СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3177/21
ун. № 759/2241/21
05 липня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря Кушнірчук А.Р.,
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», ОСОБА_1 про відшкодування збитків,-
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна Іншуранс груп», ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2021 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с. 20)
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.04.2021 року закрито підготовче судове засідання справу призначено до розгляду по суті (а.с. 88)
В підготовчі судові засіданні 02.03.2021 року, 23.03.2021 року, 21.04.2021 року та в судові засідання 15.06.2021 року та 05.07.2021 року ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надали, заяви про розгляд справи у їх відсутності або у режимі відеоконференції матеріали справи не містять (а.с. 79,80,89).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 наполягав на залишенні позову без розгляду, оскільки позивач та її представник жодного разу не були присутні в судовому засіданні, заяви про розгляд справи у відсутності позивача матеріалии справи не містять.
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа вієнна Іншуранс груп» про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки в судове засідання не відомі. (а.с 22, 81, 95) п. 4 відзиву на позов містить клопотання у разі неявки в судове засідання представника ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна Іншуранс груп» проводити розгляд справи у відсутності представника (а.с.101).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач не з'явилась до суду повторно без поважних причин.
Вказані дії позивача свідчать про втрату нею юридичної заінтересованості в розгляді справи.
Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС N 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний ЦПК України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане з дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що повторна неявка позивача в судове засідання свідчить про зловживання процесуальними правами та небажання підтримувати позовні вимоги, що є підставою для залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10,13, 44, 131, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258,259,260 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», ОСОБА_1 про відшкодування збитків залишити без розгляду.
Роз'яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо ( частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя Твердохліб Ю.О.