Ухвала від 30.06.2021 по справі 5023/10655/11

УХВАЛА

30 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 5023/10655/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників: Боржника (представник ДП "Завод імені В.О. Малишева") - Бабка С.А. (дов. № 569-13 від 30.12.2020)

Учасника справи (представник ДК «Укроборонпром) - Царюк В.В. (дов. № 358 від 12.03.2021)

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області

на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021

у справі

за заявою Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод"

про визнання банкрутом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №5023/10655/11, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021, заяву розпорядника майна Тризни О.В. (вх. № 24753 від 26.10.2020) про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника - задоволено. Заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС у Харківській області без погодження з розпорядником майна звертати стягнення на кошти, що містяться на банківських рахунках Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева".

12.05.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі

№ 5023/10655/11, в якій скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви (вх. № 24753 від 26.10.2020) розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" у повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/10655/11 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.05.2021.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 5023/10655/11 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на 30 червня 2021 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

У зв'язку з відпусткою суддів Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/10655/11 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) від 29.06.2021.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність закрити касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою виходячи з наступного.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, в тому числі і судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного/господарського обороту в Україні.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (подібний висновок викладено в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Міжнародні договори (п. 5 ст. 14 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966; ч. 2 ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) передбачають наявність в кожній національній системі не менше двох судових інстанцій, але як правило, створюються й використовуються три судові інстанції:

1) перша судова інстанція - розгляд справи по суті;

2) друга інстанція - зазвичай це апеляційні суди, у рамках яких можливий повторний розгляд справи по суті в повному обсязі з постановленням нового рішення;

3) третя інстанція - зазвичай це касаційні органи, завдання яких полягає в перевірці не суті справи, а дотримання юридичної процедури розгляду справи й усунення допущених порушень закону.

При такій системі справи розглядаються по суті двома судовими інстанціями, а третя перевіряє одну лише юридичну сторону рішень та роз'яснює реальний зміст законів.

Перше положення і є втіленням принципу «двох інстанцій», а друге - є принципом юридичної перевірки рішень.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Тобто норми процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставлять у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство (Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодекс України з процедур банкрутства).

Відповідно до приписів абз. 1 ч. 3 ст. 9 КУПБ, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У касаційній скарзі Головного управління ДПС у Харківській області заявлено прохання скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2021 предметом розгляду якої була заява розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Тризни О.В. щодо заборони будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС у Харківській області без погодження з розпорядником майна звертати стягнення на кошти, що містяться на банківських рахунках Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева".

Також у касаційній скарзі заявлено прохання скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021, якою ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2021 залишено без змін.

Приписи абз. 1 ч. 3 ст. 9 КУПБ не містять у переліку судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах про банкрутство щодо вирішення питання про заборону будь-яким особам та контролюючим органам без погодження з розпорядником майна звертати стягнення на кошти, що містяться на банківських рахунках боржника.

У разі здійснення касаційного перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 27.01.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 по справі № 5023/10655/11 суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 по справі № 5023/10655/11.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтями 300, 301, 314 Господарського процесуального кодексу України, статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ :

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 по справі № 5023/10655/11

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді О.О. Банасько

В.Г. Пєсков