Справа № 559/1394/21
Провадження № 3/559/618/2021
02 липня 2021 року місто Дубно Рівненська область
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Дубенського РВП ГУНП України в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідка про звільнення серії ТЕР №05717 від 11.10.2019, жит. АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 187 ч.2 КУпАП, роз'яснивши ст. 268 КУпАП, -
25.06.2021 вищезазначені матеріали надійшли до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 31.06.2021 серії ВАБ №340683, 24.05.2021 близько 01 год. 50 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , була відсутня, чим порушила Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/773/20 від 26.06.2020 про встановлення адміністративного нагляду, а саме п. 2.
У судові засідання ОСОБА_1 25.06.2021, 29.06.2021 не з'явилася, у зв'язку із чим було винесено 29.06.2021 постанову про привід правопорушниці в судове засідання на 02.07.2021.
У судовому засіданні 02.07.2021 ОСОБА_1 пояснила, що не пам'ятає, чи була того дня вдома.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.187 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) нереєстрація в органі Національної поліції -
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Отже, з метою встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні судом досліджено матеріали справи які складаються із:
-Протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №340683 від 31.05.2021(а.с.2);
-Копії особистої карти (а.с.3);
-Копії довідки про звільнення ОСОБА_1 (а.с.4);
-Копії постанови від 03.02.2021 №559/226/21(а.с.5);
копії ухвали №559/773/20 від 26.06.2020(а.с.6).
Доказів відсутності ОСОБА_1 за місцем проживання 24.05.2021 близько 01 год. 50 хв. суду надано не було.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
Достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.2 КУпАП, суду надано не було.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016р.)
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Оцінивши наявні матеріали справи, вважаю, що відсутні достатні докази для встановлення вини ОСОБА_1 , тому приходжу до висновку про обґрунтованість закриття провадження у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283,284, ч. 2 ст.187 КУпАП України, -
Закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 187 КУпАП, в зв'язку з відсутню події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя Р.В.Ралець