Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4555/16
Провадження № 2-др/711/37/21
16 червня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді - Кондрацької Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Крикуна Олександра Адамовича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , -
Позивач ОСОБА_2 16.05.2016 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 6/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.07.2016 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задоволено та визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 6/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 54147171101.
Ухвалою суду від 02.02.2021 заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення - задоволено, заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.07.2016 скасовано та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.05.2021 на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
31.05.2021 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Крикун О.А. звернувся до суду з заявою про винесення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 421,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Свою заяву мотивує тим, що при поданні заяви про перегляд та скасування заочного рішення Придніпровського районного суд міста Черкаси від 19 липня 2016 року у вказаній справі ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 421 грн. 00 коп., оригінал квитанції від 16 листопада 2020 року міститься у матеріалах судової справи. З метою належного забезпечення професійною правовою допомогою ОСОБА_1 уклав з ним, Крикуном О.А. як адвокатом, договір про надання правової допомоги від 11листопада 2020 року. Відповідно до додаткової угоди від 22 лютого 2021 року обумовлений сторонами гонорар становить 10 000 гривень, який ОСОБА_1 має сплатити в установленому угодою порядку. Зазначає, що за матеріалами справи, позивач ОСОБА_2 з'явилася лише в одне судове засідання та категорично наполягала на задоволенні своїх позовних вимог і заперечувала проти перегляду та скасування заочного рішення, при тому, що з його боку позивачеві ОСОБА_2 були наведені очевидні та зрозумілі обставини та підстави для скасування вказаного заочного рішення. В подальшому позивач ОСОБА_2 не з'являлась у жодне судове засідання, не повідомляла про причини своєї неявки та не подавала заяви про розгляд справи за її відсутності чи відмови від позову, що зумовило тривалий розгляд справи з метою забезпечення судом процесуальних прав саме позивача ОСОБА_2 . Вказані дії позивача ОСОБА_2 та її відношення до справи, розгляд якої відбувався саме за її позовом, на його думку свідчить про недобросовісне ставлення до власних прав та обов'язків, що зумовило тривалий розгляд справи та витрати зі сторони відповідача ОСОБА_1 . Наголошує, що він, як представник відповідача приймав добросовісно участь у кожному судовому засіданні безпосередньо в суді чи шляхом відеоконференції в установленому процесуальним законом порядку, ним підготовлено заяву про перегляд та скасування заочного рішення суду, відзив на позовну заяву. Тож заявлені судові витрати є співмірними зі складністю справи, часом приділеним ним для захисту інтересів відповідача ОСОБА_7 , і в цілому такі витрати мають розумний розмір. Таким чином просить судові витрати відповідача ОСОБА_1 у вигляду судового збору в розмірі 421 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп. стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Сторони в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомленні про дату, час та місце його проведення.
Представник відповідача (заявника) Крикун О.А. в заяві щодо вирішення питання про судові витрати просив розгляд справи проводити без його участі, заяву про винесення додаткового рішення задовольнити.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 751/3840/15-ц.
Як вбачається з матеріалів заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат від 07.06.2021 та матеріалів справи № 711/4555/16 заявником, відповідачем ОСОБА_1 та його адвокатом Крикуном О.А. до суду подано лише копію договору про надання правової допомоги від 11.11.2020, ордер та копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 20.02.2021, з яких не вбачається які саме роботи та послуги, були виконані адвокатом Крикуном О.А., окрім представництва інтересів ОСОБА_1 в суді під час перегляду заочного рішення суду від 19.07.2016. Відсутні відомості, що заява про перегляд заочного рішення від 19.07.2016 була складена та оформлена саме представником ОСОБА_1 адвокатом Крикуном О.А.
Тож, всупереч ч. 3 ст. 137ЦПК ЦПК до суду не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом; документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку; доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а також інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги у даній цивільній справі.
За відсутності належних доказів здійснення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд позбавлений можливості здійснити розподіл судових витрат в цій частині, а тому у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, слід відмовити.
Що стосується стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 судового збору у сумі 421,00 грн., сплаченого при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 19.07.2016, суд зазначає таке.
Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 142 ЦПК України закріплено положення щодо розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 цієї ж статті).
Вказані положення стосуються позовних заяв та розгляду справи по суті, відшкодування судового збору сплаченого за подачу заяви про перегляд заочного рішення вказаними положеннями не передбачено.
Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено нормами ч. 9 ст. 141 ЦПК України, що виключає право відповідача вимагати про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, оскільки неявка в судові засідання ОСОБА_2 є не дією, а бездіяльністю сторони.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Отже, суд вважає, що у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення з приводу стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, які складаються із судового збору, сплаченого за заяву про перегляд заочного рішення в розмірі 421,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Крикуна Олександра Адамовича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Н. М. Кондрацька