Справа № 752/6884/17
Провадження № 1-кп/752/741/21
05 липня 2021 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судових засідань ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12016100010011637 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Іванківка Первомайського р-ну Миколаївської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, не працюючої, одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9 ,
захисників обвинуваченої - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
встановив:
І. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи в повній мірі здатна вірно орієнтуватися в оточуючому середовищі, осмислювати свою поведінку, керувати нею та передбачати її наслідки, маючи малолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 21:55 год. 24.11.2016, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, припускаючи та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді смерті останнього, свідомо, умисно залишила малолітнього сина ОСОБА_12 без нагляду дорослих, зачиненим у кімнаті за адресою: АДРЕСА_2 за відсутності продуктів харчування та води в достатній кількості, після чого залишила квартиру на одинадцять (11) діб, а саме до 23:40 год. 05.12.2016, що призвело до смерті малолітнього ОСОБА_12 , яка настала в проміжок часу 24 годин 03.12.2016 від тривалого перебування в несприятливих умовах з голодуванням, та призвело до розвитку синдрому поліорганної недостатності.
ІІ. Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення винною у вчиненні якого визнається обвинувачена.
Обвинувачена ОСОБА_6 визнається винуватою у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні умисного вбивства малолітньої дитини.
ІІІ. Позиція обвинуваченої.
Допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину не визнала. Пояснила суду, що погано пам'ятає події, оскільки пройшло багато часу. Вона вийшла заміж у 16 років за ОСОБА_13 , будучи вагітною, народила доньку ОСОБА_14 . У подальшому, від шлюбу також у них народився ОСОБА_15 . Проживали на вул. Малокитаївській.
Розпорядок дня ОСОБА_15 був наступний: о 8-й прокидались, вмивались, вживали їжу, дивились мультики, гуляли на подвір'ї. Не може пояснити чому сусіди її не бачили. Дітей годувала 3-4 рази на день, додатково перекуси. Завжди у дитячій були печиво, цукерки. Їжу готувала вона. На час подій ОСОБА_15 було майже 2 роки, та він їв самостійно, старша донька ОСОБА_16 могла йому допомогти. Аня відвідувала ОСОБА_17 , а ОСОБА_15 знаходився із нею.
ЇЇ чоловік ОСОБА_18 був нормальним, але через деякий час у нього виникли проблеми із наркозалежністю. Зверталися до лікарні, але ставало гірше. ОСОБА_19 почав підіймати на неї руку, з приводу чого неодноразово викликала поліцію, вони розі йшлися.
Вона попросила допомоги у кума ( ОСОБА_20 ) з'їхати з квартири Через деякий час у них з ОСОБА_20 зав'язались відносини. ОСОБА_13 зник, допомагала свекруха - ОСОБА_21 , яка працювала у дитячому садку, який відвідувала ОСОБА_16 . Через деякий час стало відомо, що вона вагітна від ОСОБА_22 . Вирішували народжувати дитину, вона стала на облік. У весь період вагітності був низький гемоглобін, але їй радили не набирати вагу, оскільки була міжпозвонкова грижа на перших пологах.
У 2016 році вони переїхали на ОСОБА_23 . Переїздом займався ОСОБА_20 . Там вони разом і проживали. 28.10.2016 вона народила ОСОБА_24 , через декілька днів повернулась до квартири. Коли знаходилась у лікарні, ОСОБА_25 був з ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .
ОСОБА_25 працював, з дітьми не допомагав, їй було важко справлятись із трьома дітьми. У подальшому, ОСОБА_25 почав робити зауваження, що вона плаче, сказав, щоб колишня свекруха допомагала їм. Їй ставало гірше, та він запропонував поїхати до його бабусі. Вирішили, що свекруха залишиться з дітьми.
День коли поїхала до бабусі ОСОБА_25 відпочити - не пам'ятає. В неї було погане самопочуття, була проблема із ногою, прописали уколи та зробити ОСОБА_28 .
Вона на 1000 % була впевнена, що домовилась із свекрухою, та діти із нею, але не пам'ятає, хто залишався із дітьми, коли вона переїжджала із молодшою донькою. Не знає, чому не взяла усіх дітей із собою.
Сверкрусі не телефонувала, та не пам'ятає, чи намагалась дізнатись у неї, як діти. До цього дітей залишала із свекрухою на 2-3 години.
ОСОБА_25 також переїхав з нею, ходив на роботу. Вона постійно перебувала у квартирі, пам'ятає, що відвідувала лікаря. не заперечує, що мала можливість користуватись весь цей час власним мобільним телефоном.
Чому вирішила відвідати дітей саме 05.12.2016 не пам'ятає. Купила продукти та на таксі приїхала до квартири на АДРЕСА_3 . Двері відчиняла сама, її ніхто не зустрів. Пройшла до дитячої, відчинила дівері, які відкривалися від себе. Донька ОСОБА_16 підійшла до неї, а хлопчик лежав на підлозі. Вона викликала поліцію і швидку.
Заперечує, що мала умисел вбивати дітей. Зазначає, що старалася і хотіла бути хорошою мамою. Вона також виховувалась у багатодітній родині. Після народження третьої дитини їй було дуже важко, тому і не пам'ятає усі ці події. Запевняє, що домовилась, що діти будуть проживати у квартирі із свекрухою ( ОСОБА_21 ). Чому та стверджує, що ключів від квартири не мала, пояснити не може, як те як мала б доглядати дітей свекров, якщо вона працювала, та з ким залишаться діти на ніч.
IV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Незважаючи на невизнання своєї вини, винність обвинуваченої доведена доказами, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності і на підтвердження встановлених колегією суддів обставин, свідчать наступні, безпосередньо досліджені докази, які колегія суддів враховує та бере до уваги.
Потерпілий ОСОБА_9 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що з обвинуваченою жили разом, вона його колишня дружина, підстав оговорювати її не має.
Він був вдома, коли дізнався про те, що сталося. Приїхала поліція і повідомила його про це. Потім поїхали до відділку, його почали допитувати.
ОСОБА_29 його колишня дружина, загиблий ОСОБА_15 їх син. Донька ОСОБА_16 також записана, як його дитина. До подій із ОСОБА_6 майже один рік не проживав. До того, як вони розійшлися, проживали із ОСОБА_21 на АДРЕСА_1 .
Навіть після розлучення, він та його матір - ОСОБА_30 безперешкодно бачилися із дітьми, його матір завжди їм допомагала. Коли ОСОБА_6 переїхала на вул. Бубнова вона їм про це не повідомляла. Йому стало відомо, що вона почала проживати із ОСОБА_20 . Після цього дітей він із мамою бачив рідше.
Ключів від квартири з вул. ОСОБА_23 він та його мама не мали, ніхто їм їх не давав. Його мати могла заходити до квартири, де проживала ОСОБА_6 , але тільки з дозволу останньої та коли не було її співмешканця. Йому не відомо де працював ОСОБА_31 , та на які гроші проживала ОСОБА_21 , але він та його мати допомагали дітям. Про третю вагітність ОСОБА_6 йому було невідомо. Він не може сказати про ОСОБА_6 нічого поганого, вона була хорошою мамою, слідкувала за дітьми, алкоголем не зловживала, на обліках не перебувала.
Восени він та його мати намагалися потрапити до квартири, але двері їм ніхто не відчинив, стукали, звали сусідів, потім стукали гучніше, заглядали у пройом, але нічого чутно не було. Якась сусідка (бабуся) сказала, що там ніхто не проживає. Він особисто не бачив, як ОСОБА_6 гуляла із дітьми, коли проживала на ОСОБА_23 .
Після цього він телефонував ОСОБА_6 , але та сказала, щоб він не приходив на вул. Бубнова, оскільки вони там не проживають.
Зазначає, що йому стало відомо про те, що ОСОБА_6 вела переписку із його сестрою обговорювали подарунки для дітей, між тим, на той момент ОСОБА_15 вже помер.
Свідок ОСОБА_30 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеною до присяги, надала суду показання про те, що обвинувачена колишня невістка, потерпілий її син, підстав оговорювати ОСОБА_6 вона не має. Її син та ОСОБА_6 перебували у шлюбі з 18.10.2015 р., зареєстрували шлюб у Первомайському районі. Померлий ОСОБА_32 це її онук - син ОСОБА_9 .. Вони орендували квартиру на АДРЕСА_4 , це було у 2015 році. Вони мешкали разом до 2016 року. У той час ОСОБА_19 працював, а ОСОБА_33 була із дітьми. Після того, як розішлись син мешкав у неї, а ОСОБА_34 на ОСОБА_35 , 7 з дітьми.
Ніяких перешкод для спілкування із дітьми вона не створювала. На вихідних старалась відвідувати онуків. Її син ОСОБА_19 також відвідував дітей, але рідше за неї. Після травня 2016 садок, де вона також працювала помічницею вихователя, ОСОБА_16 не відвідувала, ОСОБА_15 не відвідував його через малий вік.
В кінці липня 2016 ОСОБА_34 повідомила, що вони будуть переїжджати. На ОСОБА_36 ( ОСОБА_23 ) вона переїхала разом із ОСОБА_37 . Після цього у спілкуванні та побаченні з дітьми у них виникали труднощі.
Після переїзду ОСОБА_33 телефонувала їй та вказувала час, коли вони можуть приїхати та побути із дітьми. Дітей останній раз бачила 24 серпня 2016 року, перебувала у квартирі, там все було в порядку. Діти мали дитячу кімнату, яка мала двері, була вузенька. У цей же день дітей бачив і її син - ОСОБА_19 .
Не відвідувала дітей у вересні, оскільки ОСОБА_21 написала її дочці, що її мати приїжджає із Москви, та просила їх не відвідувати, але у цей період присилала фото із дітьми.
У жовтні 2016 вирішили відвідати дітей із ОСОБА_19 , написали ОСОБА_38 , але та відмовила та написала, що «бачити вас не хочу, ви руйнуєте мою сім'ю і якщо прийдете на день народження Дані, двері ми не відчинемо». Її син, також останній раз бачив дітей 24 серпня.
22 жовтня 2016 вони разом із сином пішли на ОСОБА_23 до 35 квартири. Двері були закриті, вони стукали, дітей також не було на дитячих майданчиках, на балконі був рушник, тому вони подумали, що ті кудись вийшли. ОСОБА_19 пішов, а вона дочекалась сусідки, яка відповіла, що на даний момент у квартирі 35 ніхто не проживає, але раніше чула молоду дівчину, яка лаяла дітей і ображала нецензурною лайкою. Вона залишила записку, яку залишила у дверях, та о 22 год. пішла додому. У дитячій кімнаті горіло світло.
27.10.2016 ОСОБА_33 через смс, повідомила, що вони там більше не живуть та переїхали до ОСОБА_25 .
05.11.2016 вона прийшла на ОСОБА_36 ( ОСОБА_23 ), її записки у дверях вже не було, але було повідомлення від Київгазу. Вийшла сусідка і сказала, що тут ніхто не проживає, а повідомленню із ОСОБА_39 вже 3 дні. Інша сусідка (бабуся) також підтвердила, що тут ніхто не живе.
Після цього до квартири вона не приходила.
Заперечує, що ОСОБА_34 передавала їй ключі та просила доглядати за дітьми. Її син спілкувався із ОСОБА_40 по телефону. Він також не мав ключем від квартири з АДРЕСА_3 , та їй невідомо, що ОСОБА_34 просила сина доглянути за дітьми.
Смс-переписку із ОСОБА_40 вона надавала слідчому.
ОСОБА_34 взагалі уникала спілкування з ними, так вона спілкувалась із нею через її доньку.
Про трагедію вони дізналися 06.12.2016, коли до них прийшла поліція
Їй відомо, що новий чоловік ОСОБА_41 - ОСОБА_25 тримав перукарню і є її директором.
Свідок ОСОБА_42 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеною до присяги, пояснила, що ОСОБА_43 шукав квартиру, і вони погодились, що той буде робити ремонт і жити у квартирі. ОСОБА_25 заїхав з ОСОБА_40 та її дітьми, договору не було, була усна домовленість. ЇЇ чоловік ОСОБА_44 передав ОСОБА_25 . Подчапку влітку 2016 року один комплект ключів. Вони проживали там з серпня 2016, до тих пір поки не виявили мертву дитину.
У квартирі 2 кімнати, одна з якої прохідна, більш великою. У маленькій кімнати двері відкривалися назовні (тобто у сторону кімнати), із середини була «защелка».
До квартири приїжджали один раз у серпні, коли ОСОБА_25 зробив підлогу (поклали ламінат), дітей у квартирі вона не бачила. Вона підготувала ще один комплект ключів, але не встигла передати, двері були зачинені, вони не могли допроситись до показань лічильників.
Після події, сусідка ОСОБА_45 розповіла, що певний час їй заважав плач дітей.
Коли слідчий привів їх до квартири, вона зрозуміла, що діти трималися у маленькій кімнаті.
Свідок ОСОБА_46 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що квартира, де померла дитина, належить його жінці. Подчапко ОСОБА_25 домовився, що буде сплачувати комунальні послуги, робити ремонт і жити у квартирі із ОСОБА_40 та її дітьми.
Так, одного разу, він приїжджав до них, та бачив, що там була дитина, яка виходила із кімнати, це було у серпні 2016. Скарг на квартирантів від сусідів не надходило. Ключі особисто передавав ОСОБА_47 . З ОСОБА_40 він не спілкувався. За допомогою ОСОБА_31 до них не звертався.
Коли вони були в квартирі після подій, то тільки в дитячій кімнаті були обдерті шпалери, характерний запах сечі, брудно. Більше такого ні в одній кімнаті не було. Вячеслав ОСОБА_48 казав йому, що коли вони хрестили дитину (третю), то інші діти перебували самі вдома.
Свідок ОСОБА_49 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеною до присяги, пояснила, що обвинувачену та потерпілого особисто вона не знає. Так, вона мешкає у квартирі АДРЕСА_5 квартирі мешкала людина похилого віку, а потім він помер. Діти бігали, було чутно. Це був вересень 2016 коли вони вселились, був шум від дітей. Сам процес заселення вона не бачила, із ними не спілкувалась. У вересні було все тихо і спокійно, а потім почався плач: щовечора, щоночі, щоденно, а потім викликали поліцію. Квартира 35 має планування старого зразку, і діти весь час плакали у неї над головою. Перший раз вона викликала поліцію і просила послухати їх як діти плачуть. Перед викликом поліції, вона підіймалась до них, але їй ніхто не відкрив, вона дуже гучно стукала. Пару раз вона викликала поліцію і ситуація повторювалась. Коли вона дуже гучно стукала, можливо діти лякалась і замовкали. Поліцейських просила піднятись із нею, щоб подивитись на тих людей. У перший виклик поліцейські сказали, що їм відкрили і сказали, що діти хворі і тому сильно плачуть. Родичів вона не бачила, щоб ті підходили, але коли вона підіймалась, то бачила записку від батька, подивилась і поклала її назад. У записці було написано «приходив папа». Із сусідами вона у добрих відносинах. Обвинувачену вона жодного разу не бачила і її чоловіка також. У п'ятницю ввечері між двома чоловіками була сварка і ніхто не звернув на це уваги вона подумала, що сварка між батьком і співмешканцем. Вона думала, що звуки від сварки доносились із 35 квартири, вона спустилась вниз і послухала. Вона 15 років проживає у цьому домі і може зрозуміти які звуки звідки доносяться. Дітей більш ні в кого у під"їзді не було. Вона чула два дитячих голоса. На плач ще скаржилась сусідка з 36 квартири, і мабуть з 34. Прізвищ сусідів не знає.
Телефонувала у поліцію 2 рази, дані слідчому не передавала. До ювенальних служб не зверталась, чи звертались поліцейські вона не знає. Поліцейські говорили «це ж малі діти, що ви хотіли».
Свідок ОСОБА_50 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеною до присяги, пояснила, що у кінці листопада її розбудив дзвінок у двері, повідомили, що сталося нещастя і треба побути свідком цієї ситуації. Останнім часом в тій квартирі жила молода пара. Дівчина була вагітна, була дружні пара, вітались. Вона бачила пару вони підіймались, дівчина була із великим букетом квітів. Двоє інших дітей вона ніколи не бачила. Вона пояснила слідчому, що тут має жити інша пара, тому що двоє дітей в неї не було (вона так думала). Коли вона зайшла у квартиру вона побачила той букет засохлий, якому було 3 місяці. Вранці ЗМІ пояснили, що це і є ця особа, просто в неї троє дітей. В неї запитали, чи чула вона звуки, але вона їх не чула. Їм слідчий запропонував подивитись на труп дитини, але вони не відкривали ковдру. Коли вони заходили, то як раз виносили дівчинку у ковдрі якісь служби.
Їхня сусідка розповіла, що декілька разів викликала поліцію. Вони подзвонили до слідчого і сказали, що є свідки і можуть дати показання. Це була ОСОБА_45 .
Це класична квартира хрущівського типу, була одна кімната, на ліжку була ковдра, іграшки по кімнаті. Було брудно біля дверей, обідрані шпалери на зріст дитини. В кінці кімнати ліжко, прикрите ковдрою. Кімната з дверима, біля дверей збоку були обдерті шпалери. З центральної кімнати відчинялись двері в цю кімнату. Вона пам'ятає розкидані речі, ліжко, кружку з печивом. Кімната далеко від вхідних дверей. У прохідній кімнаті був зроблений ремонт, там розташований диван, дитячі речі. Свідченням того, що там ніхто не мешкав, був засохлий букет із роддому.
Так, вона бачила букети, які стоять 3-4 місяці. Вона бачила, коли обвинувачена його заносила, це було за 3 місяці до події.
Вона не може робити висновок, що там хтось проживав.
Свідок ОСОБА_51 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що вони із дружиною лягали спати, був дзвінок у двері, це була поліція, і запитали, чи не можуть вони бути свідками. Вони погодились. Це 35 квартира, на зустріч їм вийшла поліцейська із дитиною на руках. У кухні знаходилась обвинувачена. Далі їх почали опитувати.
Обвинувачену він бачив, може пару разів, вона тоді ще вагітна була, дружина сказала, що це квартиранти. Хто ще мешкав у квартирі АДРЕСА_6 він не знає. Квартира у занедбаному стані, старенький ремонт. Двері старі, глухі, вони були зачинені. У великій кімнаті було ліжко двуспальне, стіл, пара стільців, пара тумбочок. Криків він не чув, скарг не було.
Свідок ОСОБА_52 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеною до присяги, пояснила, що вночі, коли це сталося, вони з чоловіком чули шум через стіну. Вона мешкає у 34 квартирі. У них спільна стіна на кухні. Вона цю жінку (обвинувачену) ніколи не бачила, але вона чула через стіну крики на дітей. Вона нецензурною лайкою кричала на дітей. Один раз вона зіткнулася із бабусею, яка сказала, що хотіла потрапити у квартиру і погодувати дітей, але її не пускали. Цю бабусю вона бачила один раз, але вона сказала, що їздить систематично. Вона бачила її приблизно за тиждень до події. Жінка сказала, що в неї тут живе невістка, але потрапити до квартири не може. Намагалась дітей погодувати, але її не пускали. Дітей вона ніколи не бачила. Дітей на поверсі більше не було. Це були точно її діти через стіну. У її квартирі вона ніколи не була.
Свідок ОСОБА_53 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що він лікар, який приїздив на виклик, там померла дитина. Коли приїхали застали обвинувачену, яка стояла у під'їзді. Мертва дитина була у кімнаті. На його думку, обвинувачена викликала їх. У квартирі було 2 суміжні кімнати. Квартира була неохайна, все було побите, без меблів, а меблі які збереглися, були побиті. Мертва дитина лежала на підлозі. Двері відкривались у кімнату. Дитина мертва лежала не одну годину. Пошкоджень на дитині не було. Він констатував смерть. Іншою дитиною займалась інша бригада. Дитина тільки плакала і не розмовляла. З обвинуваченою не спілкувався. У кімнаті, де була дитина, було тільки розламане ліжко і стілець, більше нічого. Вони склали пояснювальну у поліцію. Поліція приїхала десь за 10 хв.
Свідок ОСОБА_54 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеною до присяги, пояснила, що це було вже дуже давно отримали виклик, приїхали, там вже була одна бригада, поліція. Вони (її бригада) надавала допомогу дівчинці. Стан її не пам'ятає. Її задача була надавати допомогу, з обвинуваченою вона не спілкувалась. Дитина була на кухні і мати годувала її йогуртом. Вони були у коридорі, проходили повз нього, обстановку в квартирі вона не пам'ятає.
Експерт ОСОБА_55 , приведений судом до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, повідомив, що він лікар експерт, стаж роботи більше 30 років, та у складі комісії проводив судово-психіатричну експертизу обвинуваченої. Матеріалів для проведення експертизи вистачало. Рішення приймається більшістю експертів. Деталі після 4 років не пам'ятає. Випадок простий, часу небагато на це треба. Зазвичай діє презумпція психічного здоров'я. Жодної медичної довідки не було надано. Всі фахові спеціалісти, достатньо 5-10 хвилин бесіди, щоб визначити здорова чи ні. Питання, як то чи здатна обвинувачена до фантазування це питання до психолога. У експертизі ставилось 5 питань до психіатра та 6 про фізіологічний ефект до психолога.
Експерт ОСОБА_56 , будучи приведеною судом до присяги та попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, повідомила, що вона судовий експерт психолог. Вона приймала участь в експертизі ОСОБА_6 .
Будь-який тиск відносно неї не здійснювався.
Була проведена комплексна психолого-психіатрична експертиза, питання номер 6 відноситься до її компетенції.
ОСОБА_6 будь-якими психічним захворюваннями не страждала, вона є психічно здоровою людиною.
Фізіологічний афект це стан який виникає у ситуації, яка загрожує життю, здоров'ю особі, тобто у момент конфлікту, в момент загрози життю, тоді, коли в особи немає досвіду подолання таких перепон і не має по факту часу для того щоб проаналізувати ситуацію і найти раціональний вихід із неї. Це стан короткочасний, він розвивається і відбувається за кроткий період. Ситуація, що сталася для ОСОБА_6 не була психотравмуючою, не загрожувала її життю та здоров'ю. вона навпаки загрожувала життю та здоров'ю її дітей, які були залишені без догляду. Тому, однозначно, ОСОБА_6 в цей час, у тривалий період, неодномоментно це було здійснено (залишення дітей без догляду), а тому не було підстав для того, щоб аналізувати її емоційний стан і стверджувати, що в цей період часу вона знаходилась у бідь-якому значно вираженому емоційному стані. Вона в цей період жила вдома, займалась повсякденними справами, вела звичайний спосіб життя.
Вона особисто спілкувалась із підекспертною, часу було цілком достатньо. Усі експерти і психологи і психіатри ознайомлюються з усіма матеріалами, які надаються на експертизу, тобто їм було надано матеріали кримінального провадження. І вони зробили ті висновки, що відображені в експертизі.
Поведінка ОСОБА_6 на момент вчинення правопорушення, у вчиненні якого вона підозрювалась, була активною, послідовною, цілеспрямованою. Такий висновок був зроблений, оскільки було відомо, що у цей період ОСОБА_34 народила третю дитину, із якою вона разом зі своїм громадянським чоловіком переїхали до іншого житла. Вона вела звичайний для себе спосіб життя. Діти залишались в іншій квартирі, її співмешканець стверджував, що вона іноді туди їздила та залишалась там на ніч. Тобто їй було відомо, що маленькі діти залишились без догляду, діти дошкільного віку залишились самі без їжі, без води. Тому вона цілком осмислила цю ситуацію, була здатна її оцінювати.
ОСОБА_6 у співбесіді щодо правопорушення була нещира. Це відмітила не тільки вона, а й лікарі експерти, які проводили експертизу. Вона надавала про себе виключно позитивну інформацію, будь-яку негативну інформацію, яка була наявна у матеріалах кримінальної справи, вона активно спростовувала, активно себе захищала. Наприклад, вона стверджувала на період проведення експертизи, що її донька відвідує дитячий садок, але у наданих матеріалах були відомості про те, що дитина була влаштована у дитячий садок, однак його не відвідувала, і останній раз була там 19.05.2016, тобто декілька місяців вона там не була. Їм було відомо, що їхня підекспертна і раніше неодноразово залишала дітей самих, про це пояснювали свідки, вона це теж категорично спростовувала.
Не тільки показання ОСОБА_6 відрізнялись від матеріалів кримінального провадження, а її поведінка також свідчила про нещирість. Коли вона відповідала на питання таким чином, що вони відрізнялись від наявних в матеріалах справи, вона опускала голову, дивилась донизу, уникала погляду в очі.
Експертиза оцінює стан людини тоді, коли вона здійснює кримінальне правопорушення.
На підтвердження встановлених колегією суддів обставин свідчать також протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, які були досліджені судом, зокрема:
- протокол огляду місця події від 06.12.2016, проведений слідчим за участі понятих та ОСОБА_6 , з 00.00 год. до 02.10 год., із план-схемою та фототаблицею до нього, під час якого виявлено труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (застосовувався цифровий носій «Кенон», огляд проводився у нічну пору доби в приміщенні при штучному освітленні)
Так, проведеним оглядом встановлено, що об'єктом ОМП являється квартира АДРЕСА_7 . В квартирі зліва на право розташовано: АДРЕСА_8 . У ванній кімнаті, туалеті та кухні загальна обстановка не порушена. У кімнаті № 1 загальна обстановка не порушена.
Вхід в кімнату 2 здійснюється через дерев'яні двері білого кольору, що перебувають у зачиненому стані без механічних замків, без будь-яких пошкоджень. По периметру кімнати на стінах на висоті до 35 см зірвані обої, частини яких у хаотичному порядку розкидані по усьому периметру даної кімнати в хаотичному порядку розкиданий дитячий одяг, дитячі іграшки, простирадла. В положенні лежачі на спині виявлено труп дитини чоловічої статі приблизним віком 2 роки. На трупі одягнуто дитячий светр синьо-зеленого кольору. Трупне заклякання слабо виражене у всіх групах м'язів, легко руйнуються. Губи - підсохлі, ущілені. При натисканні на трупні плями о 01:47 хв. - вони інтенсивність забарвлення не змінюють. На лобі зліва та справа виявлені дрібні поверхневі садна на фоні броватих синців. Тіло -виснажено. Інших особливостей при огляді не виявлено. Труп направлено на КМКБСМЕ. (т. 3 а.с. 12-23);
- копія паспорту ОСОБА_6 , вимога на судимість, свідоцтва про народження ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 3 а.с. 34-38);
- висновок експерта № 337 від 19.01.2017, відповідно до висновків якого смерть ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настала від тривалого перебування дитини у несприятливих умовах з голодуванням, що призвело до розвитку поліорганної недостатності, на що вказує: знижена вгодованість, вага тіла 7 кг. 40 гр. (невідповідність маси тіла 40-50%), зменшення підшкірно-жирової клітковини тіла; западання очниць та шкіри в міжреберних проміжках, в над та підключних ділянках; впалий живіт; випирання кісток тазу; дистрофія внутрішніх органів, дифузний різнокрапельний жировий гепатоз; порушення реологічних властивостей крові; внутрішньосудинні явища дисоціації крові, плазморагія переваскулярні, діапедезці крововиливи в речовині півкулі та стовбура головного мозку. При судово-медичній експертизі трупа ушкоджень не виявлено (т. 3 а.с. 28-31);
- акт судово-медичного дослідження № 1718 від 06.01.2017, відповідно до якого досліджено шматочки внутрішніх органів ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зроблено висновки: білкова дистрофія, переважне малокров'я з порушенням реологічних властивостейкрові у внутрішніх органах: внутрішньосудинні явищі дисоціації крові, плазморагія судинних стінок; вогнищеві периваскулярні діапедезні крововиливи в речовині півкулі та стовбура головного мозку. Дифузний різнокрапельний жировий гепатоз. Деструктивний набряк та набухання головного мозку. Гісто-морфологічні ознаки шунтування кровообігу у нирках. Бронхоспазм. Субтотальна деліпідизація цитоплазми коркового шару наднирника (т. 3 а.с. 32-33);
- лист Департаменту освіти і науки, молоді та спорту щодо відвідування дітьми дошкільних навчальних закладів, відповідно до якого ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 03.09.2015 прийнята до дошкільного навчального закладу № 725 (вул. Кримська, 1). Дитина дитсадок відвідувала несистематично. Останній раз Анна у дошкільному закладі була 19.05.2016 року. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дошкільні навчальні заклади не відвідував. В списках не значиться (т. 3 а.с. 41);
- листи Управління освіти Солом'янської, Подільської, Оболонської, Деснянської, Печерської, Святошинської, Шевченківської, Дніпровської, районних в місті Києві адміністрацій, відповідно до яких ОСОБА_12 , 28.12.2014 та ОСОБА_57 у дошкільних закладах зазначених районів не значяться (т. 3 а.с. 42-46,. 48-53, 56-57)
- лист Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно до якого ОСОБА_57 була прийнята до ДНЗ № 725 з 03.09.2015, з 20.05.2016 дошкільний заклад не відвідувала, зокрема міститься аналіз відвідувань, більшість причин відсутності дитини домашні обставини (т. 3 а.с. 47);
- лист Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації, відповідно до якого діти ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували під спостереженням лікарів амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 2КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Голосіївського району м. Києва з 05.11.2015; ОСОБА_6 , з дитиною ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зверталась у березні, липні, листопаді, 2014 (дитячого хірурга, дитячого офтальмолога, дитячого невролога та дитячого гінеколога) КНП «Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва»; в період часу з 01.12.2015 по 12.12.2016 було зареєстровано чотири виклики та здійснено чотири виїзди бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги: 15.05.2016 о 20 год. 29 хв. виклик № 1708 до дитини ОСОБА_57 , 2 роки 4 міс., бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги встановлено попередній діагноз та запропоновано госпіталізацію дитини, від якої була відмова з боку бабусі; 06.12.2016 о 00 год. 08 хв. виклик № 18 до дитини ОСОБА_57 2 роки 10 міс. бригадою екстрено (швидкої) медичної допомоги встановлено попередній діагноз. Дитину госпіталізовано к Київську міську дитячну клінічну лікарню № 1; 25.06.2016 о 21 год. 13 хв. виклик № 1701 до дитини ОСОБА_12 , 1 рік 6 міс., бригадою екстрено (швидкої) медичної допомоги встановлено попередній діагноз та запропоновано госпіталізацію. Від запропонованої госпіталізації дитини була відмова з боку матері; 05.12.2016 о 23 год. 47 хв. виклик № 2887 до дитини ОСОБА_12 1 рік 11 міс. бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги було констатовано у пацієнта «біологічну смерть» до прибуття бригади (т. 3 а.с. 53-54)
- відповідь Департаменту патрульної поліції УПП у м. Києві, згідно якої зафіксовані та зареєстровані у черговій частину Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві повідомлення: 00:02 до журналу ЄО за № 82166 від 06.12.2016 звернення ОСОБА_6 , про те, що за адресою: АДРЕСА_9 у заявниці померла дитина, друга дитина у важкому стані; 01:12до журналу ЄО за № 82169 від 06.12.2016 повідомлення лікаря Махова, бригада № 511 про біологічну смерть ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_9 ; 02:57 до журналу ЄО за № 82174 від 06.12.2016 повідомлення лікаря Вербицької, бригада № 32 про те, що за адресою: АДРЕСА_9 , мати без догляду залишила двох дітей. ОСОБА_58 госпіталізовано до 1 дитячої лікарні (т. 3 а.с. 58);
- медичне свідоцтво про народження № НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дівчинку, обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні від 31.10.2016, відповідно до якої ОСОБА_6 виписана на 4 день після пологів (т. 3 а.с. 59-60);
- висновок судово-психіатричного експерта № 25 від 17.01.2017, згідно висновків якого: ОСОБА_6 будь-якими психічними захворюваннями не страждає. ОСОБА_6 у період часу, до якого відноситься діяння у скоєнні якого вона на даний час підозрюється, будь-яким психічним захворюванням не страждала. Вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 на даний час за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_6 на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає. ОСОБА_6 застосування до неї протиалкогольного та протинаркотичного лікування не потребує (т. 3 а.с. 61-63);
- акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, згідно якого за адресою: АДРЕСА_10 , знаходилась малолітня дитина 2х місяців без документів та без догляду батьків (третя дитина ОСОБА_6 ) (т. 3 а.с. 64);
- довідки лікарів нарколога та психіатра, відповідно до яких ОСОБА_6 у відповідних лікарів на обліках не перебуває (т. 3 а.с. 65);
- відповідь ГУНП у м. Києві щодо відпрацьованих викликів отриманих з 27.11.2016 по 05.12.2016, так 05.12.2016 о 23:55 надійшло повідомлення ОСОБА_6 повідомила, що 27.11.2019 залишила дітей у квартирі та поїхала у власних справах, повернулася сьогодні та виявила труп дворічної дитини та чотирьохрічну дитину в тяжкому стані; (т. 3 а.с. 94-95);
- рапорт відповідно до якого 16.11.2016 о 00:53 надійшла інформація, що у квартирі АДРЕСА_11 кричать діти, встановлено, що у квартирі проживають діти 2 і 3 роки відповідно, несплять і плачуть, оскільки захворіли, постараються сусідам не заважити відпочивати (т. 3 а.с. 96-98);
- рапорт відповідно до якого 08.10.2016 об 11:01 надійшла інформація, що у квартирі АДРЕСА_11 дуже кричать діти, просять перевірити. По приїзду двері ніхто не відчинив, криків не чути (т. 3 а.с. 99-101);
- висновок експерта від 08.02.1017 № 3\3437, згідно висновків якого враховуючи причину смерті, характер та особливості трупних змін (шкіряні покриви тіла бліді; трупне заклякання відсутнє, лише частково зберігається в пальцях рук та легко руйнується; трупні плями фіолетового кольору, вбачаються на передніх та бічних поверхнях тіла, при трьохразовому натисканні на них свій колір не змінюють; гнильні зміни не виражені) при дослідженні трупа 06.12.2016 в морзі № 1 КМКБМСЕ вважаю, що смерть потерпілого настала в проміжок часу 24 годин 03.12.2016. Згідно слідчих даних відомо, що 27.11.2016 приблизно о 19-00 мати залишила без нагляду дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вказує на знаходження дитини у несприятливих умовах з голодуванням біля 8 діб (т. 3 а.с. 155-157).
Колегія суддів вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, такими, що узгоджуються між собою, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.
Стороні обвинувачення колегією суддів надавався строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні, а саме: забезпечити присутність свідків обвинувачення ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 для їх безпосереднього допиту в судовому засіданні, до 19 березня 2021 року (оскільки на неодноразові виклики суду зазначені особи не з'являлись).
Стороною обвинувачення в порушення вимог ч. 3 ст. 23 КПК України, щодо її обов'язку забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, присутність вищевказаних свідків, забезпечена не була.
Слід також відмітити, що ухвали про привід та про надання судового доручення для встановлення місця перебування свідка ОСОБА_63 , виконані не були.
Сторона захисту з приводу аналізу технічної інформації операторів мобільного зв'язку по факту злочину проти життя та здоров'я особи, довідки, та диску із інформацією у електронному вигляді від ПрАТ «Київстар» (т. 3 а.с. 116-154), зауважила, що не зрозуміло, що це за докази, більше того, відсутність телефону обвинуваченої за вказаною адресою ( АДРЕСА_9 ), не свідчить, що обвинувачена була там відсутня.
Колегія суддів вважає вищезазначені докази недопустимими, з огляду на те, що вони отриманні з порушенням вимог кримінально процесуального закону, зокрема, без ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів.
Однак, обставини щодо відсутності ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_9 ніким не заперечуються та підтверджуються поясненнями самої обвинуваченої та свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_64 . ОСОБА_65 з яких убачається, що ОСОБА_12 був залишений саме в період часу 21 год. 54 хв. 24.11.2016 по 22 год. 40 хв. 05.12.2016.
Наступні докази: пояснення свідка ОСОБА_66 , протокол затримання особи, ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, висновок експерта № 15-2017\о від 13.02.2017 відносно малолітньої ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідь ДНЗ № 725, характеристика на малолітню ОСОБА_57 , висновок спеціаліста щодо роботи в Зеленій кімнаті із неповнолітньою дитиною ОСОБА_57 (т. 3 а.с. 24-27, 39-40, 66-71, 104-105, 106-108) - колегія суддів не враховує та не бере до уваги, оскільки вони ані спростовують, ані доводять вину обвинуваченої у вчиненому нею злочині.
V. Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Аналізуючи досліджені в сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність вийти за межі висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, відображеного у акті, і не враховувати все, що стосується її малолітньої доньки, враховуючи, що ОСОБА_6 не було пред'явлене обвинувачення та жодним чином не кваліфіковані її дії щодо малолітньої доньки ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і це не погіршує становище обвинуваченої.
У своїй постанові від 04.06.2020 у справі № 221/6129/17 Верховний Суд зазначив, що стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Із суб'єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає їх настання.
Суд не бере до уваги показання обвинуваченої щодо відсутності у неї умислу, а також те, що вона була впевненою, що за дитиною приглядає свекруха, оскільки ці твердження спростовуються, як висновком судово-психіатричної експертизи (обвинувачена могла усвідомлювати свої дії та керувати ними), так і показаннями свідків (свекрухи, яка стверджує, що ключів від квартири їй ніхто не давав, більше того в останній час перед подією їй взагалі не давали бачитись із онуком, свідків, які стверджували, що дитина плакала), які покладені в основу доведеності вини обвинуваченої у вчиненні злочину, та сукупністю інших доказів, які узгоджуються між собою.
На наявність непрямого умислу на вбивство свого малолітнього сина ОСОБА_12 , свідчить те, що обвинувачена ОСОБА_6 , маючи обов'язок турбуватися про дитину і наявності у неї можливості не допустити настання його смерті, цього не зробила.
Так, обвинувачена усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, яке виразилося у залишенні малолітньої дитини протягом одинадцяти (11) діб, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті останнього, не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, жодних активних дій, спрямованих на відвернення настання негативних наслідків, за вказаний період часу не вжила.
Зокрема, маючи можливість та змогу повідомити про те, що дитина перебуває зачиненою у кімнаті в квартирі без доступу до їжі і води та можливості покликати на допомогу, яка через свій вік не може самостійно забезпечити свої життєво необхідні потреби (про що свідчить протокол ОПМ та фототаблицею до нього, відповідно до яких обстановка була порушена лише в кімнаті № 2, де виявили труп дитини - обідрані шпалери, розкидані іграшки, фекалії на полу), нікого не повідомила.
Колегія суддів вважає доведеним вину обвинуваченої ОСОБА_12 у формі непрямого умислу та того, що між вищевказаними діями обвинуваченої та наслідками, що виявились у смерті потерпілого існує причинний зв'язок.
VІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання та визначені в ст.ст. 66-67 КК України колегією суддів не встановлено.
VІІ. Мотиви призначення покарання.
Зважаючи на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду по справам № 728/2724/16-к, 414/1217/14-к, 44/2200/15-к, щодо можливості застосування норм закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 416 КПК України, при новому розгляді у суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку із необхідністю застосування закону про більш тяжке правопорушення або посилення покарання.
Так, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2019 ОСОБА_6 було засуджено за ч. 3 ст. 135 КК України та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі (т. 4 а.с. 41-53)
Зазначений вирок був оскаржений:
- прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_7 , яка просила скасувати вирок у зв'язку із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої та ухвалити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді довічного позбавлення волі. (т. 4 а.с. 63-67)
- прокурором міста Києва ОСОБА_67 , який просив в ході судового розгляду дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 та письмові докази, допитати свідків ОСОБА_60 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , вирок скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок м'якості та призначити новий судовий розгляд (т. 4 а.с. 68-76)
- адвокатом ОСОБА_10 , який просив змінити вирок та призначити ОСОБА_21 покарання у вигляді 5 років 10 місяців позбавлення волі, зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_6 увесь строк попереднього ув'язнення з 06.12.2016 до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 р.), звільнити ОСОБА_6 в залі суду у зв'язку із фактичним відбуттям строку покарання (т. 4 а.с. 80-81);
- адвокатом ОСОБА_11 , який просив змінити вирок шляхом пом'якшення призначеного покарання, та перерахувати строк попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі до дня набрання вироком законної сили (т. 4 а.с. 89-91);
- прокурором міста Києва ОСОБА_67 були подані доповнення до апеляційної скарги у яких, у яких він не відмовляючись від усіх доводів апеляційної скарги від 24.09.2019, серед іншого вважає вирок незаконним, таким що підлягає скасуванню оскільки рішення було ухвалено незаконним складом суду, та просив вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції (т. 4 а.с. 119-121).
Заслухавши обвинувачену та її захисників, які апеляційні скарги захисників обвинуваченої підтримали, у задоволенні апеляційних скарг просили відмовити, прокурорів та потерпілого, які в судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 підтримали частково, в частині скасування вироку суду, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_71 підтримали в повному обсязі, в задоволені апеляційних скарг просили відмовити, Київський апеляційний суд 18.12.2019 ухвалив апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_7 задовольнити частково, апеляційну скаргу прокурора м. Києва ОСОБА_71 задовольнити, апеляційні скарги захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які діють в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, вирок Голосіївського районного суду м Києва від 29.08.2019 скасовано, призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 158-169)
Таким чином, оскільки вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2019 відносно ОСОБА_6 був скасований за апеляційними скаргами прокурорів, які в тому числі стосувались необхідності застосування закону про більш тяжке правопорушення та посилення покарання, колегія суддів вважає, що при новому розгляді у суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_6 покарання відповідно до ст. 65 КК України, колегія суддів враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким;
- особу винної ОСОБА_6 , яка не притягались до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відповідно до висновку судово-психіатричних експертів не виявляє будь-якого психічного розладу, застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує;
- відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують її покарання.
На підставі викладеного, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого злочину, а також враховуючи поведінку обвинуваченої, відсутність розкаяння за вчинене (обвинувачена жалкує лише себе, а не з приводу своїх дій, та не відчуває вини за наслідки), намагання перекласти відповідальність на інших осіб, колегія суддів прийшла до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_6 можливо лише в ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання в межах санкції п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення винної та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з дня винесення вироку.
Речові доказів та процесуальні витрати по справі відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу - тримання обвинуваченої під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
У постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі 663/573/17 зазначено, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Таким чином, обвинуваченій ОСОБА_6 у строк покарання підлягає зарахуванню попереднє ув'язнення відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. Закону України № 838-VIII) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 376 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити їй покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати, починаючи з 05.07.2021.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченій ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор»
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати ОСОБА_6 попереднє ув'язнення, починаючи з 06.12.2016 (день фактичного затримання) до 04.07.2021 включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в ред. Закону України № 838-VIII).
Вирок може бути оскаржений Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення, а засудженою, що перебуває під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3