вимог.

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14-ц визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Тобто, на день вчинення виконавчого напису, редакція переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 13 травня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14.

Укладений між ПАТ Банк «Траст» та позивачем договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.

Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи, те, що в даному випадку виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням встановленого законом порядку, при цьому, суду не надано доказів, що при вчиненні даного виконавчого напису, нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708, адреса: м.Київ, вул.Січових Стрільців буд. 37-41), приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича (адреса здійснення діяльності: Київська область, м.Бровари, вул.Грушевського, буд.15 оф.6), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем та зареєстрований в реєстрі за №11836.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва впродовж тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2021 року

Суддя: Н.Г.Притула

Попередній документ
98087820
Наступний документ
98087822
Інформація про рішення:
№ рішення: 98087821
№ справи: 761/23241/20
Дата рішення: 20.05.2021
Дата публікації: 06.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Розклад засідань:
05.10.2020 09:30 Шевченківський районний суд міста Києва
04.02.2021 10:45 Шевченківський районний суд міста Києва
20.05.2021 14:15 Шевченківський районний суд міста Києва