Ухвала
05 липня 2021 року
м. Київ
справа № 754/6429/19
провадження № 61-4871св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Національний музей народної архітектури та побуту України
треті особи: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників Національного музею народної архітектури та побуту України, Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного музею архітектури та побуту України, треті особи: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників архітектури та побуту України Національної академії наук України, Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що з квітня 2012 року ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді начальника відділу господарського забезпечення. У вересні 2012 року позивача було обрано головою Первинної профспілкової організації Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості» працівників архітектури та побуту України. В подальшому 31 січня 2019 року наказом виконуючого обов'язки генерального директора музею Повякель О. Т. було введено в дію новий штатний розпис з 01 січня 2019 року. У квітні 2019 року позивача було звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки при її звільненні відповідачем не було отримано згоду профспілкової організації на звільнення. Крім того, при проведенні реорганізації також не було повідомлено профспілкову організацію про реорганізацію. На підставі викладеного позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати незаконним її звільнення з посади начальника відділу господарського забезпечення, поновити позивача на посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та понесені судові витрати.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року вищевказаний позов задоволено. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу господарського забезпечення Національного музею архітектури та побуту України відповідно до наказу від 05 квітня 2019 року № 224-к «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу господарського забезпечення Національного музею архітектури та побуту України. Стягнуто з Національного музею архітектури та побуту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 квітня 2019 року по 12 серпня 2020 включно у розмірі 103 804, 42 грн. Стягнуто з Національного музею архітектури та побуту України на користь держави судовий збір у розмірі 1 038,04 грн. В частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допущено негайне виконання рішення суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу Національного музею народної архітектури та побуту України задоволено. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 23 березня 2021 року засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у вищевказаній справі, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року.
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без врахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 333/5300/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається, на те що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У червні 2021 року директор Національного музею архітектури та побуту України подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить в її задоволенні відмовити у повному обсязі, оскаржувану постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року - залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) поновлено строку на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; витребувано з Деснянського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 754/6429/19; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У червні 2021 року матеріали справи № 754/6429/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Національного музею архітектури та побуту України, треті особи: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників архітектури та побуту України Національної академії наук України, Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 14 липня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Г. І. Усик