1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 24 червня 2021 року, апеляційну скаргу з доповненням прокурора відділу міжнародно-правового співробітництва Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Махачкала, Російської Федерації, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого директором в ТОВ «Варго Форм», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації,
за участі: прокурора захисника особи, щодо якої здійснюється екстрадиційна перевірка перекладача ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про застосування екстрадиційного арешту відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , обрано йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 20 травня 2021 року, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та визнати наявність підстав для утримання під вартою громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , строком на 60 днів, до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності та здійснення фактичної передачі компетентним органом Російської Федерації.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи.
24 травня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли доповнення прокурора, в яких зазначено, в матеріалах справи відсутні докази того, що дружина ОСОБА_6 вагітна.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про підтримання апеляційної скарги, пояснення захисника та особи, щодо якої здійснюється екстрадиційна перевірка, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити в силі ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, співробітниками Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України 11 лютого 2021 року об 14 год. 15 хв. за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, б. 7 затримано громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно обліків бази даних Інтерпол, ОСОБА_6 перебуває у міжнародному розшуку з метою арешту та екстрадиції до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159 (шахрайство, тобто крадіжка чужого майна шляхом обману, скоєне особою з використанням свого службового становища, організованою групою, в особливо великому розмірі) КК Російської Федерації.
До Київської міської прокуратури з Офісу Генерального прокурора 22 березня 2021 року надійшов запит компетентних органів Російської Федерації про видачу громадянина цієї держави ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності, та надано доручення на проведення екстрадиційної перевірки, яка на даний час розпочата та триває.
Відповідно до наданих іноземною стороною документів, постановою слідчого від 16 березня 2019 року ОСОБА_6 притягнуто в якості обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації.
Крім того, постановою Кіровського районного суду м. Махачкала від 29 березня 2019 року щодо нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Постановою слідчого від 14 березня 2018 року ОСОБА_6 оголошено у розшук на території Російської Федерації, та в подальшому, а саме 24 березня 2018 року, оголошено у міжнародний розшук.
Іноземною стороною надано документи про належність його до громадянства Російської Федерації.
Компетентними органами Російської Федерації прийнято рішення про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року до ОСОБА_6 застосовано тимчасовий арешт, на строк 40 діб, до 22 березня 2021 року.
Інкримінований компетентними органами Російської Федерації ОСОБА_6 злочин, передбачений ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації, є екстрадиційним, оскільки відповідає злочину, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачено покарання на строк від 7 до 12 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади.
Строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності за вказаний злочин не закінчився.
22 березня 2021 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про визнання наявність підстав для утримання під вартою громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , строком на 60 днів, до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та здійснення фактичної передачі компетентним органом Російської Федерації.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року у задоволенні клопотання відмовлено, обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 20 травня 2021 року, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді, вважає його законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Положеннями ст. 584 КПК України екстрадиційний арешт застосовується з метою забезпечення видачі особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
Екстрадиційний арешт застосовується у разі наявності підстав вважати, що суб'єкт може ухилятися від уповноважених органів державної влади та суду, з метою забезпечення видачі особи компетентним органам запитуваної держави.
Згідно з ч. 4 ст. ст. 584 КПК України, при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями КПК України та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 585 КПК України за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом). При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під ватою, слідчий суддя обов'язково враховує:
- відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
- тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
- вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
- міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано.
Зокрема, як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих першим заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив особу, відносно якої вирішувалося питання про продовження строку тримання під вартою для забезпечення видачі її (екстрадиційний арешт), вивчив наявні матеріали екстрадиційної перевірки і, заслухавши думку прокурора, захисника та особи, видача якої запитується, встановив, наявність у ОСОБА_6 визначеного місця проживання на території України, соціальних та сімейних зв'язків на території України, перебування його в офіційному шлюбі, вагітної дружини, двох дітей на утриманні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, з урахуванням положень ст. 585 КПК України, прийшов до правильного висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання можливим спробам ОСОБА_6 переховуватись, з метою уникнення передачі його компетентним органам Російської Республіки, та належним чином мотивував своє рішення.
Враховуючи викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли перешкодити слідчому судді ухвалили законне та обґрунтоване рішення, колегію суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про застосування екстрадиційного арешту відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , обрано йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 20 травня 2021 року, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу міжнародно-правового співробітництва Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/10541/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11
Провадження № 11сс/824/2561/2021 Доповідач ОСОБА_10
Категорія ст.584 КПК