Справа № 367/7472/17 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3005/2021 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.364 КК України
30 червня 2021 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 травня 2021 року, якою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сміле Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.364 КК України на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015110000000358 від 20.07.2015 року за обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 КК України - закрито.
Стягнуто зі ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 106 531 (сто шість тисяч п'ятсот тридцять одну) грн. 44 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з моменту вчинення кримінальних правопорушень минуло більше 10 років, а санкція вказаного кримінального правопорушення передбачає максимальне покарання до 6 років позбавлення волі, тому ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, у якій він просить змінити ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26.05.2021 року, а саме постановити ухвалу, якою звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.364 КК України на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012110000000358 від 20.07.2015 за обвинуваченням ОСОБА_8 - закрити. Звільнити ОСОБА_8 від оплати процесуальних витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, дане кримінальне провадження не відповідає вимогам КПК України. Висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, суд допустив порушення вимог кримінального процесуального закону.
Захисник вказує, що про стягнення зі ОСОБА_8 процесуальних витрат ніхто не заявляв клопотання. Захисник зазначає, що заявлення клопотання про приєднання до кримінального провадження довідок про витрати на проведення судових експертиз та постанов про приєднання речових доказів, тим більше до призначення обвинувального акту до розгляду - не передбачено КПК України. Разом з тим, прокурор в судовому засіданні клопотала про приєднання до матеріалів кримінального провадження довідок про витрати на проведення експертиз та постанов про приєднання речових доказів до справи. При цьому не просила стягнути будь-які витрати з обвинуваченого. Таке клопотання прокурора не підлягало розгляду.
Крім того, захисник вказує, що в ухвалі суду не зазначено з чого складається сума судових витрат, з яких сум утворилась ця загальна сума, чому в обвинувальному акті зазначена інша сума (97 603,44). Не розписано калькуляцію судових витрат. Окрім того, не досліджено обґрунтованість нарахувань, дотримання методики розрахунку, обсяг та достовірність об'ємів проведення експертизи - що може бути виключно предметом спору в порядку цивільного судочинства.
Щодо стягнення судових витрат зі ОСОБА_8 захисник зазначає, що в ухвалі суду відсутні відомості щодо встановлення його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, а відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта лише у разі ухвалення обвинувального вироку.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу необґрунтованою, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 оскаржує ухвалу суду першої інстанції виключно в частині вирішення питання про процесуальні витрати, а саме витрат на проведення експертиз, тому суд апеляційної інстанції перевіряє рішення в цій частині.
Як вбачається зі змісту ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, судом апеляційної інстанції вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримано в повному обсязі.
За приписами ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалі.
Суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року по справі №598/1781/17 про те, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вказані обставини, доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального законодавства вирішивши питання про стягнення витрат на експертизу за відсутності про це клопотання, не заслуговують на увагу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються, в тому числі, із витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Витрати органу досудового розслідування на проведення експертиз в сумі 106 531 грн. 44 коп. виникли та пов'язані зі здійсненням даного кримінального провадження.
На їх підтвердження прокурором до суду першої інстанції було подано довідки щодо фактичної вартості проведених експертиз у кримінальному провадженні (а.п. 1-11 т.3).
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Колегія суддів звертає увагу, що передумовою звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України є вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, тобто, звільнити від кримінальної відповідальності можна лише у випадку, якщо є підстави такої відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та зі змісту оскаржуваної ухвали, ОСОБА_8 не заперечував проти закриття судом кримінального провадження за нереабілітуючих підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що дійсно у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності відсутні кримінально-правові наслідки діяння, які визначаються законом про кримінальну відповідальність, проте це не пов'язано з процесуальними відносинами (процесуальні витрати) та матеріально-правовими (матеріальна та моральна шкода).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення зі ОСОБА_8 на користь держави витрат, понесених у зв'язку з проведенням експертиз.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до переконання, що підстави для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 травня 2021 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Головуючий:
Судді: