01 липня 2021 року
Київ
справа №520/14060/19
адміністративне провадження №К/9901/21678/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №520/14060/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення й вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 №1356671-5706-2031, яким нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 38343,56грн.;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 05.09.2019 №124754-57, якою зобов'язано сплатити суму податкового зобов'язання у вигляді земельного податку з фізичних осіб у сумі 38343,56грн.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.07.2020 позовні вимоги залишив без задоволення.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.01.2021 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 залишив без змін.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 прийнята у відритому судовому засіданні, повний текст якої складено в повному обсязі 22.01.2021, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.01.2021 та оприлюднена 25.01.2021.
За приписами ж статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
У даному випадку постанова апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, складена у повному обсязі 22.01.2021, а отже останнім днем строку її касаційного оскарження є 22.02.2021, тоді як касаційна скарга надіслана до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 11.06.2021, тобто з пропуском цього строку.
В касаційній скарзі позивач порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у якому зазначає, що у травні 2021 року до суду апеляційної інстанції було направлено звернення про надання інформації по справі. У відповідь на вказаний запит Другий апеляційний адміністративний суд листом від 14.05.2021 №Б-185/21/08-12/22778/21 повідомив позивача про те, що через дефіцит бюджетного фінансування на оплату поштових послуг суд позбавлений можливості відправлення поштової кореспонденції в повному обсязі, і така можливість з'явилася 13.05.2021. Відтак скаржник вважає, що має право на поновлення строку касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021, з огляду на її фактичне отримання 17.05.2021, що підтверджується копією конверту з номером штрихкодового ідентифікатора 6106413906142.
При цьому судом касаційної інстанції з'ясовано, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень та комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", скаржник раніше вже реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі.
Так, з електронної копії касаційної скарги вбачається, що вона була надіслана до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 30.03.2021 й в останній позивач просив поновити строк касаційного оскарження, оскільки повний текст оскаржуваної постанови відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах справи, отримано представником позивача 01.03.2021. Верховний Суд ухвалою від 12.04.2021 касаційну скаргу залишив без руху, а в подальшому повернув її відповідно до ухвали від 01.06.2021 на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 332 КАС України у зв'язку з надходженням від позивача заяви про відкликання касаційної скарги.
Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондується пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оскільки позивачем не наведено обґрунтувань та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яка б відповідала вимогам процесуального закону у строк, встановлений статтею 329 КАС України, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку касаційного оскарження поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись частиною третьою статті 332 КАС України, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №520/14060/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення й вимоги залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду С.С.Пасічник І.А.Васильєва В.П.Юрченко