Справа № 758/5172/21
3/758/3951/21 Категорія 309
20 травня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Скрипник О. Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 від 23.11.2018 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 систематично протягом 08.02.2021 - 15.03.2021 року під час навчального процесу в закладі НаУКМА за адресою: м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, чинив булінг психологічного характеру в мережі «Телеграм» відносно одногрупника ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення до суду не подавав.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Враховуючи скорочені строки розгляду справ зазначеної категорії, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, заяву НаУКМА від 12.02.2021 року № 10/166, пояснення порушника та потерпілого, протоколи засідання комісії з розгляду випадків булінгу, вважає, що між сторонами був конфлікт та стосовно ОСОБА_2 вчинялися дії з ознаками булінгу (цькування, погрози, залякування тощо).
При вирішенні питання про відповідальність особи, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу, також позицію потерпілого, яка висловлена в поясненнях.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, згідно із ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.
При цьому, зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких вказувала на малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, матеріальне становище, його вибачення, тому вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 положення ст.22 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 від 23.11.2018 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-4 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-4 КУпАП закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О.Г. Скрипник