Справа № 160/518/14-ц Провадження № 6/931/4/21
05.07.2021 року смт Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,
за участю: секретаря - Гупалик А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача його правонаступником у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01.06.2021 року ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося в суд із заявою про заміну стягувача його правонаступником у вказаній цивільній справі.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області № 160/518/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором № 013-02501-141212 від 14.12.2012 року.
Відповідно до інформації з сайту Міністерства юстиції України виконавче провадження стосовно боржника, на момент подачі заяви, відсутнє. Електронна або інша адреса боржника невідома.
20.02.2018 року ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору № 248/К відступив на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги за кредитним договором № 013-02501-141212 від 14.12.2012 року.
Просить замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі № 160/518/14-ц.
Представник заявника в судове засідання не з'явився. У заяві просив її розгляд проводити без його участі.
Боржник ОСОБА_1 та представник ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з'явились, хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, зокрема, боржника - за його зареєстрованим місцем проживання. Їх неявка відповідно до ч. 3 ст.442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 31.07.2014 у справі №160/518/14-ц позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 013-02501-141212 від 14.12.2012 задоволено повністю.
20.02.2018 року між ПАТ "ДельтаБанк" та ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги №248/К, в тому числі, за кредитним договором № 013-02501-141212 від 14.12.2012 в сумі 65225,00 грн.
З доданих до заяви про заміну стягувача матеріалів, суд не встановив наявність відкритого виконавчого провадження, в якому необхідно провести заміну стягувача.
Однак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 442 ЦПК України наявність відкритого виконавчого провадження не є обов'язковим. Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) єрізновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.
У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом статті 512 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» слід задовольнити та замінити стягувача ПАТ "Дельта Банк" його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» , суд
Заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити стягувача ПАТ "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігора Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239) за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ "ДельтаБанк" боргу за кредитним договором № 013-02501-141212 від 14.12.2012.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба