2/754/5291/21
Справа № 754/10025/21
Іменем України
05 липня 2021 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди
Позивач - ОСОБА_1 - звернулася до суду з позовною заявою до відповідача - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа ОСОБА_2 , в якій просить суд:
1. Поновити позивача на посаду головного спеціаліста в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України з 07.04.2021.
2. Стягнути з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.04.2021 до дня поновлення на роботі, який на день пред'явлення позову становить 66 550,40 грн.
3. Стягнути з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на користь позивача в рахунок компенсації моральної шкоди 550 000,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят тисяч гривень).
4. Витребувати у Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України перелік вакантних посад згідно з штатним розписом станом на 07.08.2020 та 07.04.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За змістом п. 17 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов'язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов'язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов'язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.
Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов'язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 815/6096/17 викладена позиція, згідно з якою при наданні спору статусу публічно-правового з приводу вказаних правовідносин необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, які трудові спори не належать до цієї категорії: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.
Як вбачається з копії трудової книжки, позивач 26 серпня 1991 року наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 19-О прийнята на роботу, 07 лютого 1994 року прийняла присягу державного службовця, 01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг державного службовця. 07.04.2021 позивача звільнено з посади головного спеціаліста у зв"язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України "Про державну службу".
Викладене свідчить про прийняття та звільнення позивача з публічної служби, у зв'язку з цим вимоги позивача стосуються проходження цієї публічної служби (п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Отже, між сторонами виник спір щодо звільнення ОСОБА_1 з публічної служби, який не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
Такий висновок зроблено з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 724/1656/16-ц.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 05.07.2021.
Суддя О. І. Гринчак