05 липня 2021 року
м. Київ
Справа №910/12556/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 (головуючий - Зубець Л.П., судді: Владимиренко С.В., Мартюк А.І.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 (суддя Босий В.П.)
у справі №910/12556/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє Обладнання"
до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 2570324,79 грн
та за зустрічним позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє Обладнання"
про зобов'язання виконати умови договору,
1. Короткий зміст обставин справи.
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітнє Обладнання" (далі - ТОВ "Новітнє Обладнання") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі також - Національна рада) про зобов'язання виконати умови договору та про стягнення з відповідача 2570324,79 грн заборгованості, 1105,27 грн пені, 62044,52 3% річних та 32175,00 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 15.05.2019 №8/19 (далі - договір поставки).
1.3. Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.08.2020 відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 28.09.2020.
1.4. 14.09.2020 Національна рада подала зустрічний позов до ТОВ "Новітнє Обладнання", який обґрунтований тим, що відповідачем за зустрічним позовом неналежним чином виконано умови договору поставки, оскільки поставлене обладнання не відповідає умовам вказаного договору.
1.5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.09.2020 прийняв зустрічний позов Національної ради до ТОВ "Новітнє Обладнання" про зобов'язання виконати умови договору до розгляду з первісним позовом у справі №910/12556/20.
1.6. В подальшому розгляд справи судом неодноразово відкладався.
1.7. 26.10.2020 представником позивача за зустрічним позовом подано до суду заяву про зміну позову, в якій заявник просив суд виключити одну позицію з переліку майна, заявленого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення до поставки в зустрічній позовній заяві.
1.8. Також, 29.10.2020 представником позивача за зустрічним позовом подано заяву про зміну предмета позову, в якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення просила збільшити заявлені позовні вимоги щодо деяких позицій майна, що є предметом зустрічного позову.
1.9. Вказані заяви були прийняті судом до подальшого розгляду, і з їх урахуванням зустрічні позовні вимоги розглядались в наступній редакції: "Зобов'язати ТОВ "Новітнє Обладнання" виконати умови договору поставки від 15.05.2019 №8/19 щодо поставки: HPE MS WS2016 10-core Standart Support - 1 шт.; HPE MS WS2016 4-core Standart Support - 1 шт.; HPE MSR4044 Router Support - 1 шт.; Support Level Silver 1 years - 1 шт.; BWFCPC-E8100 1 U Multi format Audio Encoder and Transcoder platform with dual power supply - 2 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/2TB - 26 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/2TB - 26 шт.; Монітор LCD 17 - 26 шт.".
1.10. Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.11.2020 позовну заяву Національної ради залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали; встановив Національній раді спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду відомостей із зазначенням ціни зустрічного позову Національної ради до ТОВ "Новітнє Обладнання" про зобов'язання виконати умови договору, а саме вартості товару, що має бути поставлений на виконання умов договору поставки.
1.11. Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.11.2020 у справі №910/12556/20 позовну заяву (зустрічну позовну заяву) Національної ради про зобов'язання виконати умови договору залишив без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1.12. Вмотивовуючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога Національної ради до ТОВ "Новітнє обладнання" про зобов'язання виконати умови договору та поставити товар є вимогою про зобов'язання вчинити певні дії щодо поставки товару певної вартості, що свідчить про її майновий характер.
1.13. Врахувавши принцип рівності та змагальності сторін, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом не було доведено належними та допустимими доказами неможливості виконання вимог ухвали про залишення позову без руху щодо подання до суду відомостей із зазначенням ціни позову.
1.14. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.01.2021 у справі №910/12556/20 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 залишив без змін з тих же підстав.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
2.1. 19.02.2021 Національна рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/12556/20, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2.2. У якості підстави касаційного оскарження Національна рада зазначила обґрунтування того, в чому на її думку полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та порушення норм матеріального права, а саме: статті 163 ГПК України, норм Закону України "Про судовий збір".
2.3. Скаржник зазначає, що Національна рада не володіла та не володіє інформацією щодо ринкової ціни окремих позицій комплектів на момент укладення договору поставки, а тому, відповідно, не має можливості оцінити вартість конкретної позиції комплекту, визначеної в специфікації до цього договору. Також вказує, що у Національної ради відсутня змога здійснити визначення ціни інших позицій НРЕ MS WS2016 16-core Standart Support, НРЕ MS WS2016 4-core Standart Support, HPE MSR4044 Router Support та Support Level Silver 1 years, адже ці об'єкти є технічною підтримкою та нематеріальними об'єктами, які поставляються у комплекті з обладнанням. Тому зазначені позиції не можуть бути відокремлені задля визначення ціни.
2.4. На думку скаржника, з огляду на об'єктивні та незалежні від Національної ради обставини, у позивача за зустрічною позовною заявою була відсутня можливість для виконання вимоги щодо подання до суду відомостей із зазначенням ціни позову, а саме вартості товару, що має бути поставлений на виконання умов договору поставки.
2.5. ТОВ "Новітнє Обладнання" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
3. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду.
3.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. (доповідач), Губенко Н.М., Кролевець О.А., від 15.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національної ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/12556/20 і призначено здійснити касаційний перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3.2. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 зупинено провадження у справі №910/12556/20 до перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/5120/20.
3.3. Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.06.2021 №29.3-02/1695 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв'язку з відпусткою судді Кролевець О.А., проведено повторний автоматизований розподілу судової справи №910/12556/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.
3.4. Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2021 поновлено провадження у справі №910/12556/20.
3.5. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
3.6. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3.7. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції від 25.11.2020, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, про залишення зустрічного позову Національної ради без розгляду з підстав невиконання вимог ухвали суду від 03.11.2020 про залишення позовної заяви без руху щодо усунення недоліків позовної заяви шляхом визначення ціни позову.
3.8. Верховний Суд, здійснюючи касаційній перегляд оскаржуваних судових рішень щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зазначає таке.
3.9. Правила пред'явлення зустрічного позову унормовано статтею 180 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
3.10. Порядок відкриття провадження у справі визначено статтею 176 ГПК України, відповідно до частини першої якої за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
3.11. Відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
3.12. З аналізу наведених приписів ГПК України випливає, що залишення позовної заяви без руху в такому випадку, який є виключенням із загального правила відкриття провадження у справі, можливе в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі.
3.13. З матеріалів справи вбачається, що, скориставшись передбаченим статтею 180 ГПК України правом, Національна рада подала до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до ТОВ "Новітнє обладнання" про зобов'язання виконати умови договору щодо поставки товару (за переліком), який відповідає специфікації до цього договору. До зустрічної позовної заяви Національною радою додано платіжне доручення від 10.09.2020 №1114 про сплату 2102 грн судового збору, що з урахуванням підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" відповідало на час звернення з позовом ставці судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
3.14. Прийнявши ухвалою від 21.09.2020 до розгляду зустрічний позов Національної ради та об'єднавши в одне провадженні з первісним позовом, суд першої інстанції будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність зустрічного позову вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України, не встановив.
3.15. Натомість, в подальшому, в ухвалі від 03.11.2020 про залишення зустрічної позовної заяви Національної ради без руху, суд першої інстанції зазначив про те, що позовні вимоги зустрічного позову про зобов'язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання має визначатись на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.
3.16. Зазначивши про те, що в зустрічній позовній заяві відсутня ціна позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі обставини позбавляють можливості суд встановити правильний розмір судового збору, який має бути сплачений за подання зустрічного позову.
3.17. Таким чином, суд першої інстанції залишив зустрічну позову заяву Національної ради без руху не з підстав несплати судового збору, а з підстав незазначення ціни позову.
3.18. У поданих до суду першої інстанції поясненнях Національна рада наголошувала, що не володіє інформацією та, відповідно, не має технічної можливості визначити ринкову ціну (оцінити) окремих позиціій комплекту товару, що має бути поставлений на виконання умов договору за вимогами зустрічного позову.
3.19. В силу положень частини першої статті 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
3.20. За змістом частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
3.21. Аналогічні вимоги містить і частина друга статті 163 ГПК України у відповідності до якої, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
3.22. При цьому в порушення вимог процесуального законодавства України суд не врахував, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 174 ГПК України), чого судом першої інстанції зроблено не було.
3.23. Тобто, не погодившись із визначенням Національною радою заявленого зустрічного позову як немайнового, та враховуючи пояснення Національної ради щодо неможливості визначити ціну окремих позицій товару самостійно та прохання з'ясувати ціну певних позицій у відповідача за зустрічним позовом, суд міг встановити дійсну вартість майна (товару) при розгляді справи.
3.24. При цьому, відповідно до вказаних вище норм закону суд повинен був самостійно визначити попередній розмір судового збору, чого не було зроблено судом першої інстанції при залишенні зустрічної позовної заяви без руху.
3.25. Водночас, у поданих ТОВ "Новітнє Обладнання" до суду першої інстанції запереченнях на відповідь на відзив (т.3 а.с.106-109), останнє зазначало, що вартість обладнання, яке є предметом зустрічного позову Національної ради, визначено у специфікації до договору та складає 16286400 грн. Наявність такої інформації в матеріалах справи до залишення зустрічного позову без розгляду також зобов'язувала суд першої інстанції самостійно встановити ціну позову, на що посилається скаржник в касаційній скарзі.
3.26. Таким чином, суд першої інстанції зобов'язаний був діяти відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини другої статті 163, частини другої статті 174 ГПК України та залишити зустрічний позов без руху з підстав несплати судового збору у визначеному судом розмірі, а не з підстави незазначення ціни позову та вартості товару, інформація про яку (вартість) на час залишення зустрічної позовної заяви без розгляду була повідомлена відповідачем за зустрічним позовом.
3.27. Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
3.28. Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
3.29. Вирішуючи питання про залишення зустрічної позовної заяви без руху, що в подальшому призвело до залишення зустрічних позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції наведеного не врахував, оскільки встановивши, що заявлений зустрічний позов, визначений позивачем як немайновий, отже ціна позову зазначена не була, суд, дійшовши висновку, що позов є майновим, повинен був попередньо визначити та зазначити суму судового збору, яку повинен сплатити позивач за зустрічним позовом, з наступним стягненням недоплаченого судового збору або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, що відповідає положенням частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини другої статті 163, частини другої статті 174 ГПК України.
3.30. За таких обставин, залишення без розгляду зустрічної позовної заяви Національної ради з наведених судом першої інстанції підстав, є помилковим.
3.31. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
3.32. Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
3.33. Оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 25.11.2020 про залишення зустрічної позовної заяви Національної ради без розгляду та прийнята за наслідком її перегляду постанова суду апеляційної інстанції, постановлені з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України вони підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
4.1. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
4.2. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
4.3. Згідно з частиною шостою статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
4.4. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції про залишення зустрічного позову без розгляду, та прийнята за наслідком її перегляду постанова суду апеляційної інстанцій, скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Розподіл судових витрат.
5.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/12556/20 скасувати.
3. Справу №910/12556/20 передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. М. Баранець
Н. М. Губенко