Ухвала
Іменем України
30 червня 2021 року
м. Київ
провадження № 51-3122 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 24 лютого 2021 року, якою відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність слідчого.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку ухвали Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року, яку він називає «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «донецький апеляційний суд», просить її скасувати та постановити нове рішення, яким направити матеріали даної справи на новий розгляд до Донецького апеляційного суду для визначення підсудності за його скаргою від 22 лютого 2021 року з Краматорського міського суду Донецької області на розгляд до іншого, в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, а саме до Дружківського міського суду Донецької області.
Зазначає, що він звернувся з апеляційною скаргою на «нікчемну ухвалу працівника юридичної особи з назвою «краматорський міський суд» та вважає, що «юридична особа «краматорський міський суд» є фіктивною на підставі того, що в реєстраційних документах наявні ознаки завідомо неправдивих даних , «краматорський міський суд» не було утворено законом. Вказує, що «нікчемною ухвалою від 24 лютого 2021 року фізичної особи ОСОБА_5 , що є працівником фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд» йому відмовлено у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність слідчого. Це рішення він оскаржив в апеляційному порядку, однак його апеляційну скаргу було безпідставно повернуто.
Крім того, ОСОБА_4 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження ухвали суду від 11 березня 2021 року тому, що копію цієї ухвали він отримав 17 березня 2021 року, що підтверджено копією конверту з відміткою поштового відділення.
Вказана ОСОБА_4 причина пропуску строку касаційного оскарження є поважною, а тому заявлене клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом(ст. 129 Конституції та ст. 50 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.
Вимоги , яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст. 396 КПК України. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
Як убачається з оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 24 лютого 2021 року, в якій, з метою образити, дискредитувати та принизити авторитет судді та суду, неодноразово зазначав, що оскаржує «нікчемну ухвалу службової фізичної особи - працівника фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», а тому суддя дійшов вірного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги, оскільки зазначені висловлювання на адресу судді та суду є образливими, а скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною.
При цьому, суддя роз'яснив, що, відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слід також зазначити, що ОСОБА_4 і в касаційній скарзі виражає неповагу до суддів першої й апеляційної інстанції, а також до рішень, постановлених суддями цих судів, називаючи їх «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «донецький апеляційний суд», «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», «юридична особа «краматорський міський суд», «нікчемна ухвала від 24 лютого 2021 року фізичної особи ОСОБА_5 , що є працівником фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», тощо.
У розумінні Європейського суду з прав людини звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
В свою чергу, аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, (справа №199/6713/14-ц, справа № 9901/324/19) а саме, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, Суд погоджується із висновками апеляційного суду, що зазначені висловлювання на адресу судді та суду є образливим, а апеляційна скарга що містить такі висловлювання є неприйнятною. Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги що подаються до суду мають відповідати вимогам діючого законодавства. В тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. В протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документу.Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства, та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
КПК України не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.
Разом з тим, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. А відтак, використання апелянтом у тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу суду та судді, вказує на таке зловживання.
Враховуючи викладене, скарга або заява з якої вбачається зловживання процесуальними правами є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту.
Ухвала Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому Суд не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи наведені у скарзі мотиви та надані до неї копії судових рішень, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 немає.
З цих підстав Суд постановив:
Поновити ОСОБА_4 строк касаційного оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6