Справа №759/1711/17 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3047/2021 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.ст.176, 183 КПК України
30 червня 2021 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме до 01 серпня 2021 року.
Зазначене рішення обґрунтоване тим, що прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені п.1, п.2, п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні, у тому числі, особливо тяжкого злочину (ч.2 ст. 115 КК України), санкція якої передбачає довічне позбавлення волі. Крім того, за час розгляду кримінального провадження ОСОБА_7 неодноразово не з'являвся в судові засідання, причини своєї неявки не повідомляв, за вказаною адресою проживання не знаходився, був оголошений в розшук, у зв'язку з чим є ризики, що він буде і надалі переховуватись від суду (ризик переховування), може незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прийнято до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 а саме те, що він одружений, має двох малолітніх дітей, має місце реєстрації та проживання у м. Києві, стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою. При цьому, дані про особу обвинуваченого, сталість його соціальних зв'язків, наявність місця реєстрації та проживання, родини, з урахуванням фактичних обставин справи, не переважають існуючих ризиків.
Не погоджуючись із вказаним рішеннямзахисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, у якій він просить ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, в частині продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб - скасувати, і постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час за адресою його реєстрації і фактичного проживання: АДРЕСА_1 , заборонивши покидати місце проживання у період з 23 години до 06 години наступного дня.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що обвинуваченому та захиснику не було вручено клопотання про продовження запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою, тому його розгляд є істотним і грубим порушенням права на захист.
Судом не виконано вимоги статей 194 та 199 КПК України, оскільки прокурором до письмового клопотання не було надано, а в судовому засіданні не запропоновано суду дослідити докази. Тому суд був позбавлений можливості оцінювати як обґрунтованість обвинувачення, так і ризики, так і їхню динаміку, так і доцільність альтернативних запобіжних заходів.
Висновки суду першої інстанції про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України не ґрунтуються на жодному доказі і не відповідають реальним фактичним обставинам.
Наведена кваліфікація інкримінованої ОСОБА_7 злочинної діяльності суперечить фабулі кримінального правопорушення. За цей час обвинувачений не здійснив жодної з дій, передбаченої ч.1 ст.177 КПК України. Він лише порушив процесуальну поведінку в єдиний спосіб: не з'являвся за викликами до суду, але при цьому писав листи, в яких пояснював мотиви такої поведінки.
Також захисник звертає увагу, що суд першої інстанції мав вагомі підстави для висновку, щодо застосування іншого запобіжного заходу, такого як домашній арешт, який міг би забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і запобігти ризикам, адже наявні об'єктивні підстави вбачати лише один ризик переховування, котрий не становить суспільної небезпеки. До того ж, суд мав об'єктивні дані, щоб зрозуміти причини поведінки ОСОБА_7 , який боїться розлучитися з сім'єю. Отже, домашній арешт був би найдоцільнішим запобіжним заходом як в інтересах судочинства, так і в інтересах суспільства.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону районним судом було дотримано в повному обсязі.
Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Правовими приписами ст.331 КПК України встановлено, що за наслідками розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.115 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі.
Обвинувачений одружений, має двох малолітніх дітей, має місце реєстрації та проживання у м. Києві, стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою. При цьому, дані про особу обвинуваченого, сталість його соціальних зв'язків, наявність місця реєстрації та проживання, родини, з урахуванням фактичних обставин справи, не переважають існуючих ризиків. Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про існування ризиків, що він буде і надалі переховуватись від суду (ризик переховування), може незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведені в апеляційній скарзі дані про особу обвинуваченого, самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнута на даний час шляхом застосування до нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також твердження сторони захисту, що стороною обвинувачення не доведено, що заявлені ризики не зменшились або з'явились нові обставини, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які на даний час виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 та встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме до 01 серпня 2021 року, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :