233 № 233/2405/21
02 липня 2021 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12019050000000107 від 20.02.2019 року стосовно
ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 203-2 ч. 1 КК України,
31 травня 2021 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050000000107 від 20.02.2019 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 203-2 ч. 1 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки, на його думку, формулювання обвинувачення викладено не чітко, а також було порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування, оскільки досудове розслідування здійснювалося без залучення захисника, незважаючи на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 203-2 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
В свою чергу, захисником ОСОБА_4 також було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки, на його думку, під час досудового розслідування було допущено порушення права обвинуваченого на захист - не було залучено захисника, в той час, як кримінальне правопорушення, у скоєння якого він обвинувачується, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що має наслідком порушення процедури пред'явлення обвинувачення. Крім того, захисник зазначив, що в обвинувальному акті фігурують особи, які не є сторонами кримінального провадження, але фактично обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення разом з ОСОБА_5 , що є неприпустимим.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Обвинувальний акт, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Статтею 291 КПК України встановлені вимоги до обвинувального акту та до реєстру матеріалів досудового розслідування. Так, обвинувальний акт має містити такі відомості (серед іншого): 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Стаття 203-2 КК України, в редакції як станом на період вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, так і станом на сьогоднішній день відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваному ОСОБА_5 26.04.2021 року було роз'яснено право на захист слідчим відділу СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , однак будь-які відомості про призначення підозрюваному захисника або залучення захисника підозрюваним самостійно відсутні. В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що будь-якого захисника під час досудового розслідування у нього не було.
Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що досудове розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 203-2 ч. 1 КК України здійснювалося без залучення захисника, в тому числі вручення обвинувального акту ОСОБА_5 було здійснено у відсутність захисника, участь якого є обов'язковою.
Обвинувальний акт вважається складеним відповідно до вимог КПК України лише в тому разі, коли слідчим та прокурором були дотримані всі вимоги процесуального законодавства під час досудового розслідування, в тому числі забезпечена реалізація всіх процесуальних прав учасників кримінального провадження. Складання обвинувального акту та направлення його до суду з недотриманням процесуального закону та порушення або обмеження прав учасників кримінального провадження під час досудового слідства, не можна вважати складанням обвинувального акту з дотриманням вимог КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку процедуру пред'явлення особі обвинувачення проведено з порушенням вимог КПК України у відсутність захисника, участь якого є обов'язковою, тобто відповідно до закону обвинувачення не пред'явлено, внаслідок чого особи не можуть вважатись обвинуваченими.
Крім того заслуговує на увагу та обставина, що в обвинувальному акті зазначено, що « ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на зайняття гральним бізнесом, пов'язаним з організацією і проведенням азартних ігор, запропонував роботу в якості адміністратора та касира гральних закладів в одній особі: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , роз'яснивши їм правила роботи, прийому ставок та видачі виграшів учасникам азартних ігор та ознайомивши з заходами конспірації, на що останні погодилися. В подальшому ОСОБА_7 , згідно розробленого плану злочинної діяльності, здійснював безпосереднє керівництво діяльністю вказаних співробітників та надавав вказівки», тобто обвинувальним актом стверджується про причетність до скоєного кримінального правопорушення, крім обвинуваченого, ще й інших осіб - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не є стороною кримінального провадження, не були допитані в якості свідків, що вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, органами досудового розслідування при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_5 вирішено питання щодо прав та свободи інших осіб, чим суттєво порушено їх право на захист.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 315 КПК України, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору - задовольнити.
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №12019050000000107 від 20.02.2019 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 203-2 ч. 1 КК України, повернути прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1