22 червня 2021 року місто Київ
справа № 761/5753/19
апеляційне провадження № 22-ц/824/5226/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
за участю секретаря судового засідання: Коцюрби Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Кондратенко О.О. від 5 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне Агентство "112-Україна" про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу "112-Україна" у випусках новин від 16 години та від 21 години озвучено інформацію про причетність позивачів до викритих у місті Хуст Закарпатської області злочинів, пов'язаних з наркоторгівлею та про проведення напередодні у їх помешканнях обшуків, а саме: "Серед фігурантів кримінального провадження - колишній помічник нардепів попередніх скликань, а нині безнісмен - ОСОБА_4 , раніше засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також член громадської організації "Доста Закарпаття" ОСОБА_7 . Усі - громадяни України. Нагадаємо - обшуки в помешканнях чоловіків розпочалися ще напередодні". При цьому були продемонстровані світлини ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що поширена відповідачем інформація є неправдивою, позивачі просили: визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує немайнові права, завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 озвученої ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" в прямому ефірі телеканалу "112-Україна" 13 грудня 2018 року у випуску новин від 16 години (з 16 години 08 хвилин 24 секунди по 08 хвилин 44 секунди) та від 21 годин (з 06 хвилин 00 секунд по 06 хвилин 20 секунд) інформацію, а саме: "Серед фігурантів кримінального провадження - колишній помічних нардепів попередніх скликань, а нині бізнесмен - ОСОБА_4 , раніше засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також член громадської організації "Доста Закарпаття" ОСОБА_7 . Усі - громадяни України. Нагадаємо - обшуки в помешканнях чоловіків розпочалися ще напередодні"; зобов'язати ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" спростувати недостовірну інформацію у спосіб, аналогічний до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію, а саме: у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили у прямому ефірі на телеканалі "112-Україна"у випусках новин о 16 годині та 21 годині озвучити (без внесення правок, коментарів, тощо) наступне: "Озвучена працівниками телеканалу "112-Україна" в прямому ефірі 13 грудня 2018 року у випусках новин о 16 годині та 21 годині інформація, а саме: "Серед фігурантів кримінального провадження - колишній помічних нардепів попередніх скликань, а нині бізнесмен - ОСОБА_4 , раніше засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також член громадської організації "Доста Закарпаття" ОСОБА_7 . Усі - громадяни України. Нагадаємо - обшуки в помешканнях чоловіків розпочалися ще напередодні", є недостовірною та не відповідає дійсності; зобов'язати ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" вилучити вказану інформацію з офіційного сайту телеканалу "112-Україна"; стягнути з ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 100 000 грн. кожному.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 5 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивачами не доведено, що саме ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" є розповсюджувачем інформації, яка була оприлюднена в прямому ефірі телеканалу "112-Україна" 13 грудня 2018 року у випусках новин від 16 години та від 21 години.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що висновок суду про неналежність відповідача у справі є помилковим, оскільки матеріали справи не містять доказів, що відповідач не здійснює діяльність у галузі телебачення та радіомовленні, а його відсутність у державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення не свідчить про нездійснення такої діяльності. Крім того, суд незаконно відмовив у залученні до участі у справі співвідповідачів ТОВ "Аріадна ТВ", ТОВ "Лідер ТВ", ТОВ "Новий формат ТВ", ТОВ "Партнер ТВ", ТОВ "ТВ Вибір", ТОВ " Телерадіокомпанія "112-ТВ".
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що відповідач не отримував ліцензію на телевізійне мовлення та ніколи його не здійснював, а тому не розповсюджував інформацію відносно позивачів.
Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу до суду не подали.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" - Романюк І.М. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статі 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що підставою для звернення позивачів до суду стало опублікування в ефірі телеканалу "112-Україна" у випусках новин від 13 грудня 2018 року о 16 годині та о 21 годині інформації про причетність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до викритих у місті Хуст Закарпатської області злочинів, пов'язаних з наркоторгівлею та про проведення напередодні у їх помешканнях обшуків, а саме: "Серед фігурантів кримінального провадження - колишній помічник нардепів попередніх скликань, а нині безнісмен - ОСОБА_4 , раніше засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також член громадської організації "Доста Закарпаття" ОСОБА_7 . Усі - громадяни України. Нагадаємо - обшуки в помешканнях чоловіків розпочалися ще напередодні".
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і частин 2,3 статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Згідно із частиною 1 статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У статті 201 ЦК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб; підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина 1 статті 277 ЦК України).
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи")
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" суб'єктом інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення є юридична особа, що здійснює господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізація, провайдер програмної послуги тощо).
Телерадіомовлення - створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах. Аудіовізуальний твором є частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників (стаття 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення")
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" не допускається використання телерадіоорганізацій для поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи.
Дані про кожну індивідуальну програму чи передачу мають містити ім'я автора чи авторів, назву і адресу виробника програми. Відповідальність за зміст програм та передач несе керівник телерадіоорганізації або автор (автори) програми та/чи передачі (частини 5, 6 статті 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").
Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" здійснює діяльність, зокрема щодо виробництва та розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.
За даними Державного реєстру суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" не має ліцензії на здійснення мовлення.
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачами не доведено, що оспорювану інформацію поширено саме ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна", а тому відповідач у справі є неналежним.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не доведено, що він не здійснює діяльність у галузі телебачення та радіомовленні, а його відсутність у державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення не свідчить про нездійснення такої діяльності є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів.
За змістом частини 3 статті 12, статті 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.
Належними відповідачами у даній справі можуть бути керівник телерадіоорганізації або автор оспорюваної інформації, а також особи, що поширили таку інформацію.
Разом з тим, позивачем не доведено, що ТОВ "Інформаційне Агентство "112-Україна" поширило оспорювану інформацію. Також матеріали справи не містять доказів, що виробником сюжету у якому було оприлюднена оспорювана інформація є відповідач.
Посилання у апеляцій скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у залученні до участі у справі співвідповідачів ТОВ "Аріадна ТВ", ТОВ "Лідер ТВ", ТОВ "Новий формат ТВ", ТОВ "Партнер ТВ", ТОВ "ТВ Вибір", ТОВ " Телерадіокомпанія "112-ТВ" відхиляються колегією суддів.
Згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання призначено на 24 вересня 2019 року.
Клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів було подано позивачами 5 лютого 2020 року.
За правилами частини 1 статті 51 ЦПК України у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання суд першої інстанції має право за клопотанням позивача залучити до участі у ній співвідповідача.
Після спливу вказаних строків суд може залучити до участі у справі співвідповідача виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача (частина 3 статті 51 ЦПК України).
Зі змісту статей 51, 175 ЦПК України саме на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому встановити належних відповідачів у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації позивач повинен до моменту пред'явлення позову до суду та зазначити їх в позовній заяві.
Під час апеляційного перегляду судом не встановлено виключних обставин, які б не давала змогу позивачам встановити осіб, які поширили щодо них неправдиву інформацію, а тому відмовляючи у залученні співвідповідачів після проведення першого судового засідання суд діяв правомірно.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 5 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 5 липня 2021 року.
Головуючий Судді: