Справа № 559/794/20
Провадження № 2/559/819/2021
25 червня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.,
секретаря судового засідання Федорук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні з викликом сторін в залі суду м.Дубно цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що звідповідачем по справі перебували у шлюбі з 15 травня 2015 року. Від шлюбу мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач участі у вихованні та утриманні дитини не бере, матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку не надає. Домовленості щодо стягнення аліментів між ними не досягнуто, що змусило її звернутись до суду. Відповідач є фізично здоровим, може працювати та сплачувати аліменти на утримання сина. Згідно уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі, в розмірі 1500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі, в розмірі 1500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав уточнені позовні вимоги, згідний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1500 грн. щомісячно.
Заслухавши учасників, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі,зареєстрованому 15.05.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дубенського міськрайоного управління юстиції у Рівненській області, який розірвано рішенням Дубенського міськрайонного суду від 11 грудня 2020 року (а.с. 7).
Від шлюбу мають сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свідоцтві про народження якого сторони зазначені батьками (а.с. 8).
Згідно інформації амбулаторії 33 КНП «ЦПМСД» Дубенської міської ради, дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на «Д» обліку з діагнозом: рекурентні обструктивні бронхіти, часто хворіючи дитина (а.с. 9).
Як свідчить виписка з медичної картки стаціонарного хворого №5471, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має заключий діагноз:змішана астма бронхіальна астма 2 персистуючий перебіг ст. загострення ДН1 (а.с. 23).
ОСОБА_2 перебуває на обліку з діагнозом хронічний гастрит, сколіоз, остеохондроз хребта, деформуючий спондильоз, про що свідчать консультативні виписки та епікриз (а.с. 80-82).
Згідно довідки ТОВ «Житловик» ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 (а.с. 83).
Частиною 1 ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, визнання позову відповідачем, суд вважає, що є підстави для призначення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень на дитину щомісячно. Вказаний розмір аліментів не є завищеним в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку та потреб дитини.
Вимоги позивачки відносно індексації аліментів задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, державним виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. Тобто обов'язок проведення індексації покладено на виконавця, в провадженні якого перебуває виконавче провадження зі стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141 ЦПК України 840 гривень 80 копійок судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 180-185 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 травня 2020 року і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (в особі Державної судової адміністрації України) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 01.07.2021
Суддя: Р.В. Ралець