Ухвала від 05.07.2021 по справі 148/2235/16-к

Ухвала

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 148/2235/16-к

провадження № 51-3084ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 січня 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2021 року щодо нього,

встановив:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - Суду)

від 03 червня 2021 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України

(далі - КПК) та надано строк на усунення недоліків, де, серед іншого, зазначалося про відсутність доводів на обґрунтування незаконності оскаржених судових рішень, з огляду на положення ст. 412 - 414 КПК, а також підстав для призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК.

Крім того, указуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення, засуджений не указав, яких саме порушень норм матеріального або процесуального права допустився апеляційний суд, з огляду на межі та порядок апеляційного перегляду, визначені приписами статей 404, 405 КПК, а вимога касаційної скарги про зміну оскаржених судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції не відповідає визначеним ст. 436 КПК повноваженням суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Судом роз'яснено, що недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.

На виконання ухвали Верховного Суду від 03 червня 2021 року засуджений ОСОБА_4 подав нову касаційну скаргу, де зазначених в ухвалі недоліків не усунув.

Зокрема, засуджений в касаційній скарзі указує про незаконність судових рішень щодо нього у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, однак обґрунтування їх незаконності, з огляду на положення ст. 412 - 414 КПК, повторно не наводить.

Крім того, у недотримання вимог п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, в касаційній скарзі відсутні вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися з передбаченими ст. 436 КПК повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК та в межах строку на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, зважаючи на те, що засуджений недоліків касаційної скарги не усунув, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3