ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10089/21
провадження № 3/753/4628/21
"22" червня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого адвокатом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП (протоколи серії ОБ №214049 та ОБ №214050),
ОСОБА_1 , 22.03.2021 року, о 16 год. 50 хв., рухаючись по вул. Центральна, 59-4 в с. Піщанка Новомосковського р-ну, Дніпропетровської області, керуючи автомобілем марки «Міцубіші», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 10.9 ПДР, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті скоїв наїзд на автомобіль «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та матеріальних збитків.
Крім того, ОСОБА_1 , в порушення п.2.10 А ПДР, покинув місце ДТП до приїзду працівників поліції.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав, зазначив, що протоколи відносно нього складено безпідставно та просив провадження по справі закрити. Пояснивши, що того дня, заїхав на газову автозаправну станцію щоб заправити свій автомобіль, з'їхавши з автодороги на територію АЗС, повернувши праворуч виконав розворот і заднім ходом почав під'їжджати до паливної колонки, при цьому інших автомобілів у черзі до паливної колонки взагалі на АЗС не було. Проте в цей час інший автомобіль ВАЗ світлого кольору на швидкості з'їхав з автодороги і продовжив рухатись під кутом в бік паливної колонки, намагаючись зайняти місце поперед ОСОБА_1 , посигналив і він зупинився. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_1 побачив, що задній бампер його автомобіля притулений до правого кута переднього бампера автомобіля ВАЗ. Оглянувши свої автомобілі, пошкоджень не виявили, однак виникла суперечка хто буде заправлятись першим, також вказав, що водій автомобіля «ВАЗ» поводив себе дуже агресивно. Після чого ОСОБА_1 вирішив поїхати на іншу заправку. Також зазначив, що не знав, що той водій викличе поліцію, і коли йому зателефонував працівник поліції ОСОБА_1 відразу приїхав та надав свої пояснення.
Дослідивши та оцінивши наявні докази, суд приходить до наступних висновків.
З письмових пояснень іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 вбачається, що він, 22.03.2021 року під'їхав до газової заправи щоб заправити свій автомобіль «ВАЗ», праворуч від нього стояв автомобіль темного кольору, водій якого підійшов та сівши за кермо почав рухатись заднім ходом, на що йому ОСОБА_2 почав сигналити, проте той продовжував здавати назад, в наслідок чого вдарив його автомобіль, а саме в праве крило з пасажирської сторони. ОСОБА_2 сказав щоб той дивився уважніше по сторонам, на що йому ОСОБА_1 повідомив, що він правий і платити за нанесені збитки не буде. ОСОБА_2 зазначив, що на автомобілі «Міцубіші» залишилась фарба від його автомобіля. Також він вказав, що підтвердити дану пригоду може підтвердити автозаправник, який в цей час заправляв автомобіль «Волга».
Вказані пояснення повністю відповідають даним схеми ДТП щодо місця розташування автомобіля «ВАЗ» та наявних на ньому пошкоджень.
В письмових поясненнях ОСОБА_3 , який працює заправником, вбачається, що він був свідком, того як двоє водіїв автомобілів «ВАЗ» та «Міцубіші» вели бесіду щодо ДТП, яке сталося між ним. Проте, як він зазначив, самого моменту ДТП він не бачив.
Невизнання вини ОСОБА_1 в інкримінованих правопорушеннях оцінюється як стратегія захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне, в тому числі і при вирішенні питання щодо відшкодування спричиненої майнової шкоди.
Сукупність викладених доказів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що були ретельно досліджені в ході судового розгляду, дає безумовні підстави зробити висновок поза розумним сумнівом про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах, підтверджена в повному обсязі.
Твердження захисника Біленка Б.В. про необхідність повернення справи на дооформлення є безпідставними, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.
При цьому в будь-якому випадку права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП були реалізовані в ході судового розгляду в повному обсязі.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення за вчинені правопорушення у виді штрафу. На підставі ст. 36 КУпАП, остаточне адміністративне стягнення накладається у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 124, 122-4, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, та на підставі положень ст. 36 КупАП остаточно накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Посвідчення водія не вилучалось.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання її законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя