Справа № 559/189/21
Провадження № 1-кп/559/133/2021
05 липня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно матеріали кримінального провадження №12020180040000645 по обвинуваченню
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 10 вересня 2020 року, о 11 год. 00 хв., усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, переслідуючи мету негайного повернення у своє користування вилученого 10.09.2020 року о 02 год. у нього автомобіля марки «ВАЗ 2103» р.н. НОМЕР_1 , бежевого кольору, перебуваючи у службовому кабінеті № 27 Дубенського ВП ГУ НП в Рівненській області за адресою м. Дубно вул. Пекарська, 10, Рівненської області, запропонував інспектору сектору реагування патрульної поліції №2 Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 600 гривень, які поклав на стіл перед нею, за вчинення нею дій з використанням наданого їй службового становища, а саме негайно повернути йому вилучений у нього автомобіль марки «ВАЗ 2103» р.н. НОМЕР_1 , бежевого кольору, що знаходився на території Дубенського ВП ГУНП.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченому ч.1 ст. 369 КК України визнав повністю, зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. При цьому, надав покази про те, що 10.09.2020 близько 02 год, він автомобілем марки «ВАЗ 2103», бежевого кольору, р.н. НОМЕР_1 , що перебуває у його користуванні повертався з с. Панталія, Дубенського району до місця свого проживання та був зупинений працівниками поліції, в ході чого у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки він перед тим випив дві пляшки пива. Після чого, відносно нього було складено протокол за ст. 130 КУпАІІ та працівниками поліції було вилучено його автомобіль, оскільки передати керування вказаним транспортним засобом в той момент не було кому. Тимчасово вилучений у нього автомобіль помістили на територію Дубенського ВП, оскільки продовжувати рух в стані алкогольного сп'яніння він не міг. Того ж дня, 10.09.2020, близько 10 год. 30 хв. він знову прийшов до Дубенського ВП, а саме до інспектора, яка вилучила в нього автомобіль, з проханням повернути його автомобіль, оскільки йому потрібно було хати на роботу, однак, отримав відмову, у зв'язку з тим, що вона вбачає в його стані ознаки алкогольного сп'яніння та порекомендувала прийти по автомобіль пізніше. Оскільки йому потрібно було їхати терміново на роботу автомобілем, з метою повернення останнього працівниками поліції перебуваючи в приміщенні Дубенського РВП ГУНП у Рівненській області, із кишені власної куртки дістав грошові кошти в сумі 600 гривень, купюрами по 200 гривень та поклав на стіл перед інспектором поліції, та повідомив, що автомобіль йому потрібен вже. На його дії інспектор повідомила йому, що за надання неправомірної вигоди працівнику поліції наступає кримінальна відповідальність та повідомила про дану подію на лінію 102, а його попросила залишитись до прибуття слідчо- оперативної групи. В подальшому, вказані гроші, які він передавав інспектору в присутності двох понятих були вилучені та опечатані.
Оскільки, викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого кримінального правопорушення обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, який вважав за недоцільне досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. Фактичні обставини справи суд вважає встановленими та винність обвинуваченого доведеною. Враховуючи вищезазначене, суд визначив за недоцільне дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зм0іст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.369 КК України - як надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Як передбачено ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даних про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують його.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, які передбачені ст.66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, які передбачені ст.67 КК України, по справі не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, у відповідності до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення.
Щодо обрання міри покарання обвинуваченому, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, відомості про особу обвинуваченого, який є не судимим, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває, повного визнання вини обвинуваченим у скоєному, відсутність обставин, що обтяжують покарання. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 в межах санкції ч.1 ст.369 КК України, а саме у виді штрафу, розміром однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався та підстав для його застосування судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази у кримінальному проваджені:
-грошові кошти в сумі 600 гривень, які поміщено у сейф -пакет «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ, серійний номер № ЕХР0253173- конфіскувати в дохід держави.
-відео з нагрудного реєстратора працівника поліції, поміщеного на оптичний DVD-R диск- залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Рівненського Апеляційного суду протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_1