Апеляційне провадження № 22-ц/824/5894/2021
5 липня 2021 року м. Київ
Унікальний номер 761/18186/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Головачова Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Комунальної організації «Київмедспецтранс» та ОСОБА_1 ,
на рішення Шевченківського районного суду м.Києва, ухваленого 25 січня 2021 року в приміщенні суду під головуванням судді Осаулова О.О.,-
В червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Комунальної організації «Київмедспецтранс», третя особа ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 29.11.2019 відбулась ДТП за участі автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 , та автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Власником автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , є Комунальна організація «Київмедспецтранс», а автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , - ОСОБА_4 .
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Peugeot» була застрахована в ПрАТ «УПСК».
29.11.2019 ОСОБА_3 звернувся в ПрАТ «УПСК» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно звіту про оцінку вартості майнової шкоди розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , складає 55 255,04 грн, вартість відновлювального ремонту - 134 791,11 грн.
05.05.2020 від ПрАТ «УПСК» отримано страхове відшкодування в розмірі 55 276,23 грн.
За відновлювальний ремонт транспортного засобу «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , позивачем виплачено 145 653,50 грн.
Різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою склала 90 377,27 грн.
У зв'язку з викладеним, просив стягнути з відповідача 90 377,27 грн. матеріальної шкоди, а також витрат за складення звіту про визначення вартості збитку в сумі 1500,00 грн та судового збору в розмірі 904,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з КО «Київмедспецтранс» на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти в розмірі - 72 224 грн. 27 коп., витрати за проведення звіту про оцінку в сумі - 1500 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі - 840 грн. 80 коп., а всього в сумі - 74 565 грн. 07 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник третьої особи адвокат Пучко В.Д. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, зокрема, що поза увагою суду залишився факт того, що позивачем не подано належних та допустимих доказів щодо факту завдання шкоди.
До того ж, автомобіль позивача був застрахований з лімітом відповідальності за завдання майнової шкоди у розмірі 100 000,00 грн. Пояснюючи, що страховиком позивачу виплачено 55 276,23 грн, не надав доказів такої виплати, а також заяви про оскарження наданої виплати страхового відшкодування для отримання належного страхового відшкодування.
Суд не звернув увагу й на те, що звіт ФОП ОСОБА_5 щодо оцінки матеріального збитку № 1640 не є висновком експерта, а тому не міг бути покладений в основу судового рішення, як належний доказ.
Не погодився з судовим рішенням і відповідач, який через свого представника також подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вказує на те, що цивільно-правова відповідальність автомобіля швидкої допомоги була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», проте висновку експерта про розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, складеним аварійним комісаром вказаної страхової компанії або на замовлення страховика немає.
Також суд, в порушення вимог процесуального права вважав доведеними обставини настання майнової шкоди і підстави для її виплати, однак позивачем доказів останнього до суду не надано.
Звертає увагу на копію документу, надану на підтвердження страхової виплати та вказує, що з неї неможливо встановити, що це є виписка про зарахування коштів страхової виплати.
Вважає, що ненадання доказу звернення до страхової компанії, звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту, складеного експертом страхової компанії завдавача шкоди, позбавляє позивача права звертатися за відшкодуванням шкоди безпосередньо до відповідача.
Також позивачем одночасно з відновлювальним ремонтом замовлено роботи, що не були пов'язані з ДТП.
У відзивах на апеляційні скарги представник позивача ОСОБА_6 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 є власником автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 12)
29.11.2019 року о 09 год. 00 хв. в м. Києві при виїзді на перехрестя вул. М. Гречка та вул. Стеценка, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі автомобілю «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з лівого боку по вул. Стеценка та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.12 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2020 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок. (а.с. 17-18)
У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «УПСК» на підставі полісу №АО3885986. (а.с. 19)
На а.с. 20 - копія полісу №АО3885986 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , власник - Комунальна організація «Київмедспецтранс», строк дії по з 31.05.2019 р. по 30.05.2020 р., розмір франшизи - 0, страхова сума за шкоду, заподіяну майну,- 100000,00 грн. (а.с. 20)
29.11.2019 ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «УПСК» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування. (а.с. 21-22)
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, враховуючи, що до суми завданої шкоди включені витрати на деталі, які не були пошкоджені при ДТП, вважав доведеними фактичні витрати на ремонт автомобіля в розмірі 72 24,27 грн. Також вважав доведеними витрати на звіт про оцінку в сумі 1 500 грн.
Апеляційний суд не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п. 22.1 ст. 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження. Умови щодо визначення вартості відновлювального ремонту без технічного огляду КТЗ зазначені в пункті 5.1 цієї Методики.
У зазначених у пункті 5.1 розділу V цієї Методики випадках орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), визначає обсяги ремонтних робіт з відновлення КТЗ або характер та обсяг його пошкоджень.
Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц викладений правовий висновок, що відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
З наведених обставин справи вибачається, що знайшли своє підтвердження обставини дорожньо-транспортної пригоди 29 листопада 2019 року, за участю позивача та третьої особи, який є працівником відповідача у справі та наявності вини останнього у ній. Також встановлено, що транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень.
Відповідальність відповідача була застрахована, і при укладенні договору страхування страхова сума (страховий ліміт) був визначений у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.
На підставі здійсненого Звіту про оцінку вартості майнової коди № 640 від 12.12.2019 та розрахунку матеріального збитку позивачем подано заяву про страхове відшкодування і ПрАТ "УПСК" 05.05.2020 виплатила позивачу 55 276,23 грн.
Доводи апеляційних скарг стосовно того, що позивачем не подано доказів страхової виплати спростовуються матеріалами справи, в свою чергу відповідачем та третьою особою доказів відсутності такої виплати не надано.
Таким чином, позивач погодився на здійснення йому страхового відшкодування у розмірі меншому ніж страховий ліміт відповідальності відповідача.
Однак, вказана виплата та правовідносини, які виникли між позивачем та страховою компанією відповідача не можуть впливати на права та обв'язки, які виникли у страхової компанії та відповідача за умовами договору страхування укладеного між ними.
Згідно звіту №1640 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ, складеного ФОП ОСОБА_5 12.12.2019, 29.11.2019 на замовлення ОСОБА_4 було проведено оцінку вартості (розміру) збитків автомобілю «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , за яким вартість відновлювального ремонту автомобіля - 134791,11 грн, коефіцієнт зносу - 0,675, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 55 255,04 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, складає 55255,04 грн. (а.с. 25-71)
На підтвердження виплати страхового відшкодування позивачем було надано скріншот банківського переказу, за яким 05.05.2020 р. було перераховано 55276,23 грн страхового відшкодування згідно страхового акту № ОТs/02, Subaru AA1888MT.
Згідно наряду замовлення №7430 від 29.11.2019 р., виготовленого ФОП ОСОБА_7 , вартість послуг та товарів за ремонт автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , складає 92995,50 грн. (а.с. 76-77)
З акту про надання послуг №5747 від 27.12.2019 р. вбачається, що роботи були виконані, претензій сторони не мають, 24.12.2019 р. було оплачено 45000,00 грн, 25.12.2019 р. - 30263,50 грн, 27.12.2020 р. - 17732,00 грн, що підтверджується копіями фіскальних чеків. (а.с. 80)
Згідно наряду замовлення №7658 від 09.12.2019 р., виготовленого ФОП ОСОБА_7 , вартість послуг та товарів за ремонт автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , складає 52658,00 грн. (а.с. 78)
З акту про надання послуг №5692 від 24.12.2019 р. вбачається, що роботи були виконані, претензій сторони не мають, 26.12.2019 р. було оплачено 40 000,00 грн, 25.12.2019 р. -12658,00 грн, що підтверджується копіями фіскальних чеків. (а.с. 79)
В ході розгляду справи в суді першої інстанції, а також звертаючись з апеляційними скаргами відповідач та третя особа не заявляли клопотання про проведення експертизи для встановлення розміру шкоди.
До того ж 06.12.2019 було проведено огляд автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , в присутності представника ПрАТ «УПСК» (а.с. 40-41).
А тому, звіт про оцінку від 12.12.2019 є належним та допустимим доказом вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ.
Доводи апеляційних скарг в цій частині є безпідставними.
В силу положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
За відновлюваний ремонт автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 , позивачем було сплачено 145 653,50 грн. При цьому, ПрАТ «УПСК» виплатило 55276,23 грн. страхового відшкодування. Тобто, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 90 377,27 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду щодо того, що до вказаної суми безпідставно включено витрати на дві штуки вала привідного переднього (а.с. 76), оскільки згідно ремонтної калькуляції (а.с.44) вбачається необхідність заміни лише одного приводного валу. Тому, суд виходить з того, що позивачем доведено фактичні витрати на ремонт автомобіля внаслідок ДТП в розмірі 72 224,27 грн. за виключення витрат на один передній привідний вал в розмірі 18 153,00 грн. (виключено передній, оскільки привідний потрібно)
Таким чином, сума матеріального збитку завданого позивачу має бути зменшена на суму страхового ліміту, а не на суму страхового відшкодування, так як обсяг відповідальність страховика не був вичерпаний і позивач погодився на такі умови. Тобто від суми 145 653,50 грн. необхідно відняти 100 000,00 грн., які становлять страховий ліміт, а також виключити витрати на один передній привідний вал в розмірі 18 153,00 грн.
А отже до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 27 500,50 грн., яка становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Враховуючи вищевикладене, слід частково погодитись з доводами апеляційних скарг щодо невірного визначення судом першої інстанції розміру матеріального збитку.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав їм неналежну правову оцінку та не застосував норми матеріального права та висновки Верховного Суду.
Проте доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження частково. Позовні вимоги також підлягають задоволенню частково. А отже скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд постановляє нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог частково.
Відповідно до ст. 133 ч.1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ст. 133 ч. 3 п. 4 ЦПК України).
Згідно ст. 34.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Вартість робіт щодо складання звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди складає 1500,00 грн, які 06.12.2019 р. були перераховані ФОП ОСОБА_5 (а.с. 74)
Згідно згідно ст. 133 ч. 3 п. 4 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1500,00 грн витрат на проведення звіту про оцінку.
На підставі ст. 141 ЦПК України перегляду підлягає і питання компенсації судових витрат, з урахуванням принципу пропорційності та наявності підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та заявлених позовних вимог.
Позовні вимоги були заявлені на суму 90377,27 грн, проте задоволені на суму 27500,050 грн, що становить 30,4 % від заявлених вимог.
Тобто з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 276,03 грн.
Відповідачем та третьою особою при зверненні до суду з апеляційними скаргами сплачено по 1 356,00 грн судового збору (ас.204,221).
Тому і компенсації з позивача на користь відповідача та третьої особи підлягають судові витрати, в розмірі що становить 30,4 % від сплаченого судового збору за подачу ними апеляційних скарг, тобто по 412,22 грн.
Шляхом проведення взаємозаліку до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає 136,19 грн (412,22-276,03), з позивача на користь третьої особи - 412,22 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційні скарги Комунальної організації «Київмедспецтранс» та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 січня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з Комунальної організації "Київмедспецтранс" (ЄДРПОУ 01993807) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) 27 500 (двадцять сім тисяч п'ятсот) грн. 50 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. витрат за проведення звіту про оцінку майна.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь Комунальної організації "Київмедспецтранс" (ЄДРПОУ 01993807) судовий збір в розмірі 136 (сто тридцять шість) грн. 19 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 412 (чотириста дванадцять) грн. 22 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: