2/754/5303/21
Справа № 754/10087/21
Іменем України
05 липня 2021 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - шеф-повара Київського пансіонату ветеранів праці, третя особа Київський пансіонат ветеранів праці про захист честі, гідності та ділової репутації,
01 липня 2021 року на електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 - шеф-повара Київського пансіонату ветеранів праці, третя особа Київський пансіонат ветеранів праці про захист честі, гідності та ділової репутації.
Відповідно до положень ч. 5-7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Водночас Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII .
Тобто, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Положенням частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
У той же час абзацом першим частини першої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Наказом Державної судової адміністрації України від 31 травня 2018 року № 269 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 23.03.2017 № 367» встановлено, що пілотними судами, залученими до впровадження підсистеми "Електронний суд", зокрема, є Деснянський районний суд міста Києва.
Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/330/20.
Як установлено судом та вбачається з матеріалів поданої заяви (№ЕП-6931 від 01.07.2021) позивачем було надіслано вказану заяву не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою без використанням електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна заява не підписана ОСОБА_1 .
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001).
З урахуванням вищевикладених норм, дана заява підлягає поверненню заявнику, оскільки не підписана ним.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 185, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - шеф-повара Київського пансіонату ветеранів праці, третя особа Київський пансіонат ветеранів праці про захист честі, гідності та ділової репутації, повернути позивачу.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя О. І. Гринчак