Справа № 752/11773/21
Провадження № 2-зз/752/81/21
22 червня 2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 18.05.2021 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання електронних торгів недійсними, -
встановив:
Ухвалою від 18.05.2021 р. по вищезазначеній цивільній справі відкрито провадження.
Також, ухвалою від 18.05.2021 р. заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В. В., ДП «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «ОТП Банк» про визнання електронних торгів недійсними задоволено, та накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 .
До суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
Вважає, що застосування вказаного заходу забезпечення позову є безпідставним, порушує права відповідача-3 і третьої особи та застосовано без врахування всіх обставин справи адже відповідач-3 не міг їх висловити у зв 'язку із тим, що про справу йому було невідомо, а позивач приховав ряд обставин справи, що не дало можливості суду їх оцінити.
Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що на спірні правовідносини поширюють свою дію положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, однак на думку заявника це не відповідає дійсності та відповідно до п. 6 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (який на сьогодні вже втратив чинність) дія цього закону не поширюється на осіб, які є суб'єктами Закону України «Про запобігання корупції».
Зазначає, що на позивача не поширює дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Посилається на те, що саме оскарження електронних торгів у випадку задоволення позову не призведе до того, що позивач стане власником квартири, більш того заборгованість, яка стягнута на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва, підлягатиме стягненню та враховуючи строки невиконання вказаного рішення у третьої особи будуть додаткові підстави звернутися з позовом про стягнення нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України та збитків завданих у результаті скасування торгів. Тобто, для захисту права власності позивач спочатку повинна довести, що вона є власником, а потім у належний спосіб скористатися правом на його захист.
Також зазначає, що у квартирі зареєстровані та напевно проживають інші родичі а саме - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що унеможливлює відчуження квартири, а отже і підтверджує відсутність реальної загрози на її відчуження.
Перевіривши матеріали справи та заяву про скасування заходів забезпечення позову приходжу до наступних висновків.
Статтею 158 ЦПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду україни № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.
Зазначені у клопотанні мотиви скасування заходів забезпечення позову, на думку суду, є підставою для оскарження ухвали про забезпечення позову, яке здійснюється шляхом її апеляційного оскарження, а не підставою для скасування застосованих заходів забезпечення позову.
Крім того, слід звернути увагу на те, що у клопотанні представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 не зазначені мотиви, які можуть бути підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у розумінні п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", а саме того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тому, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд, -
постановив:
у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 18.05.2021 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання електронних торгів недійсними - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко