Справа № 168/210/21
Провадження № 2/168/107/21
27 травня 2021 року смт Стара Вижівка
Старовижівський районнний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Назарука О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Таксюк О.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
23 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час навчання.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він є сином відповідача, шлюб між батьками було розірвано ще 11 листопада 2014 року та матір'ю було укладено новий шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла. Батько разом з позивачем не проживає, останній проживає зі своїми дідом та бабою, батьками покійної матері. Зазначає, що відповідач, ОСОБА_1 є фізично здоровою та працездатною особою, офіційно працює на державному підприємстві «Старовижівське лісове господарство» та отримує регулярний дохід, проте, матеріальної допомоги на утримання позивача у добровільному порядку не надає. На даний час позивач досяг повноліття, не працює, є студентом 2-го курсу факультету іноземної філології денної форми навчання за державним замовленням Волинського національного університету імені Лесі Українки, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька на своє утримання. Дід і баба позивача не в змозі самостійно забезпечити всі його потреби, пов'язані з навчанням, а відповідач допомогу на його утримання не надає, хоча має таку змогу. Отож, позивач просить суд стягнути аліменти на своє утримання в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення позивачем 23-річного віку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, через екзаменаційну сесію, позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про повне визнання позовних вимог та готовність оплати аліментів, судове засідання просив проводити за його відсутності.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, тому суд вирішує позовні вимоги за наявними матеріалами справи.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Сімейного кодексу України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06 грудня 2002 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Старовижівського районного управління юстиції Волинської області (а.с.9).
Як вбачається з довідки №03/703 від 16 березня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається в Волинському національному університеті імені Лесі Українки денної форми здобуття вищої освіти факультету іноземної філології на ІІ курсі за державним замовленням. Термін закінчення навчання 30 червня 2023 року. (а.с.12)
Факт смерті матері позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 11 лютого 2016 року. (а.с.13)
Зміну прізвища матері позивача з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 підтверджує свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 видане 12 листопада 2014 року. (а.с.11)
Довідкою про склад сім'ї №228 від 17 березня 2021 року виданій Старовижівською селищною радою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є дідом позивача стверджується факт їх спільного проживання по АДРЕСА_1 . (а.с.14)
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси осіб, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За змістом частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності зі статтею 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У відповідності до статті 200 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 ЦПК України.
У постанові 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір аліментів, який необхідно стягувати з відповідача на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд враховує також положення СК України у відповідності із яким, правове зобов'язання по утриманню повнолітніх дітей, які продовжують навчання покладено в рівній мірі на обох батьків, батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які навчаються, за умови, що вони можуть надавати таку допомогу, а повнолітня дитина потребує допомоги у зв'язку із навчанням.
За змістом статті 199 СК України обов'язок утримувати повнолітнього доньку (сина), яка (який) продовжує навчання, покладено на обох батьків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на утриманні своїх діда та баби, батьків покійної матері, продовжує навчання та потребує допомоги батька в зв'язку з навчанням.
Відповідач має змогу сплачувати аліменти на повнолітнього сина, в зв'язку з його навчанням, оскільки працює, має стабільний дохід. Доказів зворотного суду відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалась позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовільнити, так як повнолітній син відповідача продовжує навчання, в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, знаходиться на утриманні батьків матері, тому суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Тому, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х річного віку, щомісячно.
Суд зазначає, що частиною 2 статті 199 Сімейного кодексу України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
На думку суду, такий розмір аліментів не є завищеним в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку повнолітнього сина відповідача, його потреб та матеріального стану сторін.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при пред'явленні позову про стягнення аліментів до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати по справі у виді судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України, з огляду на визнання позову відповідачем на стадії підготовчого провадження, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача 50% судового збору в сумі 454 грн.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2-4, 6, 9, 12, 18, 79, 80-85, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.180-184, 191, 199-201 Сімейного Кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання - задовільнити повністю.
Стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на його утримання, на час навчання, в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) з ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 23 березня 2021 року, тобто з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення ОСОБА_1 навчання, за умови його продовження, але не більше ніж до досягнення ним 23-х річного віку, допустивши рішення суду негайному виконанню щодо стягнення аліментів в межах місячної суми платежу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 265 ЦПК України інформація щодо сторін у справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 17 травня 2017 року органом 0725; РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо паспорта інформація невідома, РНОКПП: НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Назарук